Одним плюс 1000 грн, а іншим дуля: як економлять на пенсіонерах та хто не отримає підвищення

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 23 лютого 2026, 16:21

Кому у березні додадуть 1000 гривень, але водночас уріжуть інші доплати

З 1 березня 2026 року запланована індексація пенсій у розмірі 12,1%. Це означає реальне підвищення виплат — для одних на кілька сотень гривень, для інших, кому пощастило з заробітком і стажем, і на понад тисячу. Але є ті, у кого пенсія в березні не зміниться.

"Телеграф" поспілкувався з Віктором Богдановим, пенсійним експертом і автором видання "На пенсії", і з'ясував, чому система влаштована саме так, кого обходять надбавки і чи є шанс це змінити.

Троє за бортом: прокурори, щасливчики з максималкою і ті, кому вже "підняли"

Міністр соціальної політики Денис Улютін підтвердив: у березні індексація не стосується трьох категорій. Перша — пенсіонери, чиї виплати вже підтягували до мінімального гарантованого рівня. Друга — ті, хто отримує максимальну пенсію у 25 950 гривень. Третя — прокурори та судді у відставці.

З першими двома категоріями логіка держави зрозуміла, навіть якщо і не всім подобається. Але от третя — окрема історія. Богданов каже відверто: система давно дозволяє отримувати пенсію в 30 років.

"У нас є прекрасні історії з прокурорами, котрі в 30 років виходять на пенсію. Хтось по інвалідності, хтось ще по якійсь хитрій схемі — це, чесно кажучи, сумна сторінка історії нашої держави", — говорить він.

Сорок років за верстатом — і пенсія як у того, хто майже не працював: де тут логіка

Одне з найпоширеніших запитань серед українців — чому люди з однаковим стажем отримують різні пенсії? Експерт пояснює, що річ не в роках, а в заробітку.

Богданов зазначає, що у формулі розрахунку пенсії є три складові — середня зарплата по Україні, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати і коефіцієнт стажу. "Якщо людина все життя працювала на низькооплачуваній посаді — прибиральницею, бібліотекарем, вихователькою в садочку — її коефіцієнт зарплати буде меншим за одиницю. А значить, і пенсія буде мізерною, навіть при 40 роках стажу", — каже Віктор Богданов у коментарі "Телеграфу".

Окремо — ті, хто вийшов на пенсію ще 20 років тому. Тоді середня зарплата по Україні була 8 913 гривень, зараз — 17 000. Різниця майже вдвічі, і саме її індексація частково має компенсувати. Але, як зауважує сам експерт, не всі до неї доживають.

"Мене Пенсійний фонд обікрадає при цій індексації"

Віктор Богданов

Богданов сам є пенсіонером — зі стажем у 51 рік і керівними посадами в біографії. Він підрахував: після індексації його пенсія зросте на 1003 гривні. Але водночас скоротиться доплата за вік — з 570 гривень приблизно до 320.

"Мене уряд і Пенсійний фонд обікрадають при цій індексації. Несправедливо. Вони обрізають доплату за вік", — каже він.

Те ж саме з доплатами дітям війни (тим, хто народився з 1941 по 1945 рік). Особи з офіційним статусом "дитина війни" мають право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 66,43 грн, що регламентовано Постановою КМУ № 1381.

"Чому не індексувати цю доплату дітям війни на такий же коефіцієнт? Не захотіли це розглядати", — зазначає він.

Загалом механізм індексації влаштований так: Пенсійний фонд автоматично множить середню зарплату по Україні на коефіцієнт індексації і отримує нове "тіло пенсії" — основний розмір. Доплати при цьому залишаються незмінними. Тобто базова частина зростає, а надбавки стоять на місці або й зменшуються.

Доплати замість реформи: як держава тримає пенсіонерів на гачку рішень чиновників

Система доплат — зручний інструмент. Для держави. Хто вирішує, кому дати 25% надбавки за звання "заслужений працівник", а кому — ні? Чиновники.

Богданов наводить конкретний приклад: керівниця Пенсійного фонду Запорізької області отримала звання заслуженого працівника соціальної сфери — і тепер при виході на пенсію матиме 25% доплати.

"Кожен хоче якісь доплати заробити ще не будучи пенсіонером", — говорить він.

А ще є питання щодо публічних заяв про пенсійну реформу. На думку Богданова, деякі політики говорять про пенсії, не розуміючи механізму. Він прямо каже, що окремі заяви "не відповідають дійсності" і схожі більше на передвиборчу гру із пенсіонерами, ніж на реальні пропозиції.

Обіцяна пенсійна реформа передбачає базову виплату — орієнтовно 4 500 гривень для всіх. Але, як зауважує сам експерт: "Це все поки що балачки".

Що робити тим, кому зараз 20, щоб у 60 не жити на три тисячі

На запитання журналіста, що треба робити молодим українцям зараз, щоб в 60 не жити на три тисячі або взагалі не залишитись без пенсії, Богданов відповів так: "Роботодавець повинен сплачувати страхові внески в повному обсязі, а не "в конверті".

"Перше — це обов'язкова сплата страхових внесків у Пенсійний фонд. І по-друге — достойна заробітна плата, щоб вона була більше, ніж середня зарплата по Україні. Тоді коефіцієнт зарплати буде більше одиниці, і відповідно пенсія", — пояснює він.

Третє — накопичення. Коли запрацює накопичувальна пенсійна система — обов'язкова чи добровільна — варто нею скористатися. Бо розраховувати лише на державу, на думку Богданова, ризиковано.

"Треба думати самому про те, як буде на пенсії фінансуватись життя", — каже він.

Нагадаємо, "Телеграф" розповідав, що українці з пенсією 3000 грн отримають мізерну надбавку після індексації.