"Путін зустрінеться із Зеленським лише за однієї умови": чому в ЄС стривожені переговорами в Абу-Дабі
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Чому Трамп досі не чине тиску на Кремль?
Тристоронні переговори між Україною, США та Росією продовжаться цього тижня в Абу-Дабі. Та чи дійсно вони можуть призвести до укладання мирної угоди? Про це "Телеграф" поспілкувався з Амандою Пол — старшою політичною аналітикиненю Центру європейської політики у Брюсселі.
Про що свідчить склад російської делегації?
До складу російської переговорної групи в ОАЕ увійшли начальник Головного розвідувального управління РФ Ігор Костюков, перший заступник начальника управління інформації ГРУ Олександр Зорін, а також перекладач Ілля Курепов.
Зоріна західні ЗМІ називають одним із "найвпливовіших та найдосвідченіших" переговорників Росії. У травні 2022 року він брав участь у переговорах щодо здачі у полон українських військових, оточених на заводі "Азовсталь" у Маріуполі.
"Той факт, що росіяни відправили до Абу-Дабі військових, демонструє, що Кремль сприймає ці переговори насамперед як обговорення військових та безпекових питань. Тож це не типові дипломатичні чи політичні переговори.
На мій погляд, Росія намагається зберегти жорсткий контроль над суттєвими результатами і дуже чітко зосереджується на тому, що вважає своїми стратегічними цілями: територія, гарантії, безпека тощо", — каже Аманда Пол.
За її словами, Москва прагне утримувати переговори в межах своїх інтересів, які є "надзвичайно максималістськими".
"Постійно говорять про Донбас, про те, що їм потрібна територія, що вони хочуть тих чи інших гарантій. Це звичні російські наративи — дуже максималістський підхід.
Вони не готові до жодних поступок", — констатує експертка.
Чому США повторюють, що переговори є величезним успіхом?
Під час брифінгу 27 січня прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт назвала зустрічі в Абу-Дабі "історичними", та додала: президент США Дональд Трамп залишається глибоко залученим у процес.
"Команда президента зібрала обидві сторони цієї війни за одним столом, щоб наблизити мир. Отже, президент не відмовляється від мирного процесу", — сказала Левітт.
Як пояснює Аманда Пол, американська дипломатія, особливо за президентства Трампа, завжди розглядається через позитивну призму.
"Саме тому він завжди буде говорити: "Так, ми досягаємо прогресу. Так, ці дискусії були корисними. Подивіться, я зібрав у одній кімнаті росіян і українців".
Хоча, як ми знаємо, це не вперше, коли вони зустрілися. США намагаються показати, що мають позитивний вплив.
Звичайно, добре, що сторони розмовляють. Але в кінцевому підсумку ці переговори мають принести Україні щось дійсно відчутне. А поки що це схоже на просто розмови, які росіяни використовують для просування своїх стратегічних цілей, а не для наближення до будь-якої значущої політичної угоди чи закінчення агресивної війни", — підкреслює аналітикиня.
На її переконання, має бути значно більший фокус на посиленні тиску на Росію, адже зараз російський диктатор "вважає, що може робити все, що захоче".
"Путін бачить дуже сприятливу картинку для продовження війни й можливість тиснути на переговорах. Він не відчуває тиску.
Так, російська економіка працює погано, у них є проблеми на полі бою, але це не означає, що вони готові припинити бойові дії. Навпаки, нинішній клімат — особливо за президента Трампа в Білому домі — й не тільки це — створює у Росії відчуття, що якщо вони продовжать, то все ще можуть досягти тих цілей, які Путін поставив, починаючи цю агресію чотири роки тому", — переконана Аманда Пол.
На її думку, президент США з невідомих причин досі сприймає Путіна як потенційного партнера, друга та людину, з якою можна співпрацювати.
"Це надзвичайно тривожно і є серйозною перешкодою на шляху до завершення цієї війни.
Натомість ми мали б бачити єдиний підхід з боку Європи, США та інших партнерів у світі, щоб чинити на Росію такий потужний тиск, що продовження війни стало б для неї значно складнішим, водночас посилюючи підтримку України. Але на практиці ми бачимо протилежне", — каже аналітикиня.
Пол додає, що Росія фактично водить США за ніс.
"Путін, схоже, переживає найкращий час у своєму житті. Ймовірно, він цим насолоджується. Президент Трамп — це подарунок для президента Путіна", — вважає спікерка.
Чи може відбутися особиста зустріч Зеленського та Путіна?
У жовтні 2025 року Дональд Трамп вважав "можливим та бажаним" проведення зустрічі за участі Володимира Зеленського й Володимира Путіна. За даними видання Axios, якщо наступний раунд тристоронніх контактів в Абу-Дабі продемонструє прогрес, це може відкрити шлях для прямого контакту сторін у Києві чи Москві.
"Ми дуже близькі до зустрічі Путіна й Зеленського… Ми не думаємо, що ми далеко від цього. Якщо рухатимемося нинішнім шляхом, ми до цього дійдемо", — сказав журналістам американський посадовець.
За оцінкою Аманди Пол, Путін навряд чи зацікавлений сісти за стіл переговорів із українським лідером.
"Я пам’ятаю, як в Анкориджі президент Трамп представив це як ідею, і Путін сказав: "О, так, чому б і ні?" Але згодом він продемонстрував повну незацікавленість у цьому. Я впевнена, що Зеленський пішов би на це, бо, ймовірно, американці змусили б його це зробити. Зеленський відчуває, що має виконувати будь-які прохання Трампа, аби зберегти залученість США.
Але Путін поїде лише в тому випадку, якщо зможе подати себе як переможця війни. А це означає їхати тоді, коли вже є щось на руках: заздалегідь підготовлена угода, дуже вигідна з точки зору [РФ].
І можливість заявити, що Росія нав’язала переговори на своїх умовах, а не пішла на поступки під тиском. Путін погодиться, коли він знатиме, що перемога вже майже досяжна, що ми перебуваємо на фінальній стадії. А ми не на фінальній стадії, бо Україна не збирається здаватися — і вона не повинна цього робити", — пояснює експертка.
Аналітикиня підсумовує: цілі російського диктатора не змінилися
"Він хоче стерти Україну з мапи, як сам каже, бо, мовляв, України як держави не існує. Але вона існує. І її не зітруть з мапи.
Саме такий сигнал президент Трамп мав би передавати Кремлю. Але ми цього не бачимо", — підкреслила вона.