Угорщина — на порозі історичного вибору.
Напередодні 12 квітня партія "Тиса" Петера Мадяра значно випереджає політсилу "Фідес" чинного премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Майбутні вибори можуть кардинально змінити політичний курс країни.
Для України це означає шанс на більш конструктивні відносини з Будапештом, хоча складні питання нікуди не зникнуть.
Більше читайте в інтерв’ю "Телеграфу" з Жужанною Вег — експерткою Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів.
Вег — родом з Угорщини, її аналітична робота зосереджена на Центральній та Східній Європі, зокрема на зовнішній політиці країн Вишеградської четвірки.
Трамп вважає Орбана сильним лідером
— Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів в Угорщині доволі активну та агресивну кампанію на підтримку Віктора Орбана. Що стоїть за цим?
— Передусім це ідеологічна близькість між угорським урядом і рухом MAGA, одним із ключових представників якого є Венс.
Віктор Орбан і його партія доклали значних зусиль для побудови таких зв’язків, зокрема, інвестували чималі фінансові ресурси у створення мереж контактів з цим рухом у Сполучених Штатах — як із його політичним крилом, так і з афілійованими аналітичними центрами. Ця "спорідненість" безперечно є ключовим чинником.
У випадку з президентом Трампом йдеться не лише про ідеологію — можливо, навіть меншою мірою про неї — а більше про особисту привабливість Віктора Орбана як "сильного лідера", який зміг утримувати владу в Угорщині протягом 16 років, зберігаючи при цьому хоча б видимість демократії.
Були випадки, коли сам Орбан чітко давав зрозуміти, що модель, яку він вибудував, є цікавою для Сполучених Штатів і для на той час нової адміністрації Трампа.
Мова про поєднання ідеологічних, політичних та особистих звʼязків, які, гадаю, є значно важливішим чинником, ніж геополітичні чи економічні відносини між країнами в цьому випадку.
— Можливо, адміністрація Трампа сприймає Віктора Орбана як зручного партнера в Європі через, власне, спільну ідеологію та консервативні погляди?
— Безумовно, це відіграє певну роль. Спільна позиція щодо Європейського Союзу — зокрема критичне ставлення обох урядів до інституцій ЄС — також має значення.
У цьому сенсі угорський уряд є корисним союзником для адміністрації Трампа. Але знову ж таки, це радше ідеологічний аспект, а не питання конкретної політики.
Наприклад, щодо тарифів. Угорщина не отримує особливої вигоди від того, що інші країни ЄС, особливо великі, як-от Німеччина, зазнають впливу американських тарифів, адже угорська економіка тісно інтегрована з іншими європейськими економіками, в тому числі німецькою.
Довіра між Угорщиною та ЄС підірвана
— З іншого боку — Володимир Путін, який підтримує Орбана, а також нові домовленості щодо більш тісних зв’язків між Будапештом і Москвою. Які нині інтереси Росії в Угорщині?
— Росія має значно глибші відносини з угорським урядом, ніж Сполучені Штати, і вони є багатовимірними.
Передусім йдеться про енергетичну залежність Угорщини від Росії, адже після початку повномасштабного вторгнення в Україну ми бачили дуже обмежені зусилля щодо реальної диверсифікації [джерел газу та нафти]. Це ключовий елемент цих відносин — особливо з огляду на те, що Орбан і його уряд будували передвиборчу кампанію на обіцянках дешевих цін на енергоносії з Росії.
Наскільки це відповідає дійсності — окреме питання, але поки це залишається наріжним каменем політики. Угорщина не може реально впливати на ціни, які встановлює РФ, і це створює серйозну вразливість.
Крім того, є політичні зв’язки. Останні дні знову принесли нові витоки розмов між міністром закордонних справ Сійярто та очільником російського МЗС Лавровим.
Вони свідчать про те, що угорський уряд діяв, м’яко кажучи, дуже прихильно до Росії, а в окремих випадках навіть підтримував різні російські позиції та побажання щодо Європейською Союзу. Викриття того, що Сійярто доповідав Лаврову інформацію із засідань Ради ЄЄ, на мою думку, серйозно підриває довіру між європейськими союзниками та Угорщиною.
