Спочатку — корупція та олігархи: що кажуть європейські джерела про вступ України до ЄС у 2027 році

Рух України до Європейського Союзу є історичним з кількох причин: уперше всі етапи реформ проходить країна, що перебуває в умовах війни. Та вперше вступ держави до ЄС планують зафіксувати як одну зі складових мирної угоди про припинення бойових дій.

Мова йде про "Пакет процвітання" (або Prosperity Package англійською), що представляє собою план післявоєнного відновлення України. Згідно з ним, США та ЄС сподіваються залучити 800 мільярдів доларів державних і приватних коштів для відбудови України після того, як Росія припинить повномасштабне вторгнення.

Водночас у документі йдеться про прискорений шлях до членства України в Європейському Союзі як головну гарантію майбутнього економічного процвітання. При цьому у Києва амбітні очікування: президент Володимир Зеленский заявив, що Україна розраховує на вступ до ЄС вже 2027 року.

Днями під час спілкування з канцлером Австрії Крістіаном Штокером, глава держави наголосив, що членство України є однією з ключових безпекових гарантій не лише для Києва, а й для всієї Європи. Він додав, що спільна сила Європи можлива завдяки українському безпековому, технологічному та економічному внескам.

"Саме тому ми говоримо про конкретну дату — 2027 рік — і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів", — підкреслив президент України.

Справа не лише в Обрані

У Брюсселя позиція незмінна: процес вступу ґрунтується на заслугах, а "Пакет процвітання" не містить привʼязки до жодної конкретної дати вступу для України. Ухвалення будь-яких нестандартних рішень щодо зміни процедури — за лідерами ЄС.

"Дійсно, ми вже не раз говорили, що вступ України до ЄС сам по собі є гарантією безпеки, і після досягнення мирної угоди в Україні він стане і складовою добробуту для країни.

Що стосується конкретних обговорень із державами-членами, то відповідним майданчиком і форматом для цього є Європейська Рада. Наразі я не можу надати більш чітких орієнтирів з цього приводу", — заявила 26 січня під час брифінгу головна речниця Європейської Комісії Паула Піньо.

Враховуючи, що премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує наполягати, що "в найближчі 100 років" в Угорщині не буде парламенту, який би проголосував за вступ українців до Європейського Союзу, складно уявити швидку реформу на користь Києва. Подібні зовнішньополітичні рішення ухвалюються за принципом одностайності всіх держав-членів.

Потенційно ситуація може змінитися в квітні, адже на Угорщину чекають вибори, що можуть принести зміну влади у країні. Однак "жовтих карток" можна чекати й з боку інших держав. Наприклад, президент Польщі Кароль Навроцький вже зазначив, що процес вступу до ЄС "є дуже складним", тому 2027 рік як дата можливого приєднання України є "малодосяжною" перспективою.

Або ж, візьмемо Францію, яка раніше ставала на бік Польщі у питаннях опору українській сільськогосподарській продукції.

Країна є найбільшим виробником агропродукції в ЄС, тому так чи інакше французькі фермери матимуть власні занепокоєння щодо України.

"Деяким країнам зручно так би мовити ховатися за спиною Орбана, який є публічним критиком вступу України до ЄС, і водночас поділяти деякі з його думок, але публічно залишатися на боці українців", — описує "Телеграфу" обізнане дипломатичне джерело.

Інше джерело "Телеграфу" в дипломатичному корпусі ЄС підтверджує пошук "інноваційних рішень" для того, щоб наближення України до ЄС відбувалося "так швидко, як це можливо", але без створення прецеденту. Адже в майбутньому інші держави можуть посилатися на український кейс як виняток із правил, і тим самим вимагати поступок для себе.

Як проходить вступ до ЄС

Варто розуміти, що кожна з країн-кандидатів, і Україна в тому числі, має реформувати своє національне законодавство, щоб узгодити його з нормами та правилами ЄС. Це відбувається поступово за 35 переговорними главами, згрупованими в шість кластерів. Це має назву acquis ЄС.

