Чеський оборонний гігант CSG потрапив у скандал: як це стосується України

Один із головних постачальників боєприпасів до України після 2022 року, чеська компанія Czechoslovak Group (CSG) опинилась у вирі скандалу. Журналісти провели розслідування та поставили під сумнів заявлені потужності виробництва, прозорість ведення бізнесу та вказали на можливі корупційні зв'язки аж до кремлівського оточення.

Що потрібно знати:

• Компанія могла перебільшити обсяги випуску 155-мм снарядів
• CSG визнавала проблеми з якістю окремих компонентів при відновленні старих боєприпасів
• Після виходу на біржу навколо компанії спливли нові проблеми
• Компанію пов'язують з російськими структурами
• CSG заперечує звинувачення та заявляє про законність роботи

Виробництво снарядів насправді не таке велике?

Hunterbrook Media вдалось з'ясувати, що CSG могла суттєво перебільшити свої виробничі можливості. За різними джерелами, компанія стверджувала що має потужності приблизно на 500 тисяч снарядів на рік, проте є суттєві розбіжності в заявах, зокрема, невідома кількість великокаліберних снарядів 155-мм для артилерії — ті самі, які так важливі для України. Коли журналісти запитали генерального директора Міхала Стрнада про конкретику, CSG відмовилася відповідати, посилаючись на "стандартну галузеву практику".

Ба більше, в компанії не приховують, що частина виробництва її боєприпасів — повторне введення в експлуатацію, коли протерміновані або неякісні боєприпаси модернізовувались та використовувались. В компанії не відкривають даних, яка частка загального обсягу продажів припадає на такі снаряди. З таким підходом є дві головні проблеми, на які вказують в розслідуванні:

1. Кількість запасів снарядів не безмежна. Власне виробництво чеського оборонного гіганта може бути недостатнім для покриття потреб навіть війни в Україні, не кажучи вже про замовлення від інших країн, — роблять висновок журналісти. Журналісти ідентифікували лише один завод — у Дубниці (Словаччина) — як вдалося остаточно скласти 155-мм снарядів, причому його реальний випуск у 2025 році склав орієнтовно від 100 до 280 тисяч одиниць — далеко від заявлених цифр.
2. Низька якість снарядів. В 2024 році гендиректор CSG Міхал Стрнад публічно визнав низьку якість комплектуючих, які вони закупали в Азії та Африці. В Україні ці снаряди вибухали не при влученні, а після вильоту зі ствола гармати. Чехія визнала проблему зі снарядами від дочірньої компанії CSG Excalibur Army, але заявляла, що це поодинокі випадки. Їх Україна отримувала в рамах чеської ініціативи з боєприпасами, фінансування на які виділяли уряди Чехії, Німеччини, Данії та інших. За незалежною оцінкою, передчасний вибух ставався раз на кожні 2000 пострілів. "Для батареї, яка стріляє сотнями пострілів на день в активних бойових умовах, це може означати передчасний вибух кожні кілька днів", — йдеться в матеріалі.

Аналіз потужностей журналістами вказує на те, що виробити з нуля аналогічну кількість снарядів CSG потенційно не зможе.

Компанія змогла "піднятися" тільки на війні в Україні

CSG заснував Ярослав Стрнад у середині 1990-х як торговець військовим "металобрухтом", що перепродував ліквідовані активи радянської доби. Напередодні повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році дохід компанії становив близько 580 млн євро. Всього за чотири роки він збільшився більше ніж у десять разів — до понад 6,7 млрд євро. CSG була однією з небагатьох компаній, здатних ремонтувати танки радянського зразка та БМП, якими вже вміли керувати українські військові.

У 2025 році CSG провела найбільше військове IPO в історії Європи — на Euronext Amsterdam залучили 3,8 млрд євро. Угоду підтримали BlackRock, суверенний фонд Катару та Artisan Partners, залучивши по 300 млн євро кожен. 33-річний власник Міхал Стрнад, який успадкував бізнес від батька, вивів із компанії 2,55 млрд євро особисто — і став найбагатшою людиною Чехії.

Розслідувачі зауважили, що тільки війна в Україні дозволила CSG збільшити виторг більш ніж у десять разів за кілька років та стати одним з двох найбільших гравців на ринку постачання снарядів.

Hunterbrook також натякає, що країни Заходу могли переплачувати за постачання Україні. У матеріалі наведені приклади, де снаряди пропонувалися дорожче, ніж альтернативні контракти від інших постачальників.

