Повістки без конфліктів: в Україні пропонують зробити мобілізацію зрозумілішою та безпечнішою

У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону № 15076-1, який спрямований на спрощення роботи груп оповіщення військовозобов’язаних та уточнює, як правильно вручати повістки. Ініціатором проекту є народний депутат ІХ скликання Георгій Мазурашу.

У цьому матеріалі "Телеграф" докладно розповідає, що відомо про проект і які цілі прописані в записці пояснення.

Законопроект роз’яснює, хто і що може робити у групах оповіщення. Йдеться про представників ТЦК та СП, а також про співробітників Нацоліції. Основна ідея полягає у розподілі їх ролей — співробітники ТЦК займаються перевіркою документів та врученням повісток, а співробітники поліції відповідальні за порядок і можуть реагувати на порушення, але тільки в рамках закону.

Проєкт № 15076-1 та його головні цілі

Як йдеться у пояснювальній записці, проєкт спрямований на врегулювання процедури оповіщення військовозобов’язаних, перевірки військово-облікових документів та процес вручення повісток про виклик до ТЦК та СП. Проте ключовим недоліком цього законопроекту є можливість здійснення адміністративного затримання військовозобов’язаних щодо яких оформлено адміністративні матеріали та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Основні цілі документа:

• Чітко розділити обов’язки між співробітниками центрів та поліцією;
• Зробити процедуру оповіщення військовозобов’язаних прозорою та зрозумілою;
• Виключити необґрунтоване затримання людей;
• Зменшити кількість конфліктів при врученні повісток;
• Спростити роботу з Єдиним державним реєстром призовників, щоб не було помилок та спірних ситуацій.

"У разі прийняття альтернативного законопроекту буде зменшено громадський резонанс щодо проведення мобілізаційних заходів, що призведе до спаду кількості конфліктних ситуацій, що відбуваються при процедурі оповіщення, вручення повісток про виклик до ТЦК та СП та притягнення до адміністративної відповідальності", — йдеться в записці.

Крім того, зазначено, що прийняття зконопроєкту не вимагатиме додаткових видатків з бюджету і не створює нових корупційних ризиків. Навпаки, документ спростить процедури, а також підвищить прозорість роботи державних органів та зміцнить довіру громадян.

У записці прописані позитивні наслідки у разі, якщо законопроєкт буде ухвалено:

• Групи оповіщення зможуть працювати більш ефективно: військовозобов’язані отримуватимуть повістки правильно, а конфлікти та судові розгляди стануть рідшими.
• Держава зможе краще організовувати мобілізаційні заходи, що підвищує обороноздатність країни.

Проект зареєстрований 24 березня 2026 року та буде розглянутий на 15-й сесії IX скликання Верховної Ради.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що Верховна Рада провалила закон про "податок на OLX" — чому він викликав скандал і потрібен МВФ.