Відчай Кремля. Як Росія насправді може вдарити по Києву і що з посольствами

Іноземні посольства, попри російські погрози посилити атаки на Київ, не планують згортати діяльність та покидати українську столицю. Про це на запит "Телеграфу" повідомили у дипломатичних установах низки країн — Європейського Союзу, Великої Британії, Польщі, Німеччини, Чехії, а також — у Державному департаменті США, який оцінює ситуацію навколо американського посольства.

Так, попри заяву голови дипломатії ЄС Каї Каллас про те, що "Америка пішла" з Києва, в українському МЗС це спростовують.

"Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності", — заявив журналістам речник відомства Георгій Тихий.

"Посольство США відкрите. Жодних змін у нашій роботі немає, а повідомлення про інше є неправдивими", — зазначили в самому дипвідомстві.

Закон війни — не націлюватися на дипломатів

Варто зазначити, що будь-які атаки на іноземні посольства вважаються одним з найсерйозніших порушень міжнародного права. Відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні відносини, дипмісії мають особливий захист і недоторканність. Навіть під час воєн країни зазвичай уникають атак на такі об’єкти.

"Якби росіяни навмисно атакували посольство чи будівлю, яка належить третій державі, це стало б безпрецедентною ескалацією. Адже посольства фактично є суверенною територією цих країн. Це мало б для Росії значно серйозніші глобальні наслідки", — пояснює нашому виданню Аманда Пол, старша політична аналітикиня Центру європейської політики у Брюсселі.

Один із найвідоміших випадків порушення правила про ненапад на іноземні місії — бомбардування посольства Китаю в Белграді під час операції НАТО в Югославії у 1999 році. Тоді будівлю було уражено помилково, загинули китайські громадяни. Наслідки були серйозні: масові протести в Китаї, різке погіршення відносин між КНР та США, офіційні вибачення Вашингтона і компенсації сім’ям загиблих.

Інший приклад — захоплення американських заручників в іранському Тегерані в 1979 році. Це не був авіаудар, але інцидент із посольством став одним із найглибших дипломатичних розривів між США та Іраном, який триває досі.

Примітно, що 24 травня, під час масштабного нальоту на Київ, Росія вдарила ракетою неподалік американського дипвідомства, натомість уламок іншої впав за кількасот метрів від посольства Китаю.

У минулому пошкоджень зазнавали будівлі представництва ЄС в Україні, а також посольств Азербайджану, Ватикану, Албанії, Аргентини, Палестини, Північної Македонії, Португалії та Чорногорії.

Відчай Кремля

Останні заяви Москви політична аналітикиня називає "відображення того, що Росія стає дедалі більш відчайдушною", а російський диктатор Володимир Путін — дедалі слабшим.

"РФ вдається до більш відчайдушних кроків: посилює риторику та погрожує міжнародним партнерам України. Гадаю, це справжнє відображення втрат, яких вона зазнає, а також успіху українських військових дій і наступальних операцій — як на власній території, так і на російській", — пояснює спікерка.

За її словами, Путін дійсно сподівається налякати союзників України й змусити їх скоротити підтримку або залишити Київ чи інші міста. При цьому більшість партнерів, включно зі Сполученими Штатами, добре розуміють, що це "переважно порожні погрози".

"Я не думаю, що росіяни наважаться на щось, що могло б спричинити для них справді серйозні наслідки у відповідь. Суть у тому, щоб створити враження загрози — змусити США чи інших партнерів повірити, що погрози можуть бути реалізовані, і таким чином вплинути на них тим чи іншим способом", — каже Пол.

Фактом залишається дефіцит засобів протиповітряної оборони, з яким стикається Україна. У звʼязку з цим Володимир Зеленський навіть направив на адресу президента США Дональда Трампа та Конгресу листа, в якому вказав: у захисті від балістики українці майже цілком покладаються на Штати.

"Потрібен набагато сильніший акцент на терміновості ситуації, особливо коли Росія посилює атаки. Тому Європа має швидше передавати Україні те, що має і що може поставити, зокрема системи Patriot та ракети-перехоплювачі.

Наскільки знаю, закупівлі через PURL (механізм у рамках НАТО — Ред.) усе ще тривають і постачання в Україну продовжуються, але це відбувається повільніше, ніж, скажімо, рік тому. Це прямий наслідок війни на Близькому Сході, яка поглинула значну частину американського військового обладнання.

Проте механізм усе ще працює. Він також залежить від того, чи європейські члени НАТО та інші партнери будуть замовляти та оплачувати це обладнання", — розповідає Аманда Пол.

Теоретично посиленням українських бойових спроможностей може стати кредит від Євросоюзу, який включає 60 мільярдів євро на оборонні потреби — перший транш може надійти вже у травні. Однак аналітикиня звертає увагу: все залежатиме від того, наскільки оперативно ці кошти будуть розподілені, наскільки швидко Україна зможе ними скористатися, а також від того, що взагалі доступне на ринку для закупівлі.

"Гадаю, Україна вже давно дійшла висновку, що насамперед саме вона має бути головною силою, відповідальною за власну безпеку, і якомога швидше розвивати все необхідне для себе самостійно.

Ми бачимо цю тенденцію від самого початку повномасштабного вторгнення й донині… Натомість в європейців має бути значно більше відчуття терміновості, адже йдеться не лише про Україну. Це питання європейської безпеки", — підкреслює Пол.

Що кажуть в ЄС

У Брюсселі так само вважають, що погрози Кремля радше свідчать про відчай, а також — незацікавленість у мирному процесі.

"Ми вкотре наголошуємо: будь-які навмисні атаки на цивільних та невійськові об’єкти є воєнними злочинами. Усі командири, виконавці та співучасники цих грубих порушень міжнародного гуманітарного права будуть притягнуті до відповідальності.

Ми викликали тимчасового повіреного Росії та донесли чіткий сигнал: подібне є абсолютно неприйнятним. Це ще раз демонструє те, що ми й так знали — Росія абсолютно не зацікавлена в мирі та повністю ігнорує всі мирні зусилля", — сказала на брифінгу 26 травня речниця Європейської Комісії із закордонних справ Аніта Гіппер.

Мова про виклик російського дипломата Карена Малаяна, який був відряджений до Бельгії 2024 року. Російські ЗМІ повідомили, що той також доніс до "єсівської сторони" попередження про майбутні атаки на українську столицю.

На тлі цього в Євросоюзі чітко пообіцяли продовжувати підтримувати Україну. Крім того, анонсували наступні кроки задля посилення санкційного тиску на РФ — мова про 21-й за рахунком пакет обмежень.

"Нічого нового в російських заявах. Наша справа — продовжувати підтримувати Україну. Підтримка з боку ЄС є непохитною", — підсумував нашому видання європейський дипломат.