Як Україна готується до нових атак на світло і тепло і що треба знати про Київ - відповіді Сухомлина

До кінця 2026 року на більшості об’єктів критичної інфраструктури України будуть побудовані укриття. Про це в бліц-інтерв’ю "Телеграфу" сказав голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

— Пане Сергію, раніше від вас була інформація, що до кінця березня планується завершити захисні споруди другого рівня на 120 об’єктах енергосистеми. Наразі ці роботи вже завершені?

— На багатьох об’єктах роботи вже завершені. Це Одеська, Сумська, Харківська, Запорізька області. Але тут працюємо не лише ми. Навіть якщо об’єкт повністю побудований, повний антишахедний захист можна зібрати тільки тоді, коли буде встановлений трансформатор. І зараз на багатьох об’єктах триває етап, коли обленерго роблять підключення і свою роботу завершують. Втім, більшість таких робіт уже завершена.

— Що далі після того, як будуть повністю закриті ці 120 об’єктів?

— Всього по Україні буде додатково будуватися більше 400 об’єктів захисту. Це тільки перша черга.

— Президент днями казав, що Росія змінює тактику своїх ударів по Україні, і на цьому етапі у них під прицілом водозабезпечення, резервуари, дамби, логістика. У цьому контексті що ви робите для захисту саме цієї інфраструктури?

— Ми, як агентство, це розуміли ще в жовтні 2025 року. Що стосується цих 120 об’єктів, я особисто проїхався по водоканалах (Київський, Запорізький, Криворізький, Дніпровський) і ми розробили для них елементи захисту. Мова йде про насосні станції, перекачувальні насосні станції. Наприклад, у Запоріжжі таких об’єктів захисту побудовано вже дев’ять. Це був такий собі експеримент: проєктування, погодження з Генштабом. І на даний момент багато об’єктів уже зроблено.

Задача планів стійкості, які затвердила держава, і за якими працюють Кабмін, агентство та місцеві ОВА, — щоб по Україні були захищені всі об’єкти водопостачання та центрального теплопостачання. У планах усе це є. Там відносно нескладні й недорогі конструкції, але вони надійно захищають від можливих влучань.

— Ну до зими встигнемо?

— Не можу за всіх відповісти, адже більшість цих об’єктів будуть робити або місцеві громади (при частковому фінансуванні держави), або ОВА.

— Епопея з планом стійкості Києва. Все ж таки, наступну зиму Київ переживатиме так само тяжко, чи будуть зроблені якісь висновки?

— Ми частково брали участь у розробці плану стійкості Києва. Зі столичними комунальниками ми були на об’єктах, показували, як це все треба робити, давали рекомендації.

Та справа не тільки в будівництві захисту. Це додаткова когенерація електроенергії, яка необхідна для роботи критичних підприємств Києва. Потрібні генератори. І тут дуже багато залежить від самого Києва. Держава бере на себе частину відповідальності, хоча я, як ексмер Житомира, свого часу робив усе самостійно. Агентству доручено будувати захист на найскладніших об’єктах столиці.

— Яких саме?

— Мова йде про великі ТЕЦ та інші об’єкти. Для деяких об’єктів, зазвичай, потрібен рік, щоб побудувати захист. Але я думаю, що до нового року впораємося. Більшість з них буде захищена до 1 вересня, однак є великі та складні об’єкти, які до нового року, думаю, точно зробимо.

— Та все ж таки, план стійкості Києва прийнятий і затверджений? Була інформація, що РНБО не узгодила.

— План Києва затверджений і включений у постанову Кабміну, яка виділяє часткове фінансування на реалізацію цього плану. Під головуванням прем’єр-міністра була велика нарада, де обговорювалися всі ці плани. По прифронтових регіонах кошти вже виділені, а по решті України, включаючи Київ, я думаю, кошти будуть виділені найближчими днями. Тому нічого не заважає вже сьогодні починати цю роботу.

Що стосується столичних об’єктів, за які відповідає агентство, ми вже вийшли на роботу.

— Та мер Кличко жаліється, що не вистачає грошей…

— Чогось завжди не вистачає.