Чи може Україна перейти на робочу "чотириденку": яким країнам це успішно вдалося

Недавнє опитування "Мінфіну" показало, що ідея чотириденного робочого тижня знаходить відгук в українців. Багато хто згоден, що легший графік може підвищити продуктивність. І доки в Україні ідея залишається на рівні дискусій, у світі її вже успішно застосовують на практиці.

У цьому матеріалі "Телеграф" детально розповідає, у яких країнах уже практикують чотириденний робочий тиждень, які плюси та мінуси, і чи реальна для України реалізація такої ідеї.

Зазначимо, що чотириденний робочий тиждень — це формат зайнятості, за якого людина працює не п’ять, а чотири дні на тиждень, але при цьому із збереженням тієї самої заробітної плати.

Що думають українці

На порталі "Мінфін" опублікували дані нового опитування, згідно з яким половина респондентів (48%) вважають, що скорочений графік підвищить продуктивність, ще 19% підтримують цю модель як перспективу після війни.

Нині це питання в Україні існує лише на рівні обговорень. Але у світі скорочений графік уже неодноразово тестувався на практиці.

Досвід держустанов, лікарень та приватних компаній показує, що це не просто гарна ідея, а модель, яка в одних випадках дає позитивний ефект, а в інших виявляє нові ризики.

Існує кілька моделей скорочення робочого тижня:

Класична (найобговорюваніша)

• 4 дні роботи
• Менше робочих годин
• Зарплата зберігається

Стиснутий графік

• 4 дні роботи
• Ті ж 40 годин, але довше щодня (наприклад, 10 годин)

Скорочений робочий день

• 5 днів залишається
• Але менше годин на день (наприклад, по 6 годин).

Чотириденка в різних країнах

Протягом багатьох років різні країни експериментують із переходом на спрощений робочий тиждень. У деяких випадках це дає дійсно позитивний результат і ефективність роботи підвищується. Але є і деякі мінуси.

На прикладі одразу кількох країн розглянуто всі "за" та "проти" подібної системи.

Ісландія: від експерименту до норми

Ще 2015 року в країні стартував експеримент за участю близько 2 500 держслужбовців — від офісних працівників до лікарів та вчителів. Вони перейшли на скорочений робочий тиждень без втрати прибутку.

Вже до 2019 року стало ясно, що завдяки спрощеному графіку стрес та втома працівників знизилися, задоволеність зросла, а якість роботи не погіршилась. Внаслідок цього профспілки закріпили скорочення робочого часу в колективних договорах. Таким чином сьогодні більшість працівників країни мають право на більш короткий робочий тиждень.

При цьому важливо зазначити, що економіка ніяк не постраждала, навпаки, залишилася стійкою та динамічною.

Бельгія: чотириденка, але…

З 2022 року тестувати чотириденну стала Бельгія, але обравши обережніший підхід. Тобто працівники можуть перейти на чотириденний тиждень, але без скорочення загальної кількості годин — їх просто "стискають" у довші робочі дні.

На практиці така модель виявилася не надто популярною: нею скористався лише близько 1% працівників. Причина – високе навантаження.

Для людей десятигодинний робочий день виявився надто стомлюючим, тому додатковий вихідний часто йшов на відновлення, а не на відпочинок та зайняття своїми справами.

Португалія: добровільний перехід бізнесу

У 2023 році до такого досвіду приєдналася і Португалія. Там було запущено пілотний проект для приватних компаній. У ньому брала участь 41 компанія та більше тисячі співробітників. Робочий час скоротили приблизно на 14% — до 34 години на тиждень.

95% компаній оцінили експеримент позитивно: доходи не знизилися, а ефективність збереглася чи навіть покращилася. водночас самі працівники помітили покращення балансу між роботою та особистим життям та зниження рівня стресу.

Тут же важливо наголосити, що проект був добровільним і найкраще спрацював у сферах консалтингу, технологій та науки — там, де легше оптимізувати процеси.

Швеція: скорочення робочого дня

Швеція пішла іншим шляхом — скорочувала не дні, а робочі години. В одному з експериментів у будинку для літніх людей робочий день скоротили до шести годин при збереженні зарплати.

В результаті співробітники стали менше втомлюватися і рідше брали лікарняні. До того ж і якість догляду покращала.

Але є й проблема — підтримки рівня послуг довелося наймати більше персоналу, що збільшило витрати.

Отже, досвід різних країн показує, що чотириденний робочий тиждень може приносити як соціальні, так і економічні вигоди від зниження вигоряння до підвищення продуктивності та утримання співробітників.

Але водночас є певні обмеження. Наприклад, подібна модель роботи підходить більше для офісної та цифрової роботи. У медицині, освіті, транспорті чи виробництві її використання значно складніше, оскільки необхідно постійне присутність і безперервні процеси.

Крім того, є ризик посилення нерівності між секторами: гнучкіші галузі залучатимуть працівників, а традиційні — відчуватимуть ще більший кадровий дефіцит.

Чи готова Україна?

В умовах війни та сильної нестачі кадрів ідея з переходом на чотириденний робочий тиждень в Україні наразі виглядає малореалістичною. Однак точкові експерименти вже зараз можливі — насамперед у IT, фінансах та креативних індустріях.

Для інших сфер — таких як медицина, освіта чи енергетика — це поки що серйозний виклик, який потребує інвестицій та системних змін.

Але все ж таки сама дискусія важлива, оскільки вона задає напрямок майбутнього ринку праці: від орієнтації на відпрацьований годинник — до моделі, де ключовим ресурсом стає людина, її стійкість і здатність працювати ефективно без вигоряння.

І якщо Україна рухатиметься до тіснішої інтеграції з європейським ринком праці, тоді питання чотириденного робочого тижня однозначно повернеться.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що минулого року Польща перейшла на 4-денний робочий тиждень. Чи торкнулося це українців, що працюють там.