Мільярди під дахом "критичної потреби": як підрядники заробляли на ремонтах "Київтеплоенерго"

Поки Київ готувався до найважчих опалювальних сезонів війни, навколо ремонтів об’єктів "Київтеплоенерго" могла працювати окрема машина з освоєння бюджетних коштів. За даними слідства, комунальники маніпулювали статусом "невідкладних робіт", щоб без конкурсів віддавати сотні мільйонів обраним підрядникам на кшталт ТОВ "Екніс" та "Атомрембуд".

Правоохоронці встановили: спрощений режим закупівель ймовірно став інструментом для завищення вартості робіт та виведення коштів. Подробиці — у матеріалі.

Штучна монополія як ширма для розкрадань

Про чергову схему, в якій фігурує керівництво КП "Київтеплоенерго", стало відомо завдяки ухвалі Печерського районного суду Києва. Розслідування (кримінальне провадження № 42022100000000292) тягнеться з червня 2022 року. Тоді, на початку повномасштабного вторгнення, про масовані удари по ТЕЦ-5 та 6, що перебувають на балансі підприємства, не йшлося, тому виконувались планові капітальні ремонти. Проте, слідство встановило: запущена в 22-му "машина" з освоєння коштів не зупинялась і пізніше, через що до справи додались епізоди 2023-2025 років.

За версією слідства схема працювала так:

• Штучна монополія: Посадовці КП прописували технічні вимоги так, щоб сторонні компанії не могли пройти відбір.
• Обхід Prozorro: Використовуючи воєнний стан, закупівлі проводили поза аукціонами.
• Подвійний цінник: Підрядники штучно завищували вартість обладнання у два рази та вносили до актів виконаних робіт недостовірні відомості.
• Транзит: Гроші проводили через мережу "прокладок" – фірм, які не мали ні штату, ні складів, а іноді торгували одягом замість обладнання.
• Анатомія "обналу": Реальні матеріали купували за готівку поза обліком, різницю між бюджетної ціною та бюджетними витратами виводили через фіктивні операції.

Слідство описує вертикаль, на вершині якої, судячи з назв посад у матеріалах справи, міг перебувати гендиректор КП Вячеслав Бінд (на посаді з 2018 року). Правоохоронці вважають, що він призначав на ключові посади в підприємстві потрібних людей. А саме: двох заступників директора – Ігоря Бойка (з корпоративних питань) та Олександра Кравчука (з капітального будівництва), а також начальника виробничо-технічного відділу департаменту технічного розвитку КП Миколу Назаренка та інших.

Саме ця верхівка, як зазначено в документі, забезпечувала функціонування "схеми", що дозволяло систематично заробляти на ремонтах стратегічних об’єктів.

У судових матеріалах фігурують договори на загальну суму понад 1,5 млрд грн. Назви підрядних організацій так само приховані за номерами, проте аналіз документів та електронних систем дозволив виявити можливе коло причетних компаній. Зокрема, в рамках розслідування вивчається діяльність ТОВ "Екніс", "Атомрембуд", "БК "Альянсбудпром", "Промтехмонтаж плюс" та "Віра".

Зелене світло, — попри недоліки

П’ятірку ключових "гравців" очолює ТОВ "Екніс". У грудні 2024 року фірма отримала один з найдорожчих підрядів "Київтеплоенерго" – 863,9 млн грн на реконструкцію енергооб`єкта із встановленням обладнання за схемою "Полуторна" та з влаштуванням фізичного захисту.

Тендер за класичним сценарієм розіграли на двох: "Екніс" та вінницька фірма "Несс Дизайн". Обидва учасника синхронно знизили стартову ціну (933 млн грн) майже на 100 млн грн. У підсумку контракт дістався "Екнісу", пропозиція якого була лише на 3 млн грн нижче від конкурента.

За таким демпінгом ховалися критичні невідповідності, які б мали стати підставою для дискваліфікації:

• відсутність підтвердження факту прийняття на роботу персоналу, зокрема хоча б трьох електрозварювальників;
• некоректні дані про походження товарів та відсутність сертифікатів на ключове обладнання – трансформатори TRENCH ITALIA S.r.l., які намагалися видати за локалізований продукт;
• спроба без техніко-економічного обґрунтування замінити на аналоги механізми, передбачені проєктом.

Попри недоліки організатор дав учаснику 24 години на виправлення помилок і лишив його в грі. На додачу вже після підписання договору з’явились щедрі умови виплати авансу – 22% від вартості робіт, а загалом сума попередньої оплати протягом 2024-2025 років встановила 518 млн грн. Це близько 60% всього контракту.

