Європа дала три сигнали. Чи змусять Україну віддати частину територій Росії
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Експерти пояснюють — це не позиція ЄС, а сигнал і спроба задати рамку переговорів
Заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливі територіальні поступки України викликала різні оцінки серед експертів. Частина з них вважає її спробою сформувати нову переговорну модель, інші — окремим сигналом.
Що потрібно знати:
- Заява Мерца не є узгодженою позицією ЄС
- Причини — зниження ролі США і пошук нових рамок переговорів
- Україна не розглядає відмову від територій
- Європа демонструє більш прагматичний підхід до війни
Аналітики в розмові з "Телеграфом" наголошують: це не узгоджена позиція ЄС, а максимум — політичний сигнал. І він не один. Зокрема, на думку експертів:
- Європа підштовхує до більш прагматичних переговорів, допускаючи обговорення втрати контролю над територіями.
- Очікування щодо швидкого вступу до ЄС варто знижувати, адже процес може затягнутися і передбачати компромісні формати.
- Питання чітких гарантій безпеки відходить на другий план, тоді як Україні відводять роль ключового безпекового гравця Європи.
Це не план ЄС, а спроба задати рамки
Політолог-міжнародник Дмитро Левусь вважає, що заяву Мерца спричинили два фактори — зниження активності США у переговорах та спроби України отримати конкретику щодо завершення процесу євроінтеграції. Проте сприймати заяву канцлера як зміну політики ЄС зарано. Водночас — Україна має однозначну позицію щодо неприпустимості відмові від території.
Таким чином заява Мерца скоріше є спробою формування нової рамки для діалогу з Україною, але рамкою не сталою та тим більше, ніяк не узгодженою на рівні усього ЄС.
Дмитро Левусь, політолог
Помилка комунікації? На який момент варто звернути увагу
Доцент Інституту міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка Роман Єделєв звертає увагу на контекст — Мерц говорив перед студентами, а не робив офіційної політичної заяви, що вплинуло на її зміст і сприйняття. "Мерц абсолютно щиро висловився, що мирний договір, на який він сподівається, але не бачить можливим зараз, буде складним для України. Але чи хтось сподівається зараз, що мирний договір буде капітуляцією Росії? А якщо не капітуляція, то це буде складний договір. І Мерц показав, що це розуміє. І намагається донести до аудиторії", — каже експерт.
Ба більше, Єделєв підкреслює, що канцлер не говорив прямо про відмову від конкретних територій і не пов’язував членство в ЄС із поступками, проте даремно намагався вигадувати аргументи для президента України, якщо це питання винесуть на референдум.
Вступ України до ЄС — це не тільки реформи і відповідність доволі розмитим критеріям, але і політичне рішення усіх держав-членів ЄС. І отут Мерц, безпосередньо відчуваючи настрої як у Брюсселі, так і в столицях держав-членів ЄС, починає шукати аргументи, щоб переконати своїх колег підтримати вступ України. І один з таких аргументів — ціна, яку Україна платить за свій євроінтеграційний вибір. Бо навіть будучи юристом, він чудово розуміє, що емоція працює найкраще.
Роман Єделєв, доцент Інституту міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка
На думку Єделєва, Україна має серйозно працювати над аргументами, які шукав Мерц, та активніше працювати з різними країнами ЄС.
Європа переходить до прагматичної політики
Політолог Віталій Кулик розглядає заяву як прояв прагматичного підходу Європи, яка готує ґрунт для переговорів і допускає варіант втрати контролю над територіями: "З одного боку — це гібридний юридичний "конструктор". А з іншого — він дає сигнали росіянам, що Європа готова до якихось переговорів".
Це певна рамка для Києва, що треба переходити до реалістичного планування. Не виставляти завищені вимоги до Росії, які Європа і Україна, з точки зору Мерца, не здатні підкріпити [військовою силою] на землі. А виходити з війни потрібно, відповідно, — втрата контролю на територію – це опція, яка може бути на столі під час переговорів, і це ретранслює Мерц.
Віталій Кулик, політолог
Нова роль України в Європі
Експерт зауважує, що питання членства України в ЄС ухвалюватиметься Європою зі складнощами. "Щоб знизити ризики, необхідна буде система стримування і противаг. Зокрема, це вступ України в ЄС без надмірних можливостей робити якусь політичну "погоду" в ЄС. Тому Україна має бути послаблена, сконцентрована, спеціалізована, зокрема, на безпекову складову. Україна має стати не просто членом ЄС, а має захищати ЄС, не маючи надмірної політичної ваги. Це така мрія європейського політикуму", — резюмував Кулик.
Політолог окремо звертає увагу на те, якою Європа бачить Україну у разі інтеграції — як державу, що посилює безпеку континенту, але не претендує на ключовий політичний вплив. Проте Україна "здатна швидко консолідувати країни Східної Європи і впливати на баланс сил у ЄС — не так, як це вигідно Франції та Німеччині".
Я більш, аніж переконаний, що Росія все ж таки здійснить спроби напасти на Європейський Союз. Натомість НАТО не встоїть і, відповідно, не зможе зреагувати вчасно, і європейцям доведеться формувати новий безпековий контур за участі України.
Віталій Кулик, політолог
На думку Кулика, нинішні "рамки" переговорів не є остаточними, а визначаються можливостями сторін — "червоні лінії" можуть рухатися.
Україна, ЄС і гарантії безпеки: як змінюється порядок денний
Директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог" Андрій Миселюк вважає, що заява канцлера Німеччини є частиною ширшої спроби Берліна сформувати власне бачення завершення війни та майбутніх відносин із Україною. Експерт наголосив на тому, що це сигнал від Німеччини — швидкого вступу України до ЄС не буде. Йдеться про відтермінування щонайменше за межі 2027–2028 років, а також про спробу скоригувати очікування, які раніше формувала українська влада. При цьому не виключається варіант "неповноцінного" або асоційованого членства, що, за словами Миселюка, відповідає інтересам Німеччини як ключового фінансового донора Євросоюзу.
Водночас експерт різко відмежовує ці підходи від заяв про можливі територіальні поступки. Миселюк підкреслює, що юридичне визнання втрати територій є неприйнятним для України — як з політичного, так і з правового погляду. Якщо ж йдеться про фіксацію лінії розмежування — йдеться про визнання статуса-кво.
"Є певне перевищення повноважень з боку керівництва Німеччини, коли вони починають розповідати, яким чином діяти українському керівництву, українському суспільству", — акцентує Миселюк.
Раніше казали, що Київ може погодитись на визнання того, що частина території окупована і вже не підконтрольна Україні, в обмін на "залізобетонні" гарантії безпеки в першу чергу з боку НАТО і Сполучених Штатів. А зараз ми бачимо значне пониження цього рівня очікувань. Тобто йдеться всього-навсього про перспективу вступу до ЄС, яка у нас і так є. Ну, і що стосується безпеки в гарантіях, то вони взагалі "провисають" і про них не йдеться.
Андрій Миселюк, директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог"
Раніше "Телеграф" розповідав, що для вступу до ЄС Україна має пройти певний шлях реформ. Експерти вважають, що це реально до 2027 року.