Проєкт Усик: що світить боксеру в політиці і хто за це заплатить

В умовах відсутності справжнього електорального циклу через війну соціологи розважаються замірами рівня довіри українців до потенційних кандидатів у президенти. Окрім політичних важковаговиків на кшталт Залужного, Буданова та Зеленського, які вже давно оселилися в подібних списках, останнім часом у рейтингах з'явилося ім'я важковаговика спортивного: абсолютного чемпіона світу з боксу Олександра Усика.

Як Усик прокачує свої політичні скіли вже зараз та чи проголосують українці на наступних виборах (коли б вони не відбулися) знову за несистемного кандидата, розбирався "Телеграф".

Що по рейтингах

У травні 2024 року, коли Олександр Усик переміг у ринзі британця Тайсона Ф'юрі, разом із титулом абсолютного чемпіона спортсмен здобув і масштабний медійний капітал. Про Усика дізналися навіть ті, хто був максимально далеким від світу боксу. А як показав український політичний літопис, саме впізнаваність є чи не головною перевагою кандидата на виборах.

— Популярність у якійсь іншій сфері — це завжди плюс у політиці, адже це знижує поріг входження. Банально не треба витрачати час на те, щоб пояснити, хто це такий, — зазначає в коментарі "Телеграфу" політолог Петро Олещук.

Не скористатися таким бустом було б просто грішно. Втім, сам Усик не поспішав публічно заявляти про свої політичні задуми. Так, восени минулого року, коли спортсмену почали ставити перші питання про плани на держслужбу, православний чемпіон відхрещувався від подібних амбіцій, мовляв, мером столиці бути не хоче, але розглянув би посаду міністра спорту.

Коли ж тиск із Вашингтона на Київ став посилюватися і в Раді навіть довелося створити спеціальну робочу групу з підготовки до виборів, то стало зрозуміло, що краще застрибнути в потяг під назвою "вибори" зараз. Гірше не буде.

"Є такі плани — попрацювати на державу. Нижче, ніж президентом, я не збираюся нікуди йти", — несподівано заявив Усик в одному з інтерв'ю в березні.

Акурат після цієї заяви соціологи "напекли" свіженьких рейтингів. Так, згідно з опитуванням компанії Socis, що було проведено з 12 по 18 березня, Усику довіряють 37,2% українців. Звичайно, у того ж Залужного, Буданова та Зеленського, які розмістилися на перших трьох позиціях рейтингу, рівень довіри вищий. Але боксер обігнав багатьох політиків в активній фазі: голову ВР Стефанчука, міністра оборони Федорова, прем'єрку Свириденко і навіть таких титанів, як Порошенко і Тимошенко.

А от згідно з дослідженням міжнародної компанії Ipsos, рейтинг довіри до Усика взагалі склав 56%. Більше тільки у Залужного — 63%.

Звичайно, рівень довіри — це не "чистий" політичний рейтинг. До прикладу, коли соціологи ставлять питання напряму: "За кого б ви проголосували на наступних президентських виборах?", то дані значно відрізняються. Так, у січневому опитуванні Info Sapiens лише 1,7% опитаних були готові віддати голос за чемпіона і ще 4,6% — за його партію, якої, звісно ж, у природі не існує. Але!

Пригадаймо подібні рейтинги чинного президента. Восени 2018 року, ще до моменту, коли Зеленський оголосив про намір балотуватися в президенти, його політичний рейтинг складав близько 6%, а рівень довіри — близько 30%. Тож з огляду на цифри, для Усика, який перебуває в подібній ситуації, точно є сенс змагатися за посаду "не нижче президента". Тим паче, що і гроші знайдуться.

Що по грошах

По-перше, і сам чемпіон людина не бідна. За різними оцінками, його статки складають близько 120 мільйонів доларів. У ЗМІ публікуються і більші суми, втім, підрахувати достеменно вкрай проблематично.

По-друге, Олександр Усик має давню дружбу і партнерство зі співвласником мережі АТБ Геннадієм Буткевичем. А от його капітал вже оцінюється в 678 мільйонів доларів.

"Партнерство бізнесу Геннадія Буткевича та боксера триває вже понад 10 років", — зазначається на сайті інвестиційної компанії Геннадія Буткевича BGV Group Management.

Відтак спортивне спонсорство цілком може перерости у спонсорство політичне.

Крім того, меценатом Усика через компанію ДТЕК свого часу був і найбагатший українець Рінат Ахметов. До речі, останнім часом олігарх активно включився в підтримку іншого спортсмена — скелетоніста Владислава Гераскевича, передавши йому 10 мільйонів гривень. То ж партнерство з Усиком не буде виглядати чимось надзвичайним.

І якщо підсумувати всі ці зв'язки чемпіона з великим бізнесом, то цілком можливо організувати масштабну передвиборчу кампанію. Звісно, коли прийде час.

— Усик — самодостатня людина, може витрачати і свої гроші, щоб мати якийсь піар. Та для нього не проблема, щоб під нього дав гроші будь-який великий бізнесмен в Україні. У нього розкручене ім'я, і варто лише заявити про політичні амбіції — гроші знайдуться. Абсолютно не проблема, — пояснює "Телеграфу" політтехнолог Олексій Голобуцький.

Так, наразі в Усика немає лояльного національного ЗМІ, щоб закріпитися в медіаполі під час передвиборчої кампанії. Та, по-перше, постать відомого спортсмена і всі його дії вже самі по собі викликатимуть підвищений інтерес журналістів.

