У Києві візьмуться за старе житло: чи будуть зносити "хрущовки" (документ)

У Києві планують масово оновити застарілі житлові будинки на кшталт "сталінок", "хрущовок" та інших. Проте запуск програми гальмує відсутність фінансування.

Про це "Телеграфу" стало відомо з офіційної відповіді Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської ради на відповідний запит видання.

Програму комплексної реконструкції у столиці було затверджено ще у 2022 році. Вона передбачає залучення інвесторів-забудовників для поновлення цілих кварталів, заміни старих будинків, модернізації інфраструктури.

Одним із основних завдань цієї програми є визначення районів, які потрібно оновлювати насамперед. Для цього потрібно:

• визначити межі даних кварталів
• описати їх стан
• встановити, в якому стані знаходяться будинки
• вирішити, в якому порядку має бути проведена реконструкція

Під час підготовки програми було проведено лише узагальнений аналіз технічного стану застарілого житлового фонду Києва. У відповіді на запит зазначено, що значний обсяг застарілих будинків, їх незадовільний технічний стан, відсутність планових капітальних ремонтів потребує величезних обсягів фінансування на проведення комплексної реконструкції.

Тому головною проблемою на даний момент є саме гроші. Через повномасштабну війну в Україні в бюджеті столиці на 2022–2025 роки не передбачили виділення коштів та програму комплексної реконструкції.

Після того, як кошти будуть виділені, у Києві проведуть роботи з обстеження та визначення технічного стану будинків, які потребують першочергової комплексної реконструкції.

Зазначимо, що у міському бюджеті на 2026 рік не передбачено коштів на реконструкцію старого житлового фонду. Частина грошей піде на ремонт тепломереж, відновлення пошкодженого внаслідок повномасштабної війни житла, об’єктів критичної інфраструктури тощо. (майже 7,5 млрд гривень). Таким чином, найближчим часом зносу або відновлення старих "хрущовок" та інших будинків не буде.

Чи зноситимуть в Україні "хрущовки" та "сталінки"?

Раніше народний депутат Олена Шуляк в ефірі День.LIVE говорила, що до початку повномасштабного російського вторгнення Україна вже наблизилася до вирішення питання на законодавчому рівні. Відповідний закон уже прийнято в першому читанні, проте все ще потребує доопрацювання.

Вона пояснила, що питання застарілого житла залишається чутливим, адже для знесення старих будинків потрібна згода значної частини мешканців. Цей момент, як правило, найчастіше блокує весь процес. Навіть за умови, що багато хто підтримає ідею, кілька незгодних можуть пригальмувати рішення.

"Основне питання – хто прийматиме рішення… що хрущовка буде розселена, а на її місці буде нова", — зазначила нардеп.

При цьому знесення будинків не розглядається як універсальний сценарій. Його застосовують у тих випадках, коли будівля знаходиться в аварійному стані або непридатна для проживання. В інших випадках перевагу віддають оновленню будинку, оскільки нове будівництво вимагатиме значно більше ресурсів.

Реконструкція також має свої складнощі — вона передбачає тимчасове відселення мешканців, яке потребує значних ресурсів та організацій.

Що не так зі "сталінками" та "хрущовками"?

У холодні зими, коли до того ж можуть бути перебої з опаленням, будинки варто розглядати і в цьому ключі. Найнебезпечнішими для проживання при відключеннях тепла виявилися якраз панельні п’ятиповерхівки, відомі як "хрущовки". Вони побудовані ще за Микити Хрущова з готових бетонних плит і промерзають блискавично.

Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об’єднання "Союз споживачів комунальних послуг", у коментарі "Телеграфу" пояснює масштаби проблеми:

"Першими замерзнуть будинки— так звані "хрущовки" або "панельки". Там промерзання буквально відбувається за години. 36 годин — і до побачення. Ну нехай 48 годин якихось там уже залежить від вітру".

За його словами, після цього температура в квартирах впаде настільки критично, що доведеться зливати воду з опалювальної системи, щоб не потріскалися труби та стояки. Це означає повну непридатність дому для життя.

Цегляні п’ятиповерхівки хрущовської доби мають найкращі показники теплозбереження порівняно з панельними. Їх будували із червоної цегли, що забезпечувало природну теплоізоляцію. Про це "Телеграфу" сказала експерт у сфері житлово-комунального господарства Христина Ненно.

Такі будинки можна побачити на Воскресенці, Дарниці, Сирці, Нивках у Києві. Товщина стін у них становить близько 40 сантиметрів, що вдвічі менше "сталінок", але краще за "панельки". Цегла має природну здатність акумулювати тепло протягом дня і повільно віддавати його вночі. Однак навіть ці будинки не витримають довго без опалення – максимум 2-3 доби за морозу мінус 5 градусів.

А ось "сталінки" є стійкими до морозів. Ці споруди, побудовані ще до 1950-х років німецькими будівельниками, мають унікальні характеристики теплозбереження.

"Сталінки" дуже теплі. Ці будинки фасадні, у них товсті стіни, високі стелі — 3,5-4 метри", — розповідає Попенко.

Товщина стінок у "сталінках" досягає 60-100 сантиметрів. Це повноцінна цегляна кладка, розрахована на термін експлуатації. Такі потужні конструкції працюють як акумулятор тепла — повільно нагріваються, але дуже повільно віддають тепло назовні.

Високі стелі створюють додатковий об’єм для обігріву, але масивні стіни повністю компенсують цей недолік. "Сталінки" можуть протриматися без опалення 5-7 днів, навіть при температурі мінус 5-10 градусів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, на які ознаки потрібно звернути увагу при виборі квартири.