Порожні розмови чи хитра гра: що означає жорстка заява Каллас щодо Росії

Висока представниця ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Каї Каллас заявила, що Євросоюз вимагатиме від Росії скорочення військ у випадку початку мирних перемовин з Україною. Проте, який сенс висувати Кремлю такі нереалістичні умови, на які він навряд чи піде?

Відповідь на це питання "Телеграф" зʼясував в експертів. Вони бачать у словах представниці Європейського союзу пусті балачки або навіть свідоме демонстрування відсутності реальної зацікавленості в завершенні переговорного процесу.

ЄС вимагає обмеження ЗС РФ та виведення їх з Грузії та Молдови

Глава європейської дипломатії Кая Каллас перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі повідомила, що Євросоюз має намір вимагати обмеження російських збройних сил у разі початку переговорів щодо України.

"Ми повинні вимагати від Росії таких самих поступок, як вимагає Росія від України. Якщо військові обмеження поширюватимуться на Україну, вони повинні поширюватися на Росію", — сказала Каллас журналістам.

За її словами, ЄС також наполягатиме на "виведенні російських військ з Молдови та Грузії". Йдеться про Придністров'я, а також території Південної Осетії та Абхазії.

В Брюсселі мають важелі, але натомість…

Політичний експерт, керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній розкритикував європейців, зазначивши, що вони генерують багато розмов, які не мають сенсу.

"Начхати Москва хотіла на всі ці порожні розмови про Грузію, про Молдову. Вони 30 років про це кажуть. Все, що можуть європейці – це багато говорити і народжувати дуже великий потік ментального г*вна", – сказав він.

Загородній зауважив, що якби ЄС перекрив транзит російської нафти на Балтиці на місяць, росіяни пішли б на таки вимоги.

"А поки що все це – порожні розмови абсолютно порожніх, незрозумілих європейських політиків, які взагалі собою нічого не уявляють", – резюмував він.

Переговорне позиціювання або відсутність зацікавленості?

Своєю чергою, аналітик міжнародної політики незалежного центру AdAstra Олександр Колесніченко вважає, що максималістські вимоги ЄС можуть виконувати щонайменше дві функції:

• елемент переговорного позиціювання перед потенційним процесом,
• свідоме демонстрування відсутності реальної зацікавленості в його завершенні.

На його думку, обидві логіки можуть співіснувати залежно від контексту та адресата сигналу.

Чому прямі перемовини з Москвою лякають ЄС

"У європейському підході простежується інша проблема. Чиновники Брюсселя обмежені страхом децентралізації переговорного процесу і розмивання єдиної позиції ЄС", – каже Колесніченко.

За його словами, сам факт потенційного прямого формату з Москвою створює ризик політичної кризи всередині європейського проєкту, де під питання може бути поставлена здатність Союзу діяти як єдиний зовнішньополітичний актор. Тому участь у будь-яких форматах взаємодії з Росією стає не лише зовнішньополітичним інструментом, а й елементом внутрішньої легітимації самого ЄС.

Для колективної Європи війна в Україні має два виміри

Війна Росії проти України формує для Європи подвійний ефект. З одного боку, вона створює стратегічний виграш у вигляді виснаження російських військових ресурсів і пришвидшеної адаптації національних оборонних систем. З іншого боку, вона відкриває складний політичний вимір, пов’язаний із внутрішньою трансформацією європейських політичних систем.

"Росія, а також Китай і в окремих періодах США, опосередковано взаємодіють із європейськими правопопулістськими та "реакційними" силами, що створює тиск на так званий "колективний Брюссель", – пояснив аналітик.

Як напружені відносини з Кремлем стабілізують ЄС

У цьому контексті можна обережно фіксувати тенденцію, за якої конфронтаційність із Москвою частково конвертується у внутрішній політичний ресурс ЄС. Вона дозволяє консолідувати проєвропейські уряди, підсилювати позиції поміркованих правих акторів типу Мерца або Мелоні та маргіналізувати частину опозиційних сил як політично нестабільних або "капітулянтських".

"Додатково війна стимулює переозброєння та часткову реіндустріалізацію оборонного сектору, не знімаючи при цьому з порядку денного зелений перехід. У підсумку формується специфічна рівновага, де контрольована напруга з Росією може виступати фактором внутрішньої політичної стабілізації ЄС, хоча її оптимальний рівень залишається невизначеним і дискусійним", – резюмував Колесніченко.

Раніше заяву голови дипломатії ЄС Каї Каллас про те, що "Америка пішла" з Києва, спростували в українському МЗС. Також в столиці України залишаються дипломатичні установи низки країн — Європейського Союзу, Великої Британії, Польщі, Німеччини та Чехії.