Рада миру імені Трампа: що це означатиме для України та про що шепочуться в ЄС

Під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі президент США Дональд Трамп урочисто оголосив про початок діяльності Ради миру, в якій він сам і головуватиме. Рада, що описується як нова міжнародна організація, спочатку була покликана наглядати за відбудовою Сектора Гази після перемирʼя з Ізраїлем.

Однак згодом її мандат розширили до врегулювання конфліктів у всьому світі, а статут організацїі взагалі не містить жодної згадки про Газу.

Що важливо знати:

• Пункт про Раду миру включений у мирний план щодо війни в Україні
• ЄС не поспішає ставати до рядів нової організації
• Партнери стали менше довіряти Трампу

"Рада миру є міжнародною організацією, яка прагне сприяти стабільності, відновленню надійного та законного врядування, а також забезпеченню тривалого миру в регіонах, що постраждали від конфліктів або перебувають під загрозою їх виникнення", — йдеться у проєкті статуту.

Документ також надає Трампу повноваження призначати свого наступника та накладати вето на більшість рішень.

Примітно, що драфт мирного плану щодо завершення війни в Україні містить пункт про те, що саме Рада миру під керівництвом Трампа контролюватиме та гарантуватиме виконання будь-якої угоди між Києвом та Москвою.

Державний секретар США Марко Рубіо зазначив, що пріоритетом Ради є забезпечення стійкості режиму припинення вогню в Газі, однак можливості цієї організації насправді є "безмежними".

"Це не просто Рада миру. Це рада дій — так само, як президент Трамп є президентом дій", — заявив він.

"Телеграф" розповідає, що відомо про новостворений орган, і чому країни не поспішають до нього приєднуватися.

Участь у Раді миру для постійних членів передбачає внесок у розмірі 1 мільярда доларів після трьох років участі. За задумом, кошти мають піти на відбудову Гази.

Вашингтон запросив до організації лідерів близько 60 держав, президент України Володимир Зеленський — серед них. Як і російський диктатор Володимир Путін та його білоруський візаві Олександр Лукашенко. Останній якнайшвидше прийняв запрошення.

"Ми зможемо там бути, коли війна закінчиться. З Росією ми зараз вороги. Білорусь — союзник Росії, разом з ними ми не можемо бути. І це вже у пакеті, у плані з 20 пунктів. Думаю, все це, з моніторинговою місією, працюватиме, коли війна закінчиться – саме для нас", — пояснив президент Зеленський.

На даному етапі близько 20 світових лідерів приєдналися до Ради Трампа. Серед них — президент Аргентини Хав’єр Мілей, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, а також лідери Азербайджану, Індонезії, Катару, Пакистану, Саудівської Аравії та Туреччини.

Окрім запрошених лідерів держав, в Раді миру є постійні представники із близького оточення президента США. Це:

• Марко Рубіо, державний секретар США
• Стів Віткофф, спеціальний посланник США на Близькому Сході
• Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа
• Тоні Блер, колишній прем’єр-міністр Великої Британії
• Марк Роуен, генеральний директор Apollo, одного з найбільших у світі інвестиційних фондів
• Аджай Банга, президент Світового банку
• Роберт Ґабріел, радник з питань безпеки

Натомість переважна більшість європейських країн дистанціювалися від нового проєкту Вашингтона. Франція, Німеччина, Норвегія, Швеція та Велика Британія відмовилися від участі, тоді як Бельгія, Італія та Іспанія ще розмислюють над такою можливістю.

Як пояснює "Телеграфу" високопосадовець Європейського Союзу, "виникає низка запитань" щодо мети та формату організації.

"Ми очікували, що Рада миру буде чітко зосереджена саме на питанні Гази. Держави-члени ЄС підтримали план президента Трампа щодо Гази. Вони від самого початку заявляли про готовність долучитися та зробити свій внесок у його реалізацію.

Натомість те, що ми побачили в цій пропозиції, — це значно ширша ініціатива з розширеними цілями та з певним форматом, який викликає юридичні питання, зокрема щодо правової сумісності з правом Європейського Союзу, з європейським законодавством", — пояснює співрозмовник.

Тому європейці заявили про готовність взаємодіяти зі Сполученими Штатами для прояснення цих питань.

Голова дипломатії ЄС Кая Каллас так само підтвердила: якщо Рада миру обмежиться лише питанням Гази, європейські союзники зможуть працювати з пропозиціями, які їм надійшли.

"Ми прагнемо працювати задля миру на Близькому Сході і хочемо, щоб ця Рада миру була обмежена рамками резолюції Ради Безпеки ООН, як це передбачалося", — сказала Каллас перед самітом лідерів ЄС ввечері 22 січня.

Натомість президент Європейської ради Антоніу Кошта висловив "серйозні сумніви" щодо статуту новоствореної організації. Він поставив під сумнів "її мандат, систему управління та відповідність Статуту ООН".

Дійсно серед дипломатів існують побоювання, що Рада миру може підірвати роль Організації Обʼєднаних Націй як загальноприйнятого майданчика для дипломатії та розвʼязання конфліктів. Хоча Трамп відкрито анонсував, що його ініціатива "працюватиме з багатьма іншими" сторонами, в тому числі з ООН.

Інше дипломатичне джерело "Телеграфу" у Брюсселі висловлює думку, що мандат Ради миру може бути розширений на Україну та майбутні проєкти її відбудови, однак останнє неможливо без вкладу європейських партнерів Києва. Тому сама ідея організації без участі ЄС виглядає "малообіцяючою".

Як пояснює спеціальна радниця президента Німецького фонду Маршалла Джорджина Райт, події форуму у Давосі — у тому числі підписання статуту Ради миру без участі ключових європейських країн — викрили значно глибшу проблему у відносинах США та Європи.

"У Брюсселі відбулися зміни в підходах. Раніше наголос робився на дипломатії та переговорах. Що Сполучені Штати залишаються ключовим союзником, що ми значною мірою залежимо від США, що ми чуємо їхню критику й маємо намір на неї реагувати.

Але тепер, здається, з’явилося відчуття, що Сполученим Штатам не можна повністю довіряти", — зазначила експертка під час заходу у фонді Маршалла, на якому був присутній "Телеграф".

На її думку, зараз європейські лідери демонструють прагнення до більшої автономії та незалежності від Вашингтона.

"Залежності можуть бути перетворені на зброю. Вони є джерелами вразливості, і з ними необхідно боротися. Тож я справді вважаю, що відбувається зміна мислення щодо того, як нам готуватися й як вибудовувати взаємодію зі Сполученими Штатами", — підкреслила Райт.

Примітно, що 12 лютого усі лідери ЄС зберуться на ретрит в Альден-Бізені, що у Бельгії. Як підкреслює нашому виданню європейський високопосадовець, стратегічна автономія Європи — ключове на порядку денному. І участь у новій інституції під керівництвом Америки аж ніяк не сприятиме автономії.

Раніше "Телеграф" розповідав, як пройшла зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа на полях Всесвітнього економічного форуму.