План на 10 пунктів: в ЄС знайшли, як обійти вето Орбана щодо переговорів про вступ України

Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує блокувати офіційне рішення про старт переговорів щодо вступу України до ЄС. Однак європейські партнери знайшли тимчасове рішення, яке дозволить Києву просуватися шляхом реформ, повідомляє "Телеграф".

Нагадаємо, що кожна з країн-кандидатів має реформувати своє національне законодавство, щоб узгодити його з нормами та правилами ЄС. Це відбувається поступово за 35 переговорними главами, згрупованими в шість кластерів. Це має назву acquis ЄС.

Перший переговорний кластер називається "Основи" та зосереджений на верховенстві права, демократичних інститутах, захисті прав людини та ефективності державних установ. Відкриття першого переговорного кластера означає старт переговорів із країною-кандидатом по суті — при цьому цей крок мають підтримати всі 27 країн-членів.

11 грудня за підсумками неформального міністеріалу у Львові міністерка європейських справ Данії Марі Б’єрре назвала "розчаруванням" той факт, що данському головуванню в Раді ЄС так і не вдалося відкрити перший кластер у переговорах з Україною.

"Але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося застосувати більш технічний підхід — фронт-лоудинг (тобто заздалегідь виконати всю технічну роботу за тим чи іншим переговорним кластером — Ред.). Це означає, що процес розширення ЄС щодо України не зупинився. Він і далі просувається вперед, і сьогодні ми підтвердили цей новий підхід.

Наступне головування — Кіпр — зможе продовжити цю роботу, адже Україна належить до європейської родини", — сказала міністерка.

Зазначимо, що кіпрське керівництво в Раді Євросоюзу стартує у січні 2026 року та триватиме шість місяців.

Своєю чергою єврокомісарка з розширення Марта Кос зазначила, що в Брюсселі членство України в Євросоюзі розглядають як політичний елемент європейської системи безпекових гарантій для України.

"Це найнадійніший шлях до заможної та стабільної України, і саме це є ключовим, аби будь-яке мирне врегулювання було стійким", — сказала Кос.

За результатами зустрічі у Львові всі держави-члени надали рекомендації щодо того, яких саме реформ вони очікують від України.

"На цій основі і Україна, і Комісія, яку я представляю, мають тепер чіткий перелік завдань. Це стосується сфер верховенства права та демократичних інституцій, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Реформи — у центрі цього процесу, і ніхто не може заблокувати Україну на шляху до їхнього виконання.

Комісія також розглядає цей новий етап переговорів як можливість збільшити темп і інтенсивність", — додала єврокомісарка.

Разом з урядом України Брюссель погодив новий план дій із десяти пріоритетних реформ.

"Усі вони спрямовані на зміцнення верховенства права, боротьбу з корупцією, а також на розбудову сильних, підзвітних і демократичних інституцій — тих, які Україна потребує для подальшого процесу вступу.

Це — на вершині наших пріоритетів на найближчі роки. Ми не втратимо жодної хвилини, аби просувати узгодження України з ЄС і будувати підвалини майбутнього миру та стабільності — не лише в Україні, а й у всій Європі", — додала єврокомісарка.

Цей план серед іншого включає:

• зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого й якісного правосуддя;
• зміцнення незалежності НАБУ та САП і захисту їхньої юрисдикції від обходу та неналежного впливу;
• всебічний перегляд процедури призначення та звільнення Генерального прокурора;
• реформування Державного бюро розслідувань (ДБР);
• невідкладне призначення суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.
• ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми до другого кварталу 2026 року;
• посилення систем внутрішнього контролю для запобігання корупції.

"Я сподіваюся, що разом із Комісією ми й надалі максимально швидко впроваджуватимемо всі необхідні заходи з українського боку. А також здійснюватимемо моніторинг цього впровадження разом із підтримкою наших партнерів", — підкреслив віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.