Заморозки до -6°C "спалили" врожай: що коїться на українських полях та чи чекати на дефіцит продуктів

Читать на русском
Автор
Теплиичні культури також постраждали
Теплиичні культури також постраждали. Фото Колаж "Телеграфу"

Після аномальних холодів фермери рахують мільйонні втрати

Рання полуниця на Київщині та Черкащині загинула, виноградарям, імовірно, доведеться відновлювати посадки заново, а тепличні кавуни на Кіровоградщині вимерзли попри всі захисні заходи — такі втрати зафіксувала Україна після аномальних весняних заморозків цього сезону.

Що врятувалося, а що пропало безповоротно — з'ясовував "Телеграф" у інтерв'ю з Миколою Стрижаком, Почесним президентом Асоціації фермерів України.

Ключові факти з інтерв'ю:

  • Абрикоси, персики, значна частина вишні та виноград зазнали серйозних ушкоджень
  • Озима пшениця іноземної селекції на центральних землях вимерзла — вітчизняна витримала
  • Прогнози подорожчання сезонних фруктів на 30–80% є перебільшеними
  • Найкраща стратегія для фермера — диверсифікація сортів і конвеєрний посів

Як температурні гойдалки — від заморозків до +30°C — вплинуть на врожай в Україні цього сезону?

— Перш за все, потрібно уточнити: на який саме врожай? Якщо говорити про садово-городні культури, то можна вважати, що все, що встигло зацвісти до початку заморозків або в їхній період, — вимерзло. Йдеться про кісточкові: абрикоси, персики, значну частину вишні. Груша пройшла лише перший етап цвітіння, який вимерз, але другий ще попереду. Яблуня не встигла зацвісти, тому з яблуками ситуація виглядає більш оптимістично.

Микола Стрижак

Щодо виноградників — ситуація цього року відрізняється від попередніх сезонів. Раніше виноград вимерзав тоді, коли вже викидав листя. Цього разу рослини встигли адаптуватися до теплої зими, відчули тепло в ґрунті — а тут вдарили нічні морози до мінус двох із лишком. Тоненькі однорічні гілочки вимерзли від першого удару, а зараз загрожує й другий. Тому виноградарям, найімовірніше, доведеться відновлювати посадки заново.

Те саме стосується горіхів — вони також зазнали ушкоджень. Тут варто згадати про роботу обласних дослідно-рослинних станцій: вони займаються районуванням, тобто адаптацією сортів до місцевих умов. Завезений з-за кордону сорт, який не пройшов адаптацію, може вимерзнути й виявитися непридатним. Процес адаптації зазвичай займає три-п'ять років — і лише після цього сорт стає придатним для нашого клімату.

Крім квіток, в абрикосів вимерзли й молоді пагони, з'явилося характерне камедетечіння. Схожа ситуація склалася зі смородиною: вона рано починає вегетацію, тому й листя, й гілочки, й перші квітки потрапили під заморозок. Смородину накрило двічі — постраждали й квітки, і перше листя. Квітки смородини непоказні — маленькі, зелені, пересічна людина їх майже не помічає. Але для агронома вони дуже важливі.

По малині та ожині поки що невизначеність — вони не так активно рушили в ріст, тому остаточних висновків робити зарано.

Що відбулося з полуницею?

— Найраніші сорти втратили квітки — їх легко впізнати: пелюстки білі, а серединка чорна. Це ознака вимерзання. Другий етап цвітіння, схоже, збережеться, але перших, найкрупніших і найурожайніших ягід уже не буде. Врожайність знизиться. По центральних регіонах — Черкащині та Київщині — перша, найкраща партія, на жаль, пропала. Є сподівання, що Закарпаття збереже свій урожай, і столиця отримає полуницю звідти. Буде пізніше, менше, не така велика — але голодними не залишимося.

Як заморозки позначилися на озимій пшениці?

— Особливо постраждала центральна частина України. Посіви пшениці іноземної селекції, що не пройшли адаптацію до наших умов, випали. Натомість одеська — вітчизняна, районована — витримала.

Це яскраво свідчить про необхідність повернення до науково обґрунтованого насінництва на території України. Інститути Національної академії аграрних наук мають займатися районуванням сортів — визначати, які різновиди іноземної пшениці підходять для кожного конкретного регіону. Варто зазначити: у сприятливий рік деякі американські сорти озимої пшениці давали понад 110, а подекуди й 140 центнерів із гектара. Але у несприятливий — вимерзають. Цьогорічний приклад є найкращим тому підтвердженням.

Чи постраждали кукурудза, соняшник і ріпак?

— Кукурудза та соняшник постраждали значно менше — їх посіяли в холодну землю, сходів ще не було, тому вимерзати було нічому. Однак насіння дуже довго лежить у ґрунті без проростання, що теж не є добрим знаком: певний відсоток зниження врожайності неминучий.