Сприяння від КП отримала компанія, що належить бізнесмену Олександру Яновичу. Засноване ТОВ "Екніс" наприкінці 2020 року з символічним статутним капіталом в 50 тис. грн. Це не завадило фірмі за лічені роки перетворитися на головного "енергофаворита" столиці. Якщо у 2023 році дохід фірми складав скромні 1,3 млн грн, то у 2024 році він злетів до 87 млн грн, у 2025 становив вже 400 млн грн, а прогноз на поточний рік складає вже 4,5 млрд грн.

Секрет успіху фірми медіа пов’язували з близькістю Яновича до братів Кличків. Через фірму ТОВ "Вишгородлісбуд", де підприємець був засновником, свого часу оформили землю під маєтком мера Києва у Лютежі. А його брат Володимир пізніше став кінцевим бенефіціаром компанії.

До того ж на момент виграшу ТОВ "Екніс" ще одна фірма Яновича – ТОВ "Екніс Інжинірінг" – вже перебувала під підозрою правоохоронців (провадження № 42024100000000003). Підставі ті самі – зловживання при ремонті на ТЕЦ №6. Найбільш цинічним виявився технічний бік підряду – попри пряму заборону фірма Яновича використала на стратегічному об’єкті столиці обладнання та матеріали, придбані в Республіці Білорусь.

Золоті баки та текстильні схеми

Ще один фігурант гучної справи про розкрадання енергетичного бюджету Києва – ТОВ "Атомрембуд". У матеріалах згадуються 4 договори з КП "Київтеплоенерго" на загальну суму 188 млн грн. Всі отримані фірмою без конкуренції:

• тендер на найбільший підряд на капремонт котла на станції теплопостачання №1 (126,6 млн грн) пройшов з єдиним учасником – "Атомрембуд" – і без зниження ціни;
• інші три угоди на понад 61 млн грн (ремонт котла, реконструкція деаераторів та капремонт одного з об’єктів "Київтеплоенерго") стосуються "додаткових робіт", що дозволило обійти відкриті торги.

Слідство встановило, що "Атомрембуд" використовував для ремонтів матеріали, придбані за необліковану готівку, тоді як на папері операції проводились через мережу фіктивних фірм. В матеріалах згадуються три операції на загальну суму понад 26 млн грн. Така схема "подвійної бухгалтерії" ймовірно дозволяла приховувати реальних постачальників, а також штучно "роздувати" витрати.

Ключовою особою в "Атомрембуд" є засновник та власник компанії – киянин Олександр Лисий. Ця фірма ще один наочний приклад, як підприємство зі статутним капіталом у 50 тис. грн (не змінювався з дати заснування фірми – липня 2013 року) перетворилось на активного користувача бюджетних підрядів.

З літа 2023 року, як демонструє статистика Prozorro, "Атомрембуд" демонструє 100% результативність – жодного програного тендеру. Всі закупівлі мають одного замовника – КП "Київтеплоенерго". При цьому штатна чисельність фірми лишається мінімальною – лише 7 працівників, що не заважає "освоювати" десятки мільйонів.

Окрім "свіжої" справи, де "Атомрембуд" лише частина схеми, компанія фігурує й в окремій справі (провадження №12024100060000932). Йдеться про договір № 2936/ктм-31-23 від жовтня 2023 на загальну суму 114 млн грн. Слідство встановило, що в межах цього підряду компанія Лисого "продала" місту три деаераторні баки-накопичувачі підживлювальної води за 27,4 млн грн (по 9,1 млн грн за штуку).

Це "у 2 рази вище за середньоринкову вартість, аналогічні завищення вартості мають місце серед інших позицій, як обладнання, так і матеріалів", – йдеться в одній з ухвал Печерського районного суду Києва.

Абсурдність ситуації з "золотим" обладнанням підкріплюється й даними про постачальників. Слідство встановило: в переліку – фірми, які взагалі не мають стосунку до енергетики. Зокрема, один зі згаданих баків "Атомрембуд" купив у фірми, що займається реалізацією одягу. Проте фірма Лисого примудрилась "купити" у неї й інше специфічне обладнання майже на 15 млн грн.

За висновками правоохоронців, використання таких "прокладок" свідчить про фіктивність операцій. Бюджетні кошти просто проганялись через рахунки "транзитних" підприємств для переведення в готівку та штучного формування податкового кредиту. Наразі у межах справи триває вивчення оригіналів документів, проте вже на цьому етапі складається уявлення, що порушення були системними.

Житомирський фаворит та схудлі підряди

Третім системним гравцем у справі про розкрадання енергетичного бюджету є "БК Альянсбудпром". Якщо попередні фігуранти справи спеціалізувалися на складному технічному переоснащенні, то ця компанія "монополізувала" аварійні ремонти та благоустрій на об’єктах "Київтеплоенерго".

Лише з червня 2024 по квітень 2025 року фірма підписала з КП серію договорів на загальну суму понад 263 млн грн. Найбільші "чеки" припадають на такі підряди.

• Реконструкція теплових мереж, що ведуть від котельної "Відрадний" до будинків про просп. Любомира Гузара, вулицям Ніжинська, Борщагівська, Гарматній та дитячого садку №490. Закупівля на 117 млн грн пройшла без конкуренції в квітні 2024 року. Цікаво, що вартість робіт кілька разів зменшувалась – спочатку до 109 млн грн, а потім по факту до 81 млн грн. Таке стрімке здешевлення (мінус 36 млн грн від стартової) може якраз свідчити про штучне роздуті кошториси. Разом з тим "плавали" і терміни. Дата завершення переносилась кілька разів, а фіналізувати ремонт "Альянсбудпром" має лише 30 квітня 2026 року.
• Аналогічним чином "схуд" і підряд на реконструкцію мереж у Шевченківському районі (вулиці Житкова та Сальського). Тут замовник встановив стартову ціну у понад 61 млн грн. Попри наявність реального конкурента – ТОВ "Сіларк", що запропонував виконати роботи за 49 млн грн.,"Київтеплоенерго" віддало перевагу "Альянсбудпрому" з ціною 54,6 млн грн. Цікаво, що фінальний розмір контракту за актами виконанних робіт врешті склав всього 38 млн грн.

В матеріалах справи зазначено, що фірма теж відзначилась у придбанні матеріалів у фіктивної фірми на 6,8 млн грн.

На відміну від двох попередніх фігурантів "Альянсбудпром" має серйозний штат – 138 працівників та статутний капітал у 105 тис. грн. Засновниками фірми є житомирянин Дмитро Яковчук (частка 98%, він же є бенефіціаром) та киянин Олександр Опришко (частка 2%). Аналіз зв’язків YouControl вказує на те, що "Альянсбудпром" є частиною розгалуженої мережі зі спільним центром управління. Зокрема, компанія ділить менеджмент та бухгалтерів із низкою інших компаній – таких як ТОВ "Маденон" та "Будівельний альянс Преміумжитлобуд".

Досвід значний, схеми схожі

Ще один учасник схеми – ТОВ "Промтехмонтаж плюс". Фірма, якою 50/50 володіють Олексій Старченко та Наталія Головач, активно долучається до закупівель КП "Київтеплоенерго". Наприклад, за три тижні весни 2025 року компанія отримала чотири великі контракти на загальну суму 75,5 млн грн. Усі роботи стосувались одного об’єкта – ТЕЦ №6.

Лише одні торги на суму 22,6 млн грн були конкурентними – з відновлення ресурсу працездатності теплосилового обладнання із заміною запірної арматури. Ще на етапі підготовки інший учасник – ТОВ "Алд Інжиніринг та будівництво" із Запоріжжя – просило КП надати файл інвесторського кошторису та продовжити термін подання пропозицій на 7 днів. "Київтеплоенерго" відмовило за двома пунктами, посилаючись на те, що "горять терміни". А це могло стати штучною перепоною для фірми, адже обробка сотень позицій кошторису вручну потребував значно більше часу.

В результаті контракт отримало ТОВ "Промтехмонтаж плюс". І це попри те, що компанія порушила умови тендера, що було встановлено під час моніторингу закупівлі Державною аудиторською службою України. Як виявилось, фірма подала заявку без обов’язкових сертифікатів і декларацій на трубопровідну арматуру (зокрема, затвори та клапани), що мали б підтвердити технічні характеристики. Саме ці документи є ключовими для оцінки відповідності обладнання тендерним вимогам, тому їх не можна вважати формальною помилкою і виправляти постфактум. Натомість "Київтеплоенерго" дало фірмі другий шанс.

Аудитори таке рішення визнали порушенням законодавства, зобов’язали "Київтеплоенерго" розірвати договір. КП вимогу проігнорувало, адже договір № 678/КТЕЦ-25, який фігурує в кримінальній справі, значиться в системі Prozorro який чинний. А термін його виконання був навіть подовжений до вересня 2026 року.

Ще три контракти "Промтехмонтаж плюс" отримав без конкуренції:

• на 28,2 млн грн – з відновлення теплової ізоляції трубопроводів;
• на 15,4 млн грн – з відновлення ресурсу працездатності загальностанційного та енергетичного обладнання, технологічних трубопроводів;
• на 9,3 млн грн – з виконання антикорозійного та хімічного захисту.

Під час вивчення цих угод слідчі встановили, що "відповідно до єдиного реєстру податкових накладних у підприємства відсутні товари які зазначаються у локальному кошторисі договорів замовника". У перекладі з юридичної мови це свідчить про безтоварну операцію. Тобто бюджетні мільйони справно надходили на рахунки фірми, а от звідки взялися (і чи існують взагалі) встановлені на ТЕЦ засувки та крани – питання. За такою схемою зазвичай може стояти або "легалізація" вживаних чи несертифікованих матеріалів та обладнання, або чистий "обнал", коли роботи чи товари існують тільки на папері.

Поштовий офіс під Києвом і успіхи на тендерах

П'ятий учасник схеми – ТОВ "Віра". На відміну від решти фірма справжній "динозавр", адже створена ще у 1999 році у Слов’янську. Історія компанії нагадує географічний довідник окупованого Донбасу, адже її засновниками були мешканці Дружківки, Слов’янська та Донецька. З 2019 році одноосібним власником є Ігор Воронцов з Горлівки.

Попри донецьку реєстрацію в документах фігурує поштовий офіс у Петропавлівській Борщагівці під Києвом. Компанія має чималий штат – 91 особу та статутний фонд – 900 тис. грн. Портфель замовлень "Віри" вражає: серед ключових замовників ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", КП "Київтеплоенерго", Трипільська ТЕС.

Зокрема, тільки за три місяці 2025 року компанія зібрала від "Київтеплоенерго" угоди на понад 50,7 млн грн. Спеціалізація "Віри" – технологічно складні об’єкти. Наприклад, це реконструкція системи дистанційного контролю енергообладнання ТЕЦ-6 прямо з укриття. Тедер пройшов без конкуренції, а умови закупівлі та подальша поведінка замовника створюють враження максимальної лояльності до цього учасника.

Проявилась вона, коли фірма заплуталась у походженні обладнання. У гарантійному листі вказала виробником британський бренд WattStream, а у сертифікаті на систему управління якістю – ТОВ "Хайтед Україна". Попри те, що це пов’язані структури, така суперечність в документах є підставою для дискваліфікації. Проте замовник дав "Вірі" час на виправлення і віддав підряд. Як і ще кілька – на ремонт котельні після обстрілів (9,1 млн грн), реконструкцію хімцеху ТЕЦ-5 (8,3 млн грн) та ремонт приміщення складу вапна на ТЕЦ-6.

Головна претензія слідства у "свіжій" справі стосується виведення коштів. Слідство встановило, що "Віра" документально оформила придбання матеріалів у підприємств з ознаками фіктивності. І сума цих угод сягнула 67 млн грн. Такі "паперові" закупівлі, вважають правоохоронці, дозволили штучно роздувати кошториси та виводити бюджетну готівку через транзитні фірми.

Замість висновків: система, що не боїться змін

Історія цих п’яти компаній, наводить на думку, що розкрадання в "Київтеплоенерго" не випадкові епізоди, а усталена модель. Попри десятки кримінальних проваджень відкритих з 2018 року, керівництво підприємства лишається незмінним.

Вячеслав Бінд, якого медіа пов’язували з орбітою Вадима Столара, продовжує очолювати КП. Така кадрова стабільність у розпал скандалів наводить на питання: чи не тому директора не змінюють навіть у зручний для міжсезоння час, що схеми влаштовують Хрещатик та відповідають інтересам оточення столичного мера?!

Важливі не тільки суми можливих фінансових зловживань. Важливий механізм: як в розпал війни критична потреба стала виправданням для неконкурентних закупівель та подвійних цінників.

Остаточну крапку в цій історії має поставити суд, проте матеріали слідства свідчать, що проблеми в енергетичній системі Києві набули системного характеру. І про них ми розповідатимемо й надалі, не перемикайтесь.

Як повідомляв "Телеграф", державний "Укргазбанк" звинувачують у закупці 81 банкомату з "російським слідом". Покупку оскаржує конкурент постачальника.