Проїзд у Києві по 30 гривень: економіст розповів, чому пояснення від КМДА притягнуте за вуха

У КМДА розповіли, чому вирішили встановити новий тариф на проїзд у комунальному транспорті саме у розмірі 30 грн. Економічний експерт, кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко розкритикував запропоноване обґрунтування, адже переконