Плану Б немає. Як Європа збирається зупинити Орбана і його "війну" проти України

Читать на русском
Автор
Віктор Орбан вчергове шкодить Києву та ЄС
Віктор Орбан вчергове шкодить Києву та ЄС. Фото Getty Images

Справа не лише в російському газі.

Вороже ставлення керівництва Угорщини до України досягне свого апогею у найближчі тижні — Віктор Орбан вперше з 2010 року ризикує втратити владу та будує всю передвиборчу кампанію на критиці не лише опонента Петера Мадяра, а й українського лідера Володимира Зеленського.

Що відбувається з "Дружбою"

Своєрідним "заручником" кампанії Орбана став кредит на 90 мільярдів євро від ЄС, який вже з 1 квітня мав би закрити критичні прогалини українського бюджету.

Як зазначає у розмові з "Телеграфом" високопосадовець ЄС, у Брюсселя немає "плану Б" щодо коштів для Києва, тому дипломати налаштовані "рухатися планом А" себто шукати шляхи вплинути на позицію угорського уряду.

Будапешт блокує фінансування нібито через конфлікт навколо нафтопроводу "Дружба".

У січні 2026 року постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини було припинене через пошкодження ділянки трубопроводу в результаті обстрілу РФ. Україна надала міжнародним партнерам усі докази наслідків удару окупантів, які ускладнюють швидкий ремонт інфраструктури.

"Я буквально сьогодні вранці мав зустріч з українцями. І вони роблять усе можливе, щоб відремонтувати трубопровід", — зазначив під час спілкування з журналістами 16 березня європейський комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен.

Європейський комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен. Фото Рада ЄС
Європейський комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен. Фото Рада ЄС

Проте угорський уряд продовжує стверджувати, що Україна затягує ремонт або блокує транзит газу та нафти навмисно — з політичних причин. При цьому Угорщина отримала від держав-членів ЄС варіанти альтернативи "Дружбі" — Хорватія, наприклад, вивчала варіант постачання російських енергоносіїв через Адріатичний трубопровід.

Натомість міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван в коментарі "Телеграфу" назвав "дуже хороші альтернативи російським газовим ресурсам", якими могла б скористатися Угорщина.

"Я думаю, що вертикальний коридор, який використовує румунський газ і американський зріджений природний газ, може бути дуже хорошою альтернативою російським газовим ресурсам.

На мою думку, нічого, що стосується російського газу, не підлягає переговорам", — зазначив міністр.

Для довідки: вертикальний коридор — це газотранспортний маршрут, що з'єднує термінали скрапленого газу у Греції з Центральною Європою через Болгарію, Румунію, Молдову, Україну та Словаччину. Він забезпечує постачання газу з півдня на північ, зменшуючи залежність від Росії.

Утім позиція Будапешта непохитна. Міністр закордонних справ країни Петер Сіярто на полях зустрічі в Раді ЄС заявив, що угорці мають суверенне прав вирішувати, які джерела енергії купувати, і якими саме маршрутами їх отримувати.

"Ми не хочемо ставати беззахисними через залежність від одного нафтопроводу, коли йдеться про постачання нафти. Ми не хочемо опинитися в ситуації, коли нас забезпечує виключно Хорватія, тому що ніколи не варто залежати від одного джерела", — сказав Сіярто.

І додав: поки Угорщина "перебуває під нафтовою блокадою" з боку України, жодного рішення по кредиту не буде.

Уже 19 березня лідери Європейського Союзу зберуться на великий саміт, де розблокування коштів для України стане одним із ключових питань на порядку денному. При цьому рівень невдоволення діями Будапешта наближається до максимуму. За даними одного з джерел, за закритими дверима з угорським урядом говорять "у все жорсткішому тоні".

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Фото Getty Images
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Фото Getty Images

Орбан — під критикою міністрів

Колеги по ЄС вже відкрито критикують поведінку Угорщини, яка підриває не лише українську, а й європейську безпеку.

"Надзвичайно прикро, що одна країна блокує все, що має життєво важливе значення для безпеки європейських громадян. Чи то через вибори, чи через ідеологічні причини — я не знаю.

Я вже три роки обіймаю посаду міністра закордонних справ Естонії. І мені доводиться знову й знову ставити запитання: чому Угорщина блокує все, що фактично спрямоване на підтримку європейської безпеки?" — коментує нашому видання очільник естонського МЗС Маргус Тсахкна.

Він висловив надію, що після виборів в Угорщині ситуація може нарешті змінитися.

Натомість міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Європейський Союз не має бути паралізований такими діями угорців.

"Вирішуючи цю проблему, ми повинні тиснути на Угорщину, щоб вона змінила свою позицію, а не навпаки.

Я чую розмови про те, що як альтернативу можна використовувати двосторонні формати підтримки України — що держави-члени могли б робити це замість європейських інституцій. Ми говоримо: ні.

Ми повинні продовжувати те, про що домовилися лідери минулого року — і надати Україні те, що необхідно", — сказав міністр напередодні зустрічі очільників закордонних відомств.

"Мадяр — лялька Києва" та інші види пропаганди

Західні експерти припускають, що найближчим часом варто чекати ще більшої ескалації з боку угорського уряду. Цікаво, що Віктор Орбан та його партія "Фідес" зображують головного опонента Петера Мадяра як "маріонетку Києва".

"Пропагандистський меседж полягає в тому, що "Тиса" і Україна — це нібито одне й те саме. Мовляв, Україна фінансує Петера Мадяра і його партію.

Дуже показово, що суспільні настрої у цьому питанні суттєво змінилися. Наприклад, ставлення до президента Володимира Зеленського різко погіршилося. Чотири роки тому він був майже невідомим для угорського суспільства. А сьогодні 64% угорців мають негативне ставлення до нього", — пояснює Едіт Згут-Пшибильська, експертка Інституту соціальних та економічних досліджень Польської академії наук.

Премʼєр Угорщини Віктор Орбан на передвиборчому мітингу. Фото Bloomberg
Премʼєр Угорщини Віктор Орбан на передвиборчому мітингу. Фото Bloomberg

За словами фахівчині, українського лідера фактично втягнули в брудну внутрішньополітичну війну. При цьому нещодавнє погіршення відносин між Києвом та Будапештом, а також контроверсійні заяви Зеленського можуть дати Орбану нові аргументи для цього.

"Вибори знову можуть бути представлені як питання війни та національного суверенітету. За останні 16 років ми бачили, що мобілізація через страх дуже добре працює для Орбана", — каже Згут-Пшибильська.

Центральна частина стратегії уряду — дезінформація та маніпуляції. У зв'язку з цим експертка виділяє три основні фази, в які перейшла передвиборча тактика Орбана.

Перша — використання штучного інтелекту для створення дискредитаційних матеріалів, де Петер Мадяр зображується як агент України.

"Такі відео та наративи активно поширюються як онлайн, так і офлайн. Масштаби цього дуже великі, і все це фінансується фактично за кошти платників податків", — каже вона.

Вулиці угорських міст переповнені плакати із зображеннями українського глави держави.

Друга фаза — використання дипломатичної напруги між Україною та Угорщиною. Наприклад, нещодавнє затримання українських інкасаторів, які перевозили готівку та золото, було подано як "доказ" того, що ці кошти призначені для фінансування "Тиси". Нібито Мадяр фінансується "українською мафією".

Третя фаза — можливе російське втручання в угорську виборчу кампанію. Йдеться про діяльність російських оперативників у Будапешті, зокрема представників військової розвідки.

"Кремль зараз приділяє значно більше уваги угорським виборам, ніж раніше, коли у Орбана фактично не було серйозного конкурента.

Росія має стратегічний інтерес у тому, щоб Віктор Орбан залишався при владі. Адже Угорщина регулярно використовує свої можливості в ЄС, щоб блокувати інтеграцію України до Європейського Союзу та НАТО. З точки зору Москви, це робить Угорщину дуже цінним геополітичним інструментом всередині цих організацій", — підкреслила експертка.

Співробітниця Німецького фонду Маршалла Жужанна Вег так само прогнозує, що провокації проти українців продовжаться.

"Можемо очікувати також фабрикованих матеріалів, включно з AI-генерованими.

Одним з поворотних моментів може бути повторне відкриття нафтопроводу "Дружба", бо тоді Орбан продасть це як свій великий особистий успіх", — переконана Вег.

Та головне питання — як проходитиме сам день голосування 12 квітня.

"Можливо, ми побачимо більше маніпуляцій: підкуп виборців, тиск на людей, щоб вони голосували певним чином, або організоване перевезення виборців до інших округів, де конкуренція більш напружена", — описала спікерка під час заходу у Брюсселі.

За словами Жужанни Вег, роль міжнародних спостерігачів у день волевиявлення буде критичною.

"Нам слід бути готовими до того, що можуть з’явитися фейкові спостерігачі, які часто є союзниками певних партій. Тобто ми можемо бачити, як західноєвропейські політики-"однодумці" звітують, що все було гаразд", — зазначає аналітикиня.

Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Фото Getty Images
Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Фото Getty Images

Наразі "Тиса" впевнено випереджає "Фідес" у всіх соціологічних опитуваннях. Хоча Петер Мадяр з’явився на політичній сцені лише два роки тому, за цей час йому вдалося сформувати потужну базу підтримки навколо своєї партії.

"Він зосереджується на недоліках правлячої влади після років правління: на браку інвестицій в освіту, охорону здоров’я та соціальні послуги. Він також зумів показати лицемірство правлячої партії, яка представляє себе як партію сім’ї, дітей і захисту сімейних цінностей, але водночас не змогла захистити дітей, що зазнали насильства в державних установах", — пояснила Жужанна Вег.

Такий підхід дуже відгукнувся серед виборців, які бачать постійну корупцію правлячої партії як одну з причин, чому державі не вистачає коштів на добробут громадян.

Втім, навіть попри невтішні для "Фідес" рейтинги, Віктор Орбан навряд чи здаватиме позиції без боротьби. За роки перебування при владі він побудував політичну систему, де державні ресурси, медіа та адміністративний апарат часто працюють на користь правлячої сили. Саме тому фінальні тижні перед виборами можуть стати найжорсткішими за всю кампанію.

У цій боротьбі Україна фактично стала зручним "зовнішнім ворогом" для угорського уряду. Риторика про "українську загрозу", суперечки навколо нафтопроводу "Дружба" та блокування європейської допомоги Києву — все це вплітається у внутрішню політичну драму Будапешта.