Остап Бендер з Полтави, або Неймовірні пригоди депутата-криптовалютника Калуцького

У депутата Полтавської міськради, який офіційно не має жодного доходу, правоохоронці виявили криптовалютні активи на 340 млн грн, не відображені у декларації. Тепер депутату загрожує чималий тюремний термін.

Історія бездохідного депутата-мультимільйонера настільки зацікавила редакцію "Телеграфу", що ми вирішили придивитися до бекграунду Калуцького уважніше. І з’ясувалося: вже майже два десятиліття він провертає комбінації, які підозріло нагадують класичні методи Остапа Бендера.

Забув про 340 мільйонів

Жодного офіційного доходу у відповідній графі декларації за 2025 рік, зате 7 мільйонів гривень у криптовалюті, коштовні земельні ділянки, дорогі авто, купа готівки і частки у 5 підприємствах. Все це про депутата Полтавської міської ради Олександра Калуцького.

Проте це лише те, що він ризикнув показати офіційно. А те, що намагався сховати, знайшли СБУ та Нацполіція. І виявилося, що Калуцький тільки в оцінці своїх криптовалютних активів "помилився" на 340 мільйонів гривень.

"Наразі встановлено, що депутат додатково намагався приховати від фінансової звітності 340 млн грн невідомого походження. За даними кіберфахівців СБУ, впродовж 2022 — 2025 років посадовець через підставних осіб перераховував кошти на власні криптогаманці, не вказуючи їх у деклараціях і податковій звітності", — повідомили в СБУ.

Пів року тому Калуцький вже потрапляв у поле зору правоохоронців – у жовтні 2025 року в нього було проведено обшуки і оголошено підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК – за умисне невказання операцій з криптою на понад 200 млн грн.

Тепер же, стверджують правоохоронці, з’явилися нові докази, і сума виросла ще на 150 млн. За махінації з декларуванням прибутків (зауважимо, що СБУ прямо говорить про це, як про "злочини") Калуцькому загрожує до 10 років позбавлення волі.

У НАЗК теж претензії

СБУ та Нацпол не єдині, хто досліджує історію статків Калуцького. Буквально нещодавно свої повні перевірки декларацій депутата за 2023 та 2024 роки закінчило НАЗК. З відповідних довідок відомо, що вже у 2023 році Калуцький почав активно приховувати свої криптовалютні оборудки.

Так, за даними НАЗК, у декларації за 2023 рік у розділі "Нематеріальні активи" депутат не вказав належну йому криптовалюту загалом на 16,7 млн грн, а у розділі "Доходи" — прибутки від криптовалютних операцій на 5,3 млн грн. Разом з іншими фінансовими порушеннями за рік набігло 28,5 млн "недостовірних" гривень.

За результатами ж повної перевірки декларації Калуцького за 2024 рік також було виявлено недостовірне декларування, цього разу загалом на 16,7 млн грн.

Зауважимо, що у повідомленні про результати перевірок декларацій Калуцького НАЗК окремо підкреслило: левову частку надходжень криптовалюти на гаманці Калуцького було здійснено неідентифікованими особами. Мова йде на суму понад 3,2 млн USDT (стейблкоїн, прив’язаний до долара з розрахунку 1:1. — Ред.) тобто орієнтовно про 140 млн грн.

Як Калуцький дурив банк із поверненням кредиту

Криптовалютні махінації, схоже, далеко не єдиний напрямок оборудок, на яких спеціалізується Калуцький. Вже майже 18 років тягнеться історія з кредитом, виданим йому "Марфін-Банком" (нині "МТБ-Банк").

У 2008 році між Калуцьким та банком було укладено договір про відкриття кредитної лінії з можливістю пролонгації. Загалом Калуцький отримав понад 9 млн грн, за користування якими мав вчасно платити відсотки. Також у забезпечення кредиту між банком та позичальником було укладено договір іпотеки, предметом якого стало належне Калуцькому нежитлове приміщення площею 748 кв. метрів у Полтаві.

