Росія має заплатити, коли і як її змусити — розказує керівник Міжнародного реєстру збитків

Заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України (RD4U), стануть основою для майбутнього механізму компенсацій, які має сплатити Росія. Перші рішення щодо розміру виплат можуть бути ухвалені вже 2027 року.

Хто зараз може подавати заяви до реєстру, і чому це важливо зробити кожному постраждалому українцю — в інтерв’ю "Телеграфу" розповів виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський.

Усі категорії відкриються навесні

— Розкажіть, на якому етапі зараз робота Міжнародного реєстру збитків?

— Ми дуже активно ростемо і розвиваємось. На сьогодні маємо 16 відкритих категорій з 43-х передбачених. Дві, відкриті нещодавно, стосуються вимушеного переміщення за межі України і втрати приватного підприємства. Простими словами, мова про ФОПів, які залишилися без прибутку через війну.

На цьому, звісно, не зупиняємось. Розраховуємо, що всі без виключення категорії будуть відкриті до кінця травня.

Серед них — і група категорій для юридичних осіб.

— Тобто є фокус і на бізнесі, який постраждав через війну?

— Фокус у нас на всьому, але рухаємося певною послідовністю.

Попередній період ми присвятили розробці системи для подання заяв від людей, бо вони потребують найбільшої уваги і допомоги. Зараз — черга заяв від бізнесу та держави щодо загальних економічних збитків, повʼязаних із втратою активів, а по конкретних категоріях — і з руйнуванням інфраструктури.

— Гадаю, категорія руйнування приватної власності є найбільш так би мовити популярною серед українців за кількістю заяв?

— Усі категорії в тій чи іншій мірі затребувані. Але найбільше заяв надходить у категорії щодо втрати житла, а також — щодо внутрішнього переміщення.

Трошки менше — за категорією щодо переміщення за кордон.

Це найбільша кількість потенційних заявників, адже ця група вимірюється в мільйонах людей, враховуючи і внутрішні, і зовнішні переміщення.

У таких непростих речах, як втрата життя або зникнення безвісти близького родича, так само кожного дня отримуємо десятки заяв. Складно бачити ці цифри та конкретні приклади жертв війни.

Подача заяви займає лише 20 хвилин

— У людей буває нерозуміння, куди саме вони мають подати заяву. Адже є державна програма, за якою можна звернутися через втрату майна. З іншого боку — Міжнародний реєстр збитків. Яка різниця між ними?

— Мова про нерозуміння, яке стосується насамперед житлового майна. В Україні працює програма єВідновлення, яка фінансується урядом. Громадяни, у яких пошкоджене або зруйноване житло, можуть подати заяву і отримати або кошти на ремонт, або сертифікат на купівлю нового житла.

Важливо розуміти, що ця програма не є компенсацією в чистому вигляді. Це держава підставляє плече та підтримує своїх громадян. Україна потім зможе заявити ці виплати до нашого механізму як власну витрату, і Росія має це покрити.

Програма єВідновлення має обмеження — наприклад, складно працює щодо майна, яке знаходиться на окупованій території, бо до нього просто немає доступу. Держава має способи фіксації руйнувань через обстеження дронами, відеозйомку чи супутникові фотографії, але це рухається не так швидко.

Наш механізм спрямований на те, щоб витрати несли Росія, як суб'єкт, який спричинив цю шкоду.

Друга і найважливіша відмінність – в інших категоріях таких державних програм, як єВідновлення, немає. Ми ж фіксуємо збитки по всіх можливих напрямах. Це заяви про травми, персональні збитки, пов'язані не лише з руйнуванням, а й втратою доступу до майна на окупованих територіях.

Важливий і моральний момент, адже йдеться про відповідальність Російської Федерації за завдану шкоду.

Заяву до Реєстру можна подати через Дію, і це займає в середньому 20 хвилин по більшості категорій.

— Які мають бути докази? Чи бувають у людей проблеми з їхнім збором? Адже, наприклад, не всі можуть дозволити собі доступ до супутникових знімків.

— У кожній категорії є свої вимоги щодо доказів, адже вони дуже різні. Але почнемо з того, що багато доказів підвантажуються автоматично через Дію з інших реєстрів або баз даних.

Наприклад, у категорії щодо внутрішнього переміщення підтягуються дані з реєстру ВПО — тобто відповідна довідка. І це ключовий доказ, який потрібен.

Звісно, ми просимо доповнити цей матеріал — описати навіть своїми словами, що стало причиною переміщення, коли і в якому місці людина проживала до цього, де знаходиться зараз.

У категорії щодо житла підтягуються дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підтвердження права власності – це дуже важливо. Але людина має можливість подати все, що має в розпорядженні.

Якщо є документи, фотографії – це прекрасно. Якщо є змога своїми словами якомога детальніше описати, що трапилося — теж дуже корисно.