Санкції НАТО та проблеми з контрактами: що відомо про кризу навколо CSG

У січні 2026 року CSG залучила 3,8 млрд євро під час виходу на біржу в Амстердамі. Компанію активно підтримали великі фінансові гравці, та після виходу на ринок "сплили" проблеми, пояснюють журналісти. Міноритарний акціонер Петро Кратохвіл — колишній керівник Excalibur Army, який будував бізнес CSG майже 20 років — почав вимагати викупу своєї 10-відсоткової частки в CSG Land Systems за 1,4 млрд євро. Він скористався пут-опціоном ще за три дні до IPO, але ця інформація у проспекті емісії так і не з'явилася. CSG заперечує можливість "ефективного" здійснення цього права.

Також один з ключових заводів в Іспанії з виробництва компонентів боєприпасів Fábrica de Municiones de Granada (FMG) у червні 2025 року — за шість місяців до IPO — потрапив під заборону агентству НАТО із закупівель NSPA через переконання у "шахрайстві та корупції". Заборона діє досі. Словацька рамкова угода на 58 млрд євро — головний козир у маркетингу IPO — виявилася маркетинговою заявкою: жодна з восьми країн, які нібито мали приєднатися, це публічно не підтвердила.

Окремо Excalibur Army розкрило дебіторську заборгованість приблизно на 4,7 млн ​​євро від Ярослава Стрнада — батька-засновника та чинного генерального директора — і водночас списала понад 13 млн євро "протермінованої" заборгованості.

Питання у журналістів викликали і зв'язки з міністром оборони Словаччини, який стояв за угодою на 58 млрд євро, Робертом Каліняком та колишнім віцеголовою CSG Мірославом Дорняком. Фірма Дорняка виплатила мільйони юристам Каліняка, тоді як CSG платить Дорняку орендну плату.

Російський слід: від Кремля до розвідки

До повномасштабного вторгнення CSG була добре відома своїми зв'язками з Росією. Ще у 2018 році видання Foreign Policy повідомляло, що одним із ключових інвесторів Ярослава Стрнада був Олексій Бєляєв — людина, пов’язана з Володимиром Якуніним, колишнім головою РЖД та близьким соратником президента РФ Володимира Путіна. Бєляєв та його партнер Міхал Лазар були співінвесторами в дочірній компанії DAKO-CZ, а Бєляєв навіть увійшов до наглядової ради у 2016 році.

Чеський журналіст-розслідувач Ярослав Шпурний заявляв, що суми, пов'язані із російським фінансуванням проходили через банк Creditas, який ділив із CSG будівлю в Празі та мав зв’язки з Першим чесько-російським банком — структурою, яку чеська розвідка описувала як інструмент ФСБ. В розслідуванні йдеться, що "Колишній керівник чеської розвідки сказав Гордону, що CSG "у поганому фінансовому стані, і всі ці борги належать росіянам".

У 2024 році сенатор-республіканець, а нині віцепрезидент США Джей Ді Венс у листі називав CSG "пов’язаною з Кремлем" і посилався на ймовірні зв’язки компанії з близькими оточеннями Путіна. У 2024 році CSG призначив своїм директором із зовнішніх зв’язків Яна Гамачека — колишнього міністра внутрішніх справ Чехії, який фігурував у розслідуванні Національного центру боротьби з організованою злочинністю, і начебто планував поїздку до Москви з метою приховати деталі вибухів у збройовому складі у Врбетицях 2014 року, де був російський слід. Кримінальне провадження закрили, бо поїздка не відбулась.

Що кажуть в CSG

CSG усе заперечує: і звинувачення у завищених виробничих показниках, і обман при виході на ринок, і зв'язки з Росією. Компанія заявляє, що відносини з Бєляєвим офіційно завершили продажем частки в DAKO-CZ у 2021-му.

Тим часом чеська ініціатива з постачання боєприпасів для ЗСУ — через яку Україна отримала близько 4,4 млн великокаліберних снарядів — зіткнулась із браком фінансування: зібрано лише 1,4 млрд із більш ніж 5 млрд євро на 2026 рік. Новий прем'єр Чехії Андрій Бабіш продовжує участь у програмі, але без додаткових внесків, тоді як Німеччина, Нідерланди та Данія скорочують свої частки.

Раніше "Телеграф" розповідав, що є проблеми із закупівлею артилерійських снарядів для ЗСУ. Водночас потреби в 155-мм снарядах тільки зростають, а діюче виробництво, в тому числі і в США, не здатне повністю покрити потреби.