Кіпр анонсує "мир через силу" для України: що це означає та чого чекати

З 1 січня Кіпр перебрав на себе головування в Раді Європейського Союзу на наступні пів року, прийнявши цю естафету від Данії.

Чому це важливо? Країна, яка головує, визначає пріоритети на шість місяців: які питання просувати швидше, які компроміси шукати, що виносити на рівень міністрів чи навіть лідерів. Вона не може змінювати політику ЄС одноосібно, але може суттєво впливати на темп і фокус роботи.

Що варто знати:

• Кіпр робить Україну своїм пріоритетом під час головування в Раді ЄС
• Нікосія готує підтримку української армії
• Кіпр має схожий із Україною досвід окупації територій

Країна відповідає за нормальне функціонування Ради: організовує засідання (крім зустрічей міністрів закордонних справ), веде переговори між державами, шукає єдності й представляє спільну позицію Ради у переговорах з Європейською Комісією та Європарламентом.

Кіпр — доволі непроста країна з точки зору безпеки та геополітики. Він є членом ЄС, але не входить до НАТО, як більшість інших європейських держав. Це історично пов’язано не лише з традицією неприєднання до воєнних блоків, а й із тривалим конфліктом із Туреччиною та окупацією частини острова, що ускладнює будь-які кроки щодо співпраці в сфері оборони без вирішення спірних питань.

1974 року Туреччина захопила північ острівної держави, де було створено невизнану Турецьку Республіку Північного Кіпру.

Тому навколо головування Кіпру в Раді ЄС виникає певна стурбованість у Брюсселі: дипломати побоюються, що напружені відносини Нікосії з Анкарою можуть уповільнити або ускладнити просування спільних ініціатив щодо співпраці між ЄС і НАТО, зокрема з Туреччиною, а також розвиток європейської оборонної політики.

У той же час приклад кіпріотів показує, що навіть за умов окупації частини територій, держава може інтегруватися в ЄС. Що головування Кіпру означатиме для України? Розповідає "Телеграф".

Спілкуючись у грудні з журналістами у Брюсселі посолка Кіпру при ЄС Крістіна Рафті запевнила: Україна буде пріоритетом для їхньої країни.

"Російське вторгнення та триваюча агресія проти України для нас є неприйнятними. Ми маємо й надалі підтримувати Україну за всіма напрямами", — сказала Рафті.

Вона наголосила, що в межах ЄС існує велика підтримка України, адже "вона є частиною Європи та спільної архітектури безпеки".

"Для Кіпру це особливо важливо, адже частина наших територій досі перебуває під окупацією, тому ми співчуваємо нашим українським партнерам в особливий спосіб.

Що стосується розширення [ЄС], існує значний тиск, і ми наголошуємо, що переговори про вступ України мали б розпочатися вже вчора", — зазначила дипломатка.

Вона нагадала про зустріч міністрів європейських справ у Львові 11 грудня, під час якої було оголошено про процедуру фронт-лоудингу — Європейська комісія отримала від держав-членів орієнтири, які тепер дозволять Україні рухатися далі шляхом реформ за переговорними кластерами один, два і шість.

Як відомо, що кожна з країн-кандидатів має реформувати своє національне законодавство, щоб узгодити його з нормами та правилами ЄС. Це відбувається поступово за 35 переговорними главами, згрупованими в шість кластерів. Це має назву acquis ЄС.

Перший переговорний кластер називається "Основи" та зосереджений на верховенстві права, демократичних інститутах, захисті прав людини та ефективності державних установ. Відкриття першого переговорного кластера означає старт переговорів із країною-кандидатом по суті — при цьому цей крок мають підтримати всі 27 країн-членів. Цей крок досі блокується Угорщиною.

Другий переговорний кластер стосується реформи внутрішнього ринку, зокрема вільного руху працівників та корпоративного права. Натомість шостий кластер присвячений питанням зовнішньої політики, безпеки та оборони.

"Ми плануємо продовжити роботу над цими та над іншими [переговорними] розділами для України, і водночас наполегливо підтримуватимемо необхідність офіційного відкриття переговорних глав і кластерів, бо по-перше, це процес, заснований на заслугах: якщо Україна виконала свої зобов’язання, ми також маємо виконати свої, а по-друге, ми повинні заохотити український народ залишатися на цьому шляху", — підкреслила Крістіна Рафті.

Як пояснював раніше "Телеграф", парламентські вибори в Угорщині в квітні 2026 року можуть призвести до зміни влади в країні — і якщо чинний премʼєр Віктор Орбан програє, це відкриє для ЄС, Києва, а також Кишинева вікно можливостей для офіційного старту переговорів про вступ.

В офіційній програмі кіпрського головування йдеться про те, що Нікосія прагне забезпечити сталість підтримки ЄС для України та сприяти досягненню справедливого й тривалого миру "через переговори за повної участі України".

"Головування готове за необхідності просувати додаткову політичну, дипломатичну, економічну, військову та гуманітарну підтримку, максимально використовуючи всі доступні інструменти ЄС…

Відповідно до підходу ЄС "мир через силу", Кіпр сприятиме наданню комплексної підтримки Україні та її народу в реалізації їхнього невід’ємного права на самооборону", — йдеться у документі.

Кіпр визнає, що сильні, спроможні та стійкі Збройні сили України є найефективнішою гарантією безпеки для Києва. Тому разом із процесом вступу до ЄС, головування підтримує використання інструментів для підтримки української армії та оборонної промисловості нашої держави.

"Головування Кіпру також прагнутиме тіснішого діалогу та координації між ЄС і США щодо України, включно з дипломатичними зусиллями для досягнення мирної угоди", — зазначається у програмі.

Крістіна Рафті також анонсувала, що Кіпр працюватиме з Єврокомісією над 20-м пакетом санкції проти Москви, аби посилити тиск на російську економіку. Також Нікосія обіцяє набагато активнішу роботу проти "тіньового флоту" РФ.

"Кіпр завжди виступав за те, щоб у пакетах санкцій, які ухвалюються, ми були більш жорсткими щодо лазівок і заходів протидії обходу, адже це, на жаль, найслабші місця наших санкцій. "Тіньовий флот" є одним із таких слабких місць, тому ми працюватимемо над тим, щоб зменшити постачання енергії та нафти з цього флоту", — сказала посолка.

Ще одним пріоритетом кіпрського головування буде оборонна готовність ЄС. Відповідаючи на запитання "Телеграфу", посол Рафті заявила, що Брюссель має й надалі працювати над своєю стратегічною автономією, і "геополітична ситуація диктує необхідність цього".

Серед іншого, Кіпр працюватиме з планами держав-членів по SAFE-кредитах на загальну суму 150 мільярдів євро. Ініціатива спрямована на закриття критичних оборонних прогалин союзників, а також на спільну закупівлю продукції, в тому числі, в України і для України. 13 з 19 країн, які подалися на кредити, погодилися використати частину коштів на підтримку Києва.

Головування Кіпру обіцяє підтримувати ключові безпекові ініціативи й тримати у фокусі реалізацію Дорожньої карти оборонної готовності ЄС до 2030 року.

Серед інших пріоритетів нового головування — робота над багаторічним фінансовим планом Євросоюзу (MFF) на 2028-2034 роки, конкурентоспроможністю та автономією ЄС, питаннями міграції тощо.