Чи повторить Україна помилки 2014 року: екс-мовний омбудсмен назвав слабкі місця в мирному плані президента

Експерт підтвердив наявність ризиків і нагадав, як саме держава-агресор уже використовувала подібні аргументи для виправдання вторгнення

Президент Володимир Зеленський представив план, який складається з 20 пунктів і має стати основою для майбутніх переговорів. Один із них — 13-й — передбачає, що обидві країни запроваджуватимуть освітні програми для боротьби з расизмом та упередженнями, а Україна має впровадити правила ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мов меншин.

"Телеграф" з'ясував у колишнього уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, чи не стане цей пункт слабким місцем для України та чи не використає його Москва для нових маніпуляцій.

12 мов під особливим захистом держави

Тарас Кремінь одразу звернув увагу на контекст, у якому відбувається обговорення мовного питання. Нещодавно Верховна Рада затвердила оновлений переклад Хартії про регіональні та міноритарні мови. Документ визначив 12 мов національних меншин та корінних народів, які потребують особливого захисту з боку держави.

"До переліку входить 12 мов національних меншинних корінних народів, включаючи чеську, польську, урумську, кримськотатарську тощо", — пояснив колишній мовний омбудсмен.

Він наголосив, що Україна вже має потужну законодавчу базу для захисту прав національних спільнот. Мовний закон, співавтором якого був сам Кремінь ще у восьмому скликанні Верховної Ради, передбачає відповідні механізми. Крім того, діють закони про корінні народи та національні спільноти, а також державні програми для розвитку їхніх культурних особливостей.

"Ми і так робимо все для входження до Європи": навіщо погоджувати те, що вже виконується

Колишній уповноважений був здивований необхідністю окремо прописувати європейський компонент в мирному плані. За його словами, Україна не погоджує цей документ з європейцями, оскільки країна й так рухається курсом на інтеграцію до Євросоюзу.

"Наскільки мені відомо, ми цей документ не погоджуємо з європейцями, бо ми і так робимо все для того, щоби увійти до складу європейської спільноти", — зазначив Кремінь.

Уряд готує план дій для максимального наближення до європейського законодавства, і він уже враховує питання захисту меншин та мовного розмаїття. Кремінь сподівається, що національні інтереси в контексті державної мови продовжуватимуть посилюватися, адже українська мова як державна закріплена 10-ю статтею Конституції.

Жодних змін до Конституції під час воєнного стану

Тарас Кремінь нагадав, що будь-які зміни до Основного Закону під час війни неможливі, і це залишається непорушним принципом.

"Жодних змін до Конституції під час воєнного стану вноситися не може", — наголосив колишній мовний омбудсмен.

Водночас він визнав, що Україна має реагувати на реальні загрози, які існують у суспільстві. Парадоксально, але в умовах повномасштабного вторгнення країна переживає стрімкий перехід на українську мову. Люди масово відмовляються від мови агресора у повсякденному житті, бізнесі, культурі.

Проте окремі сфери залишаються вразливими — медіасфера, простір інтернету та наявність ворожих Telegram-каналів, які поширюють російську пропаганду. Ці канали не просто транслюють наративи Москви — вони намагаються вербувати українців для виконання незаконних дій, включно зі шпигунством та диверсіями.

"Ризики є": як Росія вже використовувала мовне питання для виправдання війни

Чи може прийняття цього пункту послабити позиції України щодо мови та церкви агресора, Тарас Кремінь відповів так:

"Ризики є, тому що на початок агресії в 14-му році країна-агресорка виправдовувала захистом так званих російськомовних, ну і звичайно намагалися використати і релігійну тематику".

Він нагадав, що саме під прикриттям "захисту російськомовного населення" хазяїн Кремля розпочав окупацію Криму та частини Донбасу у 2014 році. Тоді ж активно використовувалася релігійна тематика для розколу українського суспільства та створення підконтрольних Москві структур.

"За минулі роки в Україні не сталося жодного великого конфлікту на релігійному чи мовному ґрунті. Навпаки — законодавство оновлювалося, з'явилися важливі закони та нормативні акти. Вони створюють кращі можливості для релігійної самобутності та мовного розмаїття в межах чинного законодавства", — пояснює експерт.

"Очевидно, пробуватиме": чого чекати від Москви та хто має протистояти маніпуляціям

"Чи буде країна-агресорка пробувати захистити ці пункти? Очевидно", — заявив Тарас Кремінь.

Проте колишній мовний омбудсмен наголосив, що в України є відповідні органи влади для протидії таким спробам. Це Верховна Рада, виконавча гілка влади на чолі з прем'єр-міністеркою, профільні віцепрем'єри, до сфери відання яких входять ці питання. Ці інституції мають максимально сприяти захисту національних інтересів.

Мовне питання залишається чутливим не лише в контексті внутрішньої політики, а й як потенційний інструмент маніпуляцій з боку Москви. Чи вдасться Україні пройти цим вузьким коридором без втрат — покаже час та робота відповідальних інституцій.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, чому Рада вже займається виборами. Зеленський пояснив нюанси з мирним планом та законами.