• Кластер 1: Основи — розпочинає та завершує переговори. Включає верховенство права, правосуддя, фундаментальні права, функціонування демократичних інститутів та державне управління.
• Кластер 2: Внутрішній ринок — стосується руху товарів, осіб, послуг та капіталу, а також конкурентної політики.
• Кластер 3: Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання — охоплює цифрову трансформацію, медіа, оподаткування, соціальну політику та освіту.
• Кластер 4: Зелений порядок денний та стале з'єднання — включає транспортну політику, енергетику, транс'європейські мережі, екологію та зміну клімату.
• Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості — охоплює аграрну політику, продовольчу безпеку, ветеринарний та фітосанітарний контроль, рибальство, а також фінансові питання.
• Кластер 6: Зовнішні відносини — стосується зовнішньої політики, безпеки та оборони.

Відкриття першого переговорного кластера "Основи" означає старт переговорів із країною-кандидатом по суті — при цьому цей крок мають підтримати всі 27 країн-членів. Україна вже зараз готова до відкриття всіх кластерів — Уряд сформував переговорну позицію по кожному з них. Єдина перепона на шляху — знов-таки політичний блок з боку Будапешта.

Один із співрозмовників нашого видання вказує на те, що одним із найскладніших для імплементації може стати четвертий кластер, що стосується енергетики. Джерело на умовах анонімності вказує не лише на критичний стан енергетичної системи України внаслідок російських атак, але й на історичну монополізованість сектору промисловими групами та олігархами.

В останньому Звіті про розширення ЄС йдеться про те, що 2024 року енергетика входила до трійки секторів з найбільшою кількістю корупційних справ високого рівня, з численними розслідуваннями щодо закупівельних махінацій, розкрадання енергоресурсів і маніпуляцій з цінами. Врешті у березні минулого року Міністерство енергетики затвердило антикорупційну програму на найближчі два роки.

В Єврокомісії, своєю чергою, вказували на необхідність усунути політичний вплив на управління державними енергетичними компаніями.

Та навіть якщо припустити політичне розблокування переговорів, а також швидкий рух всіма переговорними кластерами, чимало часу може зайняти сам процес погодження фінальної Угоди про вступ України до ЄС, адже вона має бути ратифікована усіма державами-членами відповідно до їхніх національних процедур, а також Європейським парламентом. Як писав раніше "Телеграф", на це може піти мінімум рік.

Що Брюссель очікує від України цього року

На даному етапі триває процедура фронт-лоадингу себто продовження технічної частини переговорів. Наприкінці 2025 року Європейська Комісія отримала від держав-членів орієнтири, які дозволяють Україні рухатися шляхом реформ за переговорними кластерами один, два і шість, а також виконувати обіцяну "домашню роботу".

"Під час неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові в грудні 2025 року, Україна підтвердила свою рішучість і надалі впевнено рухатися шляхом європейської інтеграції. Зокрема, шляхом оперативної імплементації всіх рекомендацій, викладених у Звіті про розширення за 2025 рік, дорожніх картах у сфері верховенства права та плані дій щодо національних меншин.

Під час зустрічі Європейська комісія та держави-члени висловили свою рішучу підтримку прагненням України приєднатися до Європейського Союзу. Україна є частиною європейської родини — і ця зустріч чітко це підтвердила", — зазначає у коментарі "Телеграфу" речник Єврокомісії.

Він нагадує що Україна та Європейська Комісія спільно визначили та схвалили 10 конкретних кроків щодо реформ на цей рік.

"Ці пріоритетні реформи покликані прискорити впровадження найбільш вагомих заходів у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Вони свідчать про рішучість України зміцнювати свої інституції, сприятимуть досягненню суттєвого прогресу в межах реформ, передбачених кластером "Основи", та забезпечать подальше просування країни європейським шляхом.

Європейська комісія готова всебічно підтримувати цю амбіцію", — зазначає речник.

План серед іншого включає:

• зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого і якісного правосуддя;
• зміцнення незалежності НАБУ та САП і захисту їхньої юрисдикції від обходу та неналежного впливу;
• всебічний перегляд процедури призначення та звільнення Генерального прокурора;
• реформування Державного бюро розслідувань (ДБР);
• невідкладне призначення суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку
• ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.

"Європейська Комісія залишається твердо відданою просуванню процесу вступу України до Європейського Союзу та підтримці швидкого прогресу ключових реформ", — додає речник.

Таким чином для України 2027 рік залишається не стільки календарною датою, скільки політичним маркером: сигналом партнерам про серйозність намірів і готовність проходити найскладніші реформи навіть під час війни. Для Брюсселя ж ключовим залишається принцип "заслуги понад усе", адже будь-яке відхилення від усталених процедур створює прецедент, який матиме свої наслідки.