По-друге, медіаресурс є у великого бізнесу. Так, за словами голови парламентського комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, телеканал "Ми — Україна", по контенту близький до Ахметова (команда каналу перейшла з медіа "Україна", що належав компанії SCM). А з Ахметовим чемпіон, як ми вже з'ясували, мав досвід ділових стосунків.

Чи проголосують за Усика президента?

Це, звичайно, найголовніше і найскладніше питання, адже після війни українці можуть прийти на вибори з наміром більше не експериментувати з зірками на посадах політиків.

— Якщо говорити про запити суспільства зараз, то за останні роки дуже зріс запит на професіоналізм і компетентність, — каже "Телеграфу" політтехнолог Ігор Гринів. — Ми бачимо це в опитуваннях, коли ставимо питання: "Які риси повинні бути в ідеального політика?". І на перші місця виходять риси морального характеру (наприклад, порядність), а також професіоналізм і компетентність. Але все одно зберігається запит на нових політиків. Таким чином, "букет" із цих трьох рис буде визначальним [на виборах].

— Ця історія буде дуже сильно відрізнятися від історії Зеленського та навіть Кличка через те, що значна частина громадян уже зрозуміла, що собою являє така історія, — добає "Телеграфу" політолог Ігор Рейтерович. — Ті ж військові матимуть набагато більше шансів через те, що вони захищали країну та мають управлінські здібності. А от щодо Усика є питання.

Питання до Усика насамперед можуть виникнути в контексті скандалів, у які неодноразово потрапляв чемпіон. Мова про "божий Крим", прямий ефір у соцмережах із проросійським блогером Шарієм, підтримку УПЦ МП і "оце ось все".

— І я думаю, що він нікуди не закинув свою релігійно-православну місію, просто зараз не на часі Усику про це говорити. Також він був у територіальній обороні декілька днів і все. Тобто точно виникнуть питання до нього, — додає Голобуцький.

Крім того, особисті якості спортсмена, за словами експертів, заважатимуть йому в політичній кар'єрі.

— Він не зовсім політик за характером: нестриманий, робить багато емоційних заяв, які потім використовують проти нього, — каже Олещук.

Відтак політтехнологам Усика буде важко вкласти його образ у загальнонаціональний контекст, що важливо саме для президентської кампанії.

— Тому що стосується президентства, то постать Усика досить специфічна, і якщо він піде в політику, буде багато запитань щодо його минулого, заяв. Розумію аналогії з Кличком та Зеленським, та вони все ж значно відрізняються від Усика, — підкреслює Олещук.

Наприклад, мер Києва свій шлях у велику політику розпочав ще на початку нульових, створивши партію і її регіональни осередки. Цього всього, у Усика, звичайно немає.

Ба більше, коли виборчий процес офіційно буде запущений, шанси чемпіона саме на президентство можуть дуже різко обвалитися.

— Зараз є лідер [рейтингів] — це Залужний. Він нічого не каже про свої президентські амбіції. Якщо він оголосить, що йде на вибори, ми, звісно, не знаємо, якою буде реакція людей, але в ідеалі його шанси одразу зростуть, оскільки зараз його потенціал великий, — зазначає Голобуцький.

Чемпіон в парламенті

Але! Окрім посади президента є й інша політична робота.

— В Усика гарні перспективи опинитися в якомусь списку партії і бути його фронтменом. Це цілком реальна історія. Питання в іншому — чи захоче він сам цього, — пояснює Рейтерович.

— Я б робив ставку на те, що він може зайняти місце в списку якоїсь партії і просто привертати увагу до цього політичного проєкту та приносити голоси. На нього багато хто буде дивитися і намагатися затягнути в список, скориставшись популярністю і впізнаваністю, — каже Олещук.

— Заведення в парламент проєкту під брендом Усика — абсолютно реально, — резюмує Голобуцький.

І тут негатив, пов'язаний з Усиком, не гратиме вирішальної ролі, адже логіка обрання нардепів за списками зовсім інша: не подобається один кандидат — є сотня інших. Подобається? Ну то ще краще.

Втім, у цій ситуації цікаво, до політичного проєкту якого саме спрямування може пристати чемпіон?

— Справа в тому, що зараз немає ідеологічних партій. В економіці Усик може бути соціалістом, у національній політиці — прагматиком-центристом. Він не може бути націоналістом. Ніша умовно проросійських кандидатів — це інші: Терехов, нікуди не дівся і Бойко. А от щось проміжне: "і своїм, і чужим" — чому б і ні. Він може будь-яку нішу зайняти, окрім крайніх, — зазначає Голобуцький.

Якщо проаналізувати рейтинг умовних і реальних партій з березневого опитування SOCIS, то тільки п'ять проєктів проходять п'ятивідсотковий бар'єр в Раду. В лідерах персоналістські партії Залужного і Буданова, то ж ще одна суперзірка в списку просто недоречна.

"Слуга народу" та "ЄС" окрім прохідного рейтингу мають ще й найвищі антирейтинги, тому найімовірніше, ніша "за все добре проти всього поганого" може штурмуватися Усиком із власною партією.

— У нього ж немає жорсткої прив'язки, яка б не дозволяла його кудись втягнути. Перелік може бути найрізноманітніший, та, скоріш за все, це буде новий політичний проєкт, — резюмував Петро Олещук.

Хай там як, остаточний вибір залишатиметься за українцями. І чи зможе Усик нанести свій головний політичний удар — покаже перший справжній передвиборчий бій.