Ріпак здивував своєю стійкістю. Більшість адаптованих сортів вижила, крім тих ділянок, де були протяги або де посіви виявилися зрідженими чи знищеними. Слід пам'ятати: заморозки можливі аж до 22 травня, і саме в цей момент ріпак найбільш вразливий — він уже починає цвісти. Поки що робити остаточні висновки щодо нього передчасно.

Що відбувалося в теплицях?

— У відкритому ґрунті ще нічого не висаджено. Навіть у теплицях ситуація була складною: ґрунт настільки промерз, що огірки чекали на появу сходів не три-чотири дні, як зазвичай, а по два тижні. Причина в тому, що повітряна температура 20°C у теплиці не означає відповідного тепла на глибині залягання коренів: там необхідно щонайменше 15°C, а довго трималося лише 8–10°C.

Ті, хто використовував тунельне укриття — невисокі плівкові парники заввишки близько 70 см — виграли лише за умови підкладеного знизу компосту, який гріє ґрунт зсередини. Деяким фермерам, попри подвійне й потрійне укриття, солому й обігрів, так і не вдалося врятувати посадки від морозу –6°C. Наприклад, фермери на Кіровоградщині вирощували кавуни в теплицях, щоб мати врожай до 1 червня. Вони й укривали, і вогнища палили, і тюки соломи возили, всю ніч чатували — але мінус шість зробив свою справу. Кавуни вимерзли повністю. Шкода людей: стільки праці, стільки коштів вклали — і нічого не отримали.

Розсада помідорів, огірків і перцю запізниться. Старі, перевірені сорти помідорів зійшли раніше, огірки — пізніше, перець сидів у землі довго й лише нещодавно рушив. Споживачам варто очікувати, що свіжа зелень і ранні овочі з'являться на столах пізніше, ніж зазвичай.

Чи зростуть ціни на фрукти й овочі через неврожай?

— Прогнози деяких економістів щодо подорожчання сезонних фруктів і ягід на 30–80% є перебільшеними. Ціноутворення на продовольчому ринку України формується не за класичними економічними моделями, де виробник сільськогосподарської продукції якимось чином впливає на кінцеву ціну. Виробник насправді вже близько 15 років не має жодного впливу на ціноутворення в Україні.

Ціни визначає не продавець і не обсяг врожаю, а покупець — тобто його готовність платити. Схема проста: ціна піднімається поступово на 10%, іноді на 20%. Щойно покупці перестають брати товар за певною ціною — магазин знижує її до рівня, що забезпечує збут. Якщо перша полуниця зранку коштує 200 гривень і добре продається — наступного дня вона коштуватиме 220, потім 240, 260, 280. Коли купівлі зупиняються — ціна відкочується до 260 і фіксується. Саме на цьому рівні й встановлюється ринкова вартість.

Ціноутворення також суттєво визначається корпоративними домовленостями між кількома великими торговельними мережами. В Україні є шість-сім-вісім основних гравців роздрібної торгівлі, і вони легко можуть між собою погодити підняття цін одночасно в усіх магазинах на однаковий відсоток.

Крім того, дефіцит вітчизняних фруктів — зокрема абрикосів, персиків, черешні — буде компенсований імпортом із Азербайджану, Вірменії та інших країн. Ринок не залишиться порожнім. Якщо підняти ціну на 80%, як прогнозують деякі економісти, — товар просто не купуватимуть, він почне гнити, і вартість усе одно впаде.

Які поради ви дасте фермерам і городникам на цей сезон?

— Нічого принципово нового — просто все стандартне потрібно робити пізніше, ніж звично. Якщо минулого року певні роботи виконувалися 10 квітня, цього року їх час — приблизно з 1–9 травня. Усе те саме, лише з місячним зсувом.

Щодо вибору сортів — найкраща стратегія — диверсифікація. Висаджуйте три-чотири сорти картоплі, три-п'ять сортів полуниці: заздалегідь невідомо, який із них виявиться найбільш урожайним у конкретному сезоні. Цього року, наприклад, "Київська рання" вимерзла, тоді як "Королева Єлизавета" прекрасно себе почуває — просто тому, що зацвіла рівно на тиждень пізніше.

З огірками — найпростіший спосіб убезпечитися від втрат: сіяти невеликими партіями з інтервалом у два тижні. Не цілу сотку одразу, а по півсотки — і так конвеєром. Це надійніше, ніж намагатися захистити весь масив від непередбачуваної погоди. Деякі городники також практикують висаджування огірків частково на сонячному місці, частково — у напівтіні під деревами. Деякі садять поряд кукурудзу — не для врожаю, а як природне затінення.

У другій частині інтерв'ю з Миколою Стрижаком читайте про те, як відрізнити безпечні овочі та фрукти від напханих нітратами, чому красиве яблуко може бути небезпечним і що насправді продають під виглядом дитячої згущенки.