Але Калуцький, схоже, вирішив, що може кредит не виплачувати – він погасив лише 393 тисячі з позичених 9 мільйонів. Тож у 2015 році банк подав до суду і зрештою добився стягнення на свою користь загалом 12 млн тіла кредиту та відсотків.

Ну а далі почалися ті самі штучки в стилі Остапа Бендера – Калуцький відмовлявся виконувати судові рішення про стягнення, не пускав виконавців оцінити іпотечне приміщення (окрема справа про дозвіл на примусове проникнення дійшла до Верховного Суду). Навіть організував судове рішення щодо примусового поділу того самого іпотечного майна зі своєю дружиною, ймовірно, щоб ускладнити банку позов на стягнення іпотеки.

Зауважимо, що станом на сьогодні у переліку виконавчих проваджень щодо Олександра Калуцького (а їх наразі налічується аж 24) стягнення на користь "МТБ-Банку" досі має статус незавершеного. Відповідно його прізвище наявне у Єдиному реєстрі боржників. Простіше кажучи – Калуцький досі не погасив свої боргові зобов’язання перед банком, які виникли ще у 2008 році. І це, нагадаємо, попри заробітки у 340 млн грн на криптовалюті.

Як фірма депутата роками водила за носа Полтавську міськраду

Як свідчить декларація Калуцького, станом на сьогодні він є одноосібним власником та співвласником 5 компаній — ТОВ "КОРОСТЕНЬ-ЖИЛСТРОЙ", ТОВ "ВКІК", ПРИВАТНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ФІРМА "ЕЛЕФАНТ", ТОВ "'СТАРЛАЙТТ" та ТОВ "СТАРНАЙТ".

Остання з них — ТОВ "СТАРНАЙТ", де наш депутат має частку 50%, засвітилася у гучній історії. Вона у 2012-2015 роках взяла у Полтавської міськради в оренду кілька приміщень – по вул. Соборності, 31 — загальною площею 978,3 кв. м, 709,9 кв. м та 247,20 кв. м: в оренді у компанії опинилися приміщення кінотеатру ім. Котляревського, пам`ятки архітектури місцевого значення — будинку Дворянського зібрання.

У 2019 році суди різних рівнів, аж до Верховного постановили, що ТОВ "Старнайт" має повернути ці приміщення. Але директор компанії Калуцького кілька років ігнорував ці судові рішення, як і подальші законні вимоги державної виконавчої служби.

Аж доки в одному із цих самозахоплених приміщень не сталася трагедія. У 2020 році там спалахнула пожежа, ймовірно у результаті підпалу не зовсім адекватним відвідувачем. Після гасіння було знайдено обгоріле тіло людини. Всі історичні приміщення вигоріли. І лише тоді було відкрито кримінальне провадження щодо директора, заворушилися правоохоронці та місцева влада.

Для директора справа, зрештою, закінчилася… 17 тисячами штрафу, які присудив йому у 2023 році суд, та забороною на 2 роки займати адміністративні посади, Самій же фірмі "Старнайт" присудили компенсувати шкоду, заподіяну внаслідок незаконного використання приміщень – 30 млн грн. Ну а власник компанії-порушника, Калуцький у судовому рішенні взагалі не згадувався. Станом на травень 2025 року кошти за незаконне використання і спаплюження пам’ятки історії так і не були сплачені

Історія депутата Калуцького — не лише про криптовалюти чи декларації, а більше про багаторічну модель поведінки: роками не платити борги, ігнорувати суди, водити за ніс державу і при цьому залишатися у владі. Правда, тепер масштаби "комбінатора", схоже, справді виявилися аж занадто великими: 340 мільйонів — це не жарт.

Лишається сподіватися, що надмірні апетити полтавського "Бендера" дістануть належну оцінку від української Феміди, а обіцянки правоохоронців про 10 років не залишаться пустим звуком.

"Телеграф" слідкуватиме за розвитком цієї не звичайної справи. Не перемикайтеся.