Повістки в "ДіЯ" і блокування рахунків? Як може змінитися мобілізація і чи зникнуть ТЦК з вулиць
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Жорсткі заходи проти ухилянтів може не підтримати Рада, а уряд не візьме на себе відповідальність
За даними парламентарів, цифрова складова реформи ТЦК та мобілізації буде ключовою і може включати в себе нові обмеження для ухилянтів. Який вигляд може мати цифрова мобілізація, та чи буде вона ефективною, розбирався "Телеграф".
Повістки в "ДіЯ"
Минуло вже чотири місяці з моменту, як президент доручив міністру оборони Михайлу Федорову "розібратися з питанням "бусифікації". Спочатку в монобільшості обіцяли, що своє бачення великого апгрейду мобілізації Міноборони представить у квітні, потім у травні, зараз називається дедлайн у 2-3 тижні…
Та коли б це нарешті не сталося, за словами нардепа від монобільшості, члена комітету з нацбезпеки Федіра Веніславського, реформа матиме суттєву цифрову складову.
Перше, що спадає на думку коли чуєш словосполучення "цифрова мобілізація", це, звичайно, розсилка повісток у застосунку "ДіЯ". Однак, протягом усього часу "великої" війни Мінцифри завжди рішуче відкидало появу такої опції. Заперечують і зараз.
– Вже було створено спеціальний додаток "Резерв +", там наявна вся інформація у зв'язку з військовим обліком і ми йдемо тим шляхом, що функціонал не дублюється, – запевнило "Телеграф" джерело в керівництві Мінцифри.
Ясна річ, що інтегрувати повістки в "ДіЯ" було б набагато "солодше", адже "Резерв +" радикальні ухилянти навряд чи користуються. Та насправді не так вже і важливо де і в якій формі буде надіслана повістка, якщо по ній ніхто не прийде. Відтак, першочерговим є завдання мобілізаційного примусу. Яким він може бути в цифровому вимірі?
Блокування рахунків
Це найочевидніша міра. На те, що влада дивиться у цьому напрямку, "Телеграфу" натякала членкиня комітету ВР з нацбезпеки Соломія Бобровська.
"Усі користуються інформаційними, електронними та фінансовими послугами й операціями", – зазначала Бобровська.
Але! В діючому законодавстві вже й так передбачений механізм блокування рахунків. Так, якщо військовозобов'язаному "прилетів" штраф від ТЦК, а він його не сплатив, то згідно з законом "Про виконавче провадження" відкривається справа і рахунки боржника підпадають під арешт. Та, по-перше, не всі рахунки арештовуються (наприклад, для соціальних виплат чіпати не можна).
– Крім того, стадія виконавчого впровадження це вже остаточна стадія. Однак є ж функція сплатити штраф онлайн за 50% і працює вона дуже гарно і всі нею максимально користуються, – пояснює "Телеграфу" адвокатка Катерина Аніщенко з юридичної компанії "Riyako&Partners".
По-друге, якщо сплатити штраф, то рахунки розблоковуються. По-третє, ТЦК доволі не часто користуються цим механізмом. Так, за словами нардепа від "Слуги народу" Максима Бужанського, за весь 2025 рік було лише 30 тисяч арештів рахунків, а за перші чотири місяці цього року лише 6 тисяч. А потенційних "рексів", як зазначав Федоров, близько 2 мільйонів. Керівників ТЦК тут зрозуміти можна: що їм до того, чи заблокований рахунок у якогось ухилянта чи ні, адже на виконання плану це ніяк не впливає. Та є і суто технічні проблеми.
– Для того, щоб виконавча служба відкрила впровадження і заблокувала рахунки, необхідно щоб ТЦК направила відповідну постанову про притягнення особи до відповідальності. А цей шлях часто обривається, адже ТЦК просто не вистачає часу для формування цих документів. А якщо і вистачає часу, виконавча служба інколи повертає їх, адже вони або з простроченими строками притягнення до відповідальності, або вказані некоректні дані особи. Це ж зараз, під час повномасштабної війни, коли люди почали оновлювати дані, підтягується інформація про ідентифікаційний код особи. А до війни треба було звертатися до ДПС. А щоб виконавець ідентифікував особу і витягнув інформацію про відкриті рахунки, потрібен ідентифікаційний код. Інформації тільки про дату народження недостатньо, – додає Аніщенко.
