Є лише одна мета: справжній задум Росії щодо Запорізької АЕС розкрив експерт
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Під російською окупацією ЗАЕС ніколи не буде у безпеці.
Питання Запорізької атомної електростанції залишається одним із найскладніших для врегулювання в рамках переговорів про завершення війни. За даними західних ЗМІ, Росія під час зустрічі в Абу-Дабі виступила з вимогою ділити порівну з Україною електроенергію, яку вироблятиме ЗАЕС.
У чому полягають справжні наміри росіян, та чи взагалі можливий сценарій "50 на 50" на ЗАЕС? На ці та інші запитання "Телеграфу" відповів Ян Ванде Путте — експерт з ядерної та радіаційної безпеки у Greenpeace Україна.
Що важливо знати:
- Росіяни не відмовляються від планів запустити один із реакторів ЗАЕС
- Лише українські фахівці можуть здійснити безпечний перезапуск станції
- РФ будує лінії електропередач, аби "вкрасти" АЕС
Запорізька АЕС перебуває під російською окупацією з березня 2022 року — нині атомна електростанція не виробляє електроенергію, всі її шість реакторів перебувають у стані "холодного зупину". Це безпечний стан ядерного реактора, коли він заглушений при низькому тиску і низькій температурі охолоджуючої води.
Як пояснює Ян Ванде Путте, на сьогодні окупанти переслідують лише одну мету:
"За нашою оцінкою, Росія хоче паузи, щоб під’єднати електростанцію до російської енергомережі. А для цього, звісно, потрібне фізичне з’єднання достатньої потужності з російською мережею.
Щойно це станеться, шляху назад не буде. Я впевнений, що Росія потім знайде якесь пояснення для міжнародної спільноти, як завжди це робить", — коментує експерт.
Він додає: у разі підключення станції до мережі в РФ, від’єднати та перепід’єднати її до української енергосистеми буде вкрай складно.
"З політичної та безпекової точки зору це був би надзвичайно непростий крок", — зазначає фахівець.
Росія неодноразово намагалась втілити цей план у життя — зокрема, саботувала підключення АЕС до української енергосистеми восени минулого року.
Так, у мирні часи обʼєкт поєднувався з українською системою п’ятьма лініями електропередач; після окупації в роботі залишилися лише дві: "Дніпровська" на 750 кіловольт і резервна "Феросплавна" на 330 кіловольт. Станція продовжувала отримувати з України зовнішнє електропостачання, необхідне для безпеки самого обʼєкта.
При цьому обидві лінії неодноразово зазнавали пошкоджень через дії росіян. 23 вересня 2025 року на ЗАЕС сталося відключення лінії "Дніпровська", через яку станція на той час отримувала живлення з території України.
Замість того, щоб забезпечити припинення вогню для ремонтних бригад, росіяни перевели ЗАЕС на дизельні генератори. Блекаут тривав місяць.
"Стратегія росіян полягала в тому, щоб тимчасово повністю від’єднати Запорізьку атомну електростанцію від енергомережі, фактично шантажувати Україну та отримати дозвіл під’єднати її до російської мережі.
Але ця стратегія провалилася. Гадаю, у Москві через це досі дуже злі. Ситуація з повною втратою зовнішнього електропостачання була повністю сфабрикована. Росія могла припинити її будь-якої миті, будь-якого дня, але дозволили цьому тривати", — пояснює Ян Ванде Путте.
Тож експерт називає "повним нонсенсом" дискусії про формат розподілу енергії порівну.
"Росіяни намагалися під’єднати станцію до російської енергосистеми тоді — і саме цього вони прагнуть досі. Щойно станцію буде підключено до російської мережі, можна забути про все інше й про формат "50 на 50"", — додав він.
Супутникові знімки свідчать про те, що Росія незаконно прокладає лінії електропередачі на 330 кВ між окупованими Мелітополем та Маріуполем. Звідти вони можуть вести вже на російську територію.
"Ймовірно, цієї лінії недостатньо, щоб під’єднати хоча б один реактор на повній потужності — скажімо, шостий. Проте запуск одного реактора на частковій потужності можливий.
Для цього потрібна достатня кількість охолоджувальної води та достатнє електропостачання — як для відведення виробленої електроенергії в мережу, так і для живлення самої станції у разі потреби.
Що стосується охолоджувальної води, саме тому Росія збудувала дамбу на каналі забору води до ставка-охолоджувача. Ми також це задокументували. Спочатку ми були здивовані: що вони роблять? Навіщо? Причина в тому, що вони створюють своєрідний мініставок, адже рівень води в основному ставку-охолоджувачу знижується", — описує експерт.
Поступово рівень води в ставку стає недостатнім для забору води, необхідної для охолодження реактора в разі його роботи.
За неофіційною оцінкою, яку надає співрозмовник, збудована дамба може бути частиною плану щодо запуску одного з реакторів на частковій потужності.
"Уся ця стратегія полягає не в тому, щоб виробляти електроенергію для Росії чи Криму. Ідея не в цьому. А в тому, щоб запустити реактор, створити це з’єднання і сформувати незворотну ситуацію. Щойно реактор запущений, ситуація з точки зору безпеки стає набагато делікатнішою", — пояснює фахівець.
При цьому безпечний запуск реакторів на ЗАЕС здатні забезпечити лише українські фахівці. Уся "нервова система" керування станцією спирається саме на вітчизняні технології.
"Частини станції були модернізовані з використанням технологій, які давно не є радянськими. З цієї причини та багатьох інших необхідна повна участь українських органів — Державної інспекції ядерного регулювання України, "Енергоатому" як оператора", — підсумував Ян Ванде Путте.