Водночас це наочно демонструє масштаб цих відносин, що робить Угорщину дуже цінним активом для Російської Федерації всередині Союзу. Це пояснює, чому Росія так зацікавлена в угорських виборах і в збереженні Віктора Орбана при владі. Втрата такого активу стала б справді великою поразкою для Кремля.
— Чи впливає підтримка з боку Росії та США на рейтинги Орбана всередині Угорщини?
— Наразі — ні. Навіть якщо раніше не було чітких фактичних доказів, уявлення щодо відносин між угорським міністром закордонних справ і його московським колегою, а також зв’язків Орбана з Путіним, є широко відомим. Існує загальне уявлення, що ці відносини справді глибокі й особисті.
Так само й щодо Сполучених Штатів: добре відомо, що адміністрація Трампа підтримує уряд "Фідес", і що Орбан роками працював над поглибленням цих зв’язків.
Отже, це не новина, і на цьому етапі не впливає на виборчі уподобання.
Ми бачимо, що виборці правлячої партії та опозиції загалом поділяють позиції своїх політичних сил щодо цих зв’язків.
Виборці "Фідес" підтримують і ті, й інші відносини. Натомість виборці опозиції критично ставляться до зв’язків із Росією та до президента Трампа, але не обов’язково до відносин зі Сполученими Штатами загалом.
Орбану буде складно поступитися владою
— Які основні проблеми турбують людей в Угорщині? Чи відчувається певна втома від дій Орбана та його уряду? Який загальний запит суспільства всередині країни?
— Одним із головних занепокоєнь є економічна ситуація та вартість життя. Також важливим фактором залишаються питання безпеки й війна в Україні.
Орбан значною мірою будує свою кампанію навколо другої теми, тоді як опозиція зосереджується на питаннях вартості життя, корупції та неспроможності уряду вирішити економічні проблеми країни.
— Згідно з опитуваннями, "Тиса" Петера Мадяра явно лідирує. Та чи можуть результати виборів бути непередбачуваними? Так розумію, виборча система в Угорщині доволі непроста.
— Виборча система є змішаною, і мажоритарна складова переважає пропорційну. Це означає, що фактично відбудеться 106 виборчих перегонів в окремих округах по всій країні.
*У кожному з округів обирається один депутат парламенту за принципом відносної більшості: перемагає той, хто набрав найбільше голосів.
Загальний рейтинг партій складно прямо перенести на склад парламенту. Та є загальне розуміння: якщо партія Петера Мадяра матиме стабільну перевагу на рівні нижчих двозначних показників соцопитувань, цього може бути достатньо для отримання простої більшості місць у парламенті.
Незалежні соціологи вважають, що Мадяр зможе сформувати новий уряд із простою більшістю. Деякі навіть припускають, що можливі і дві третини мандатів — тобто конституційна більшість. Побачимо вже скоро.
— Як ви думаєте, чи легко Орбан визнає результати виборів, якщо програє?
— Гадаю, що це буде дуже складно для нього. Але з інституційної точки зору, якщо результати будуть достатньо переконливими, у нього буде дуже обмежений простір для того, щоб не передати владу.
Я очікую, що можливі оскарження — принаймні на рівні окремих округів, де результати будуть близькими, і навіть кілька мандатів можуть мати вирішальне значення. Тому цього не варто недооцінювати. Питання в тому, чи можна буде врегулювати ці спірні моменти в межах правових процедур.
Існує можливість вимагати перерахунку голосів і навіть повторного голосування в окремих округах в разі виявлення порушень. Можемо побачити подібні сценарії, і це означатиме, що остаточні результати можуть з’явитися не одразу.
Я вважаю цей варіант більш імовірним, ніж повне оскарження чи анулювання результатів виборів, або, скажімо, конституційний переворот через відмову Орбана передати владу.
Такий крок мав би дуже високу ціну — політичну, фінансову та економічну. Рейтинги Угорщини на ринках впали б, іноземні інвестиції різко скоротилися б. І навіть якщо Орбан залишився б при владі, йому довелося б мати справу з цими наслідками.
Крім того, у разі відмови передати владу виникла б соціальна напруга. Це не та ситуація, яку суспільство легко проковтне.
Такий сценарій не варто повністю виключати — завжди добре продумувати реакцію навіть на крайні варіанти, — але я не думаю, що це найімовірніший розвиток подій.
Мадяр може стати другом Києва?
— У разі перемоги Мадяра та партії "Тиса" — чого очікувати Україні та Європі від його потенційного уряду? Чи означатиме це нову сторінку у відносинах між Будапештом і Києвом?
— Це може стати новою сторінкою, але певні проблеми з попереднього етапу залишаться. У двосторонніх відносинах між Угорщиною та Україною є питання, які уряд Мадяра також захоче вирішувати. Одне з них — угорської нацменшини на Закарпатті.
Це питання безумовно залишатиметься на порядку денному, навіть якщо "Тиса" сформує уряд. Але, судячи з риторики потенційної міністерки закордонних справ від партії, Аніти Орбан, можна очікувати більш конструктивного підходу, а не використання цієї теми як політичного інструмента.
Проблеми навколо нафтопроводу "Дружба" також залишаться актуальними. Угорщина досі залежить від постачання нафти й газу з Росії. Однак у програмі "Тиси" йдеться про прагнення диверсифікації, зокрема й у напрямку відходу від РФ. Термін, який визначила партія, залишається досить віддаленим — 2035 рік.
Проте видно, що існує більше політичної волі рухатися у цьому напрямі. Знову ж таки, кандидатура потенційної міністерки закордонних справ свідчить про наявність глибшого розуміння вартості залежності від Росії.
Аніта Орбан написала докторську дисертацію саме на цю тему, тож і з історичної, і з наукової перспективи добре розуміє це питання. Крім того, вона працювала над диверсифікацією енергетики Угорщини ще на початку 2010-х років — і доволі ефективно.
Петер Мадяр виступає проти прискореного (fast-track) вступу України до Європейського Союзу, але не заперечує саму ідею членства в принципі. Його аргумент полягає в тому, що це має бути процес, заснований на заслугах. Тобто він розглядає це як стандартну процедуру, а не як геополітичне рішення. Це може стати потенційним джерелом напруженості між двома країнами.
Водночас відкриття першого переговорного кластеру "Основи" могло б дати угорському уряду можливість конструктивно працювати над питаннями, що його турбують — зокрема, щодо прав нацменшин. Тож це також може стати шляхом до конструктивної взаємодії.
— Як ви оцінюєте можливі відносини між урядом Мадяра та Росією? Чи варто очікувати відкату в тісних зв’язках?
— Не думаю, що ці звʼязки можна буде "перенести" на новий уряд. Це радше особисті відносини між Орбаном і Путіним, а також між Лавровим і Сійярто.
Натомість "Тиса" і Петер Мадяр намагаються тримати дистанцію та ведуть кампанію під гаслом ефективного захисту національного суверенітету — зокрема і у відносинах із Росією.
Не думаю, що Москва найближчим часом повністю відмовиться від підтримки Орбана. Ймовірно, вона й надалі намагатиметься підтримувати ці зв’язки в надії, що у разі поразки він колись зможе повернутися до влади.
Викриття щодо відносин між Сійярто та Лавровим значно ускладнюють для Петра Мадяра можливість будувати подібні зв’язки з Росією. Та я не думаю, що такий намір взагалі є.
При цьому РФ залишається сильнішим гравцем — не лише на рівні особистих контактів, а й у ширшому контексті відносин між Будапештом та Москвою. Новому угорському уряду доведеться вибудовувати політику щодо Росії не лише на двосторонньому рівні, а й як члену Європейського Союзу — щоб покращити свої позиції.
Також у сфері енергетики новий уряд, ймовірно, матиме більше користі від співпраці з європейськими партнерами у пошуку рішень для зменшення залежності від РФ, ніж від спроб діяти самостійно.