Декрет 4 місяці, звільнення без причини і не тільки. Нардеп назвала підводні камені проєкту Трудового кодексу

Чіткої межі між "контролем за роботою" та "втручанням у приватне життя" немає

Новий проєкт Трудового кодексу викликав чимало питань через наявні у ньому положення про скорочення декретної відпустки до 4-х місяців, відеоспостереження на роботі тощо. "Телеграф" звернувся до нардепки з профільного комітету Ірини Никорак, аби зʼясувати, які нововведення плануються насправді.

Що треба знати:

• Декрет не зменшують до 4 місяців, але плануються зміни
• Проєкт Трудового кодексу потребує допрацювання
• Відеоспостереження на роботі — одне з найболючіших питань

Як зазначає члена Комітету з питань соціальної політики Никорак, проєкт нового Трудового кодексу № 14386, поданий Кабміном, був необхідністю. Адже наразі Україна живе за стандартами 1971 року, а вони вже давно не актуальні.

Навіщо подавали новий проєкт та чи буде скорочення прав найманих працівників

- Я безумовно поділяю занепокоєння щодо резонансу, який викликав урядовий проєкт № 14386. Трудовий кодекс — це своєрідна "економічна конституція", і будь-які зміни тут сприймаються як рух по мінному полю.

Никорак наголошує, що в цьому питанні важливо відкинути емоції та розібратися, де "страшилки", а де — реальний розрахунок Мінекономіки. Адже логіка міністерства зрозуміла: чинний КЗпП 1971 року — це музейний експонат. Він писався для планової економіки, де роботодавець був один — держава.

Головна мета № 14386:

• Дерегуляція — максимально спростити процедуру звільнення та найму, щоб стимулювати бізнес виходити з "тіні".
• Гнучкість — легалізація дистанційної роботи, фрілансу тощо. Це критично важливо для ринку праці у нинішніх реаліях.
• Євроінтеграція — приведення норм у відповідність до директив ЄС, хоча саме тут виникає найбільше суперечок щодо "соціального демпінгу".

Які "страшилки" медіа про Трудовий кодекс — міф

1. Декретна відпустка буде всього 4 місяці

Міф. Насправді йдеться про гармонізацію з європейською моделлю. Проєкт не "забирає" 3 роки відпустки по догляду за дитиною, але він заохочує швидше повернення до роботи через фінансові інструменти та можливість розділення відпустки між батьками. Скорочення до 4 місяців — це маніпуляція цифрами щодо обов'язкової оплачуваної післяпологової частини, а не загального права на догляд за дитиною.

Зауважимо, що в проєкті йдеться не про конкретне урізання декрету, а про окрему 4-місячну оплачувану відпустку для батьків.

2. Відеоспостереження та моніторинг пошти

Правда, але з нюансами. Проєкт № 14386 справді намагається легалізувати те, що де-факто вже існує. Йдеться про дозвіл роботодавцю контролювати роботу працівника за допомогою відеонагляду. Фактично майже кожен заклад і так має камери спостереження, які так чи інакше фіксують роботу.

При цьому є суттєвий ризик, адже чіткої межі між "контролем за роботою" та "втручанням у приватне життя" немає. Депутат каже, що цей пункт може стати головним полем битви у парламенті.

3. Скорочення прав працівників

Реальні загрози, на думку Никорак:

• Звільнення без причин: Пропонується розширити право роботодавця звільняти працівника "у зв'язку з втратою довіри" або "з економічних причин" без погодження з профспілками.
• Понаднормові: Збільшення ліміту понаднормових годин (зараз це 120 год на рік, пропонується 200+) за згодою сторін, що в наших реаліях часто перетворюється на примус.

Вона додає, що важливо попрацювати над:

1. Балансом контролю. Чітке обмеження відеоспостереження (заборона в роздягальнях, зонах відпочинку тощо) та захист таємниці листування, якщо воно не стосується комерційної таємниці.
2. Захистом. Жодного скорочення соціальних гарантій, зокрема, для жінок, матерів, ветеранів інших категорій.
3. Роллю профспілок. Повернення їм права голосу при масових звільненнях.

Раніше "Телеграф" розповідав, кому з 1 березня не підвищать пенсію в Україні.