Забрати адміністративні послуги
Тут можливостей для владної творчості набагато більше. Забирати гроші у ухилянта все ж важко, а от позбавити бонусів, монополію на які має виключно держава – набагато простіше. Наприклад, заморозити водійське посвідчення. Щоправда, в законі і зараз передбачений такий механізм: ТЦК має право звернутися до суду щоб тимчасово обмежити порушника у праві керування транспортним засобом. Однак за даними порталу Opendatabot за весь час повномасштабного вторгнення було зафіксовано лише 135 таких справ у судах. І тільки в 10 випадках суди задовільнили вимоги ТЦК, тобто трохи більше 7%.
92% таких проваджень зупиняються ще на процесуальному етапі — через помилки ТЦК у позовах або банально несплату судового збору.
Окрім водійських посвідчень можливо обмежити ухилянтів і в інших правах, наприклад, заборонити певні нотаріальні послуги. Про те, що такі ідеї обговорюються у стінах парламенту, вже казав член комітету з нацбезпеки Вадим Івченко.
Чи проголосує за це Рада?
В теорії, якщо спростити механізм позбавлення ухилянтів водійських прав (наприклад, взагалі без участі суду), розробити більш жорсткий і швидкий механізм блокування рахунків, заборонити нотаріальні дії, все це може стати потужними цифровими важелями мобілізації. Але! Самої постанови Кабміну тут буде недостатньо. За це повинна проголосувати Рада. А з огляду на те, як працює парламент, такої впевненості немає.
– Я певен, що Рада жодних кроків, які спрямовані на більш жорстку систему, приймати не буде, – зазначав "Телеграфу" Бужанський.
– Всі ці блокування, посилення відповідальності, все це не спрацює в сесійній залі. У нас же Кабмін не хоче на себе брати відповідальність, мовляв, ми хочемо зробити ось так і так. Немає конкретних законопроєктів від уряду. А жоден депутат не зареєструє такий законопроєкт з блокуванням. Тому в залі це все не буде підтримано, – додає в коментарі "Телеграфу" один з нардепів монобільшості, ознайомлений з концепцією реформи Міноборони.
Крім того, навіть якщо рахунки ухилянтів і будуть блокуватися зі швидкістю боліду Формули-1, це далеко не гарантія, що наступного дня біля будівель ТЦК вишукуються черги. Скоріш за все, просто тіньового кешу в економіці стане ще більше.
Чи зникнуть ТЦК з вулиць?
Бо інакше, навіщо взагалі заморочуватися з цифровізацією процесів, як не для того, щоб зняти напругу в суспільстві навколо мобілізації, перевівши процес з вулиць в електронний вигляд.
За словами нардепів, знайомих зі змістом реформи, поки про радикальне реформування ТЦК важко говорити.
– Наскільки зараз зрозуміло, питання "бусифікації" вирішуватись не буде. Ситуація з закритими обличчями, вимкненими бодікамерами, примусом, не зупиниться, адже вона дає хоч якийсь результат, – зазначає джерело видання.
– Цифровізація можлива, але все ж таки навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі, і як вони цю роль будуть виконувати, – зазначає нардеп від монобільшості Олег Дунда.
Та разом з тим, нагальність мобілізаційних процесів буде вщухати. Завдяки все тій же цифровізації, але вже на рівні фронту.
– За словами міністра до кінця року треба досягти, щоб в kill-zone замість людей, піхотинців, була система датчиків. Мовляв, ті люди, які зараз на передньому краї, потрібні тільки для того, щоб оповіщувати, що щось летить, ворог наступає, тощо, – запевняє співрозмовник "Телеграфу".
За інформацією видання, реформа від Міноборони вже найближчими днями буде представлена широкому загалу. Втім, парламентарі ставляться до неї досить скептично.
– Щось концептуально дієве ми навряд чи побачимо. Коли пропонуються ті чи інші зміни, моделі мобілізації, фактично ніколи не враховуються причини проблем. А не відповідаючи на причини, змінити нічого не можна. А чому ж у нас така проблема з мобілізацією? Можна підвищити заробітні плати, зробити терміни служби, та це не впливає на ефективність мобілізації. Для більшості тих, хто ухиляється, немає сенсу на скільки тебе призивають та на яку зарплатню: 20 чи 200 тисяч. Для них навіть один день в армії це смерть. В мізках закладено, що як тільки вони потраплять в армію, вони вмирають. І тому будь-які цифри для таких людей не мають жодного значення. І вирішити потрібно саме цю проблему. Щоб змінити в суспільстві сприйняття армії як неминучу смерть. А це вже не питання лише Міноборони. Це державна політика і рівень прем'єр-міністра і президента, – резюмував Олег Дунда.