Коли люди евакуйовувалися з Маріуполя в лютому чи березні 2022 року з дітьми на руках, не було часу збирати документи та інші папірці. Ми це чудово розуміємо й намагаємось певним чином доповнити інформацію з інших джерел: через супутникову фотографію, співставлення з даними з інших заяв.

Наприклад, якщо надходять дві заяви з сусідніх будинків, і одна — добре обґрунтована, інша — пуста — можна якісь висновки з цього зробити. Ми запровадили систему, яка є максимально гнучкою і людяною, якщо можна так сказати.

Стосовно таких міст як Бахмут, Вугледар, Вовчанськ, ми фактично робитимемо висновок, що через воєнні дії міста знищені в цілому.

Комісія щодо компенсацій почне роботу наступного року

— Який наступний етап? Має почати роботу компенсаційна комісія за участі також наших європейських партнерів?

— Компенсаційна комісія – це другий етап великого механізму після реєстру.

Комісія розглядатиме по суті заяви, які ми збираємо, і визначатиме розмір компенсації, яка належна до виплати в кожному конкретному випадку. В грудні минулого року на дипломатичній конференції в Гаазі 35 держав та Європейський Союз підписали конвенцію про її створення. Зараз чекаємо на ратифікаційні процеси — цей процес завжди займає час, адже відповідні рішення ухвалюють національні парламенти в десятках держав.

Але ми сподіваємося, що ближче до кінця цього року конвенція вступить в силу, і вже 2027 року комісія розпочне свою роботу.

До речі, ми з вами спілкуємося у Раді Європи, і один з великих напрямів її діяльності — створення міжнародних договорів. Згадана конвенція в історії Ради Європи стала міжнародним договором №229. Ніколи в історії стільки держав не підписували конвенцію в перші дні.

Це свідчить про величезну політичну, юридичну і фінансову підтримку цього процесу з боку наших міжнародних партнерів, які були готові працювати в дуже насиченому темпі. Вся робота зайняла 18 місяців. Для міжнародних договорів це неймовірно швидко.

— За що саме вона відповідатиме — ухвалення рішень щодо розміру виплат, які має отримати та чи інша постраждала людина? Розкажіть докладніше.

— Комісія буде оцінювати заяви по суті, розглядати всі докази, збитки, давати їм оцінку і визначати розмір грошової компенсації в тих випадках, де заявник має на неї право.

Це ще поки що не забезпечення самих виплат. Адже це вже третій компонент механізму під назвою компенсаційний фонд, і всі питання, пов'язані з тим, звідки до нього мають надходити кошти. Але комісія робить величезний крок вперед, конвертуючи заяви в конкретні рішення та суми, які мають бути виплачені.

Висновки про виплати ухвалюватимуть незалежні експерти

— До комісії будуть входити європейські та українські фахівці?

— Україна буде одним з учасників комісії, ми підписали конвенцію і вже подала законопроєкт про її ратифікацію до Верховної Ради.

Розглядом рішень будуть займатися так звані комісари — це незалежні фахівці у своїх галузях, які не будуть представниками держав. За конвенцією передбачена спеціальна процедура їх номінації та призначення.

Звісно, політичний контроль і нагляд за цим процесом буде, але основну роботу виконуватимуть саме незалежні експерти.

— Ключова ідея, аби Росія заплатила за все, що скоїла. Як ви оцінюєте, чи готові європейські партнери використати заморожені російські активи для наповнення майбутнього компенсаційного фонду? Бо ми вже побачили, як одна з ідей їхнього використання зійшла нанівець.

— У тексті конвенції прямим текстом йдеться про те, що репарації має заплатити Російська Федерація і ніхто інший. Це вже не просто якась декларація, це міжнародний договір. Наші партнери не тільки з цим погоджуються, але і під цим юридично підписалися.

Друге питання — як на практиці забезпечити надходження коштів до компенсаційного фонду.

Російські активи є одним з варіантів. Гадаю, на цей момент всі розуміють, наскільки це питання є складним юридично і політично. Можливо, для цього прийде свій час, але є й інші механізми, над якими можна працювати.

Є історичний досвід, на який ми часто оглядаємося. Коли 1990 року Ірак окупував Кувейт, була створена компенсаційна комісія ООН, яка забезпечувала виплати з фонду, який наповнювався через відрахування відсотка з експорту іракської нафти. Немає жодної причини, чому така система не могла б спрацювати в нашому випадку.

Тож, є багато альтернативних варіантів. Важливо, що ми рухаємось поетапно — саме така була домовленість з нашими партнерами.

Спочатку ми створили реєстр — він запрацював, потім ми створили комісію — вона почне працювати після ратифікації, і тепер ми предметно переходимо до обговорення, як же саме забезпечити наповнення компенсаційного фонду.

Дізнатися більше про те, як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків, завданого агресією РФ проти України, можна на сайті Дії за посиланням.