Деякі "сталінки" та "хрущовки" хочуть зносити в Україні: чим вони небезпечні

Читать на русском
Автор
Що буде зі старими будинками
Що буде зі старими будинками. Фото Колаж "Телеграфу"

Закон уже прийнято в першому читанні, проте він все ще потребує доопрацювання

У великих містах України проблема старих будинків стає все більш серйозною, оскільки вони вже не відповідають сучасним стандартам. Наразі влада знову повертається до питання масштабної реновації. Чи будуть зносити старі будинки або в уряді розглядають інші варіанти?

Детально про це розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народний депутат Олена Шуляк в ефірі День.LIVE. За її словами, до початку повномасштабного російського вторгнення Україна вже наблизилася до вирішення питання на законодавчому рівні.

У нас у великих містах є тисячі хрущовок... ми буквально перед війною підійшли до того, щоби врегулювати це на рівні законодавства

пояснила Шуляк.

Відповідний закон уже прийнято в першому читанні, проте він все ще потребує доопрацювання.

Нардеп каже, що поновлення житлового фонду передбачає комплексний підхід. Тобто буде враховано:

  • технічний стан будинків,
  • рівень енергоефективності
  • економічна доцільність
Олена Шуляк
Олена Шуляк. Фото: https://www.facebook.com/ShuliakOlena

Чи зноситимуть в Україні "хрущовки" та "сталінки"?

Шуляк пояснила, що питання застарілого житла залишається чутливим, адже для зносу старих будинків потрібна згода значної частини мешканців. Цей момент, як правило, найчастіше блокує весь процес. Навіть за умови, що багато хто підтримає ідею, кілька незгодних можуть призупинити рішення.

Основне питання – хто прийматиме рішення… що хрущовка буде розселена, а на її місці буде нова

зазначила нардеп.

При цьому знесення будинків не розглядається як універсальний сценарій. Його застосовують у тих випадках, коли будівля знаходиться в аварійному стані або непридатна для проживання. В інших випадках перевагу віддають оновленню будинку, оскільки нове будівництво вимагатиме значно більше ресурсів.

Реконструкція також має свої складнощі — вона передбачає тимчасове відселення мешканців, яке потребує значних ресурсів та організацій.

Сьогодні питання реконструкції не у пріоритеті… аварійних хрущовок багато

додала Шуляк.

Коли розпочнуться масштабні оновлення?

Підготовка вже триває, незважаючи на безліч складнощів. Законодавчу базу поки що не завершено. Тобто законопроект ухвалили лише у першому читанні, і його потрібно доопрацювати.

Містам потрібно готуватися до таких програм реновації… коли будуть сприятливі умови, вони вже будуть готові до реалізації

підсумувала Шуляк.

Чи хороші "сталінки" та "хрущовки"?

У сьогоднішніх реаліях, коли зими можуть бути складними та з перебоями опалення, будинки варто розглядати і в цьому ключі. Найнебезпечнішими для проживання при відключеннях тепла виявилися якраз панельні п’ятиповерхівки, відомі як "хрущовки". Ці будинки, збудовані за часів Микити Хрущова з готових бетонних плит, промерзають блискавично.

Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об’єднання "Союз споживачів комунальних послуг", у коментарі "Телеграфу" пояснює масштаби проблеми: "Першими замерзнуть удома — так звані "хрущовки" або "панельки". Там промерзання буквально відбувається за години. 36 годин – і до побачення. Ну, нехай 48 годин якихось, там уже залежить від вітру".

За його словами, після цього температура в квартирах впаде настільки критично, що доведеться зливати воду з опалювальної системи, щоб не потріскалися труби та стояки. Це означає повну непридатність дому для життя.

Панельна "хрущовка"
Панельна "хрущовка"

Цегляні п’ятиповерхівки хрущовської доби мають найкращі показники теплозбереження порівняно з панельними. Їх будували із червоної цегли, що забезпечувало природну теплоізоляцію. Про це "Телеграфу" сказала експерт у сфері житлово-комунального господарства Христина Ненно.

Такі будинки можна побачити на Воскресенці, Дарниці, Сирці, Нивках у Києві. Товщина стін у них становить близько 40 сантиметрів, що вдвічі менше "сталінок", але краще за "панельки". Цегла має природну здатність акумулювати тепло протягом дня і повільно віддавати його вночі. Однак навіть ці будинки не витримають довго без опалення – максимум 2-3 доби при морозі мінус 5 градусів.

Цегляна "хрущовка"
Цегляна "хрущовка"

А ось "сталінки" є стійкими до морозів. Ці споруди, побудовані ще до 1950-х років німецькими будівельниками, мають унікальні характеристики теплозбереження.

"Сталінки" дуже теплі. Ці будинки фасадні, у них товсті стіни, високі стелі — 3,5-4 метри", — розповідає Попенко.

Товщина стінок у "сталінках" досягає 60-100 сантиметрів. Це повноцінна цегляна кладка, розрахована на термін експлуатації. Такі потужні конструкції працюють як акумулятор тепла — повільно нагріваються, але дуже повільно віддають тепло назовні.

Час промерзання різних типів будинків
Час промерзання різних типів будинків. Інфографіка: "Телеграф"

Високі стелі створюють додатковий об’єм для обігріву, але масивні стіни повністю компенсують цей недолік. Сталінки можуть протриматися без опалення 5-7 днів, навіть при температурі мінус 5-10 градусів.

"Сталінка"
"Сталінка"

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, на які ознаки потрібно звернути увагу при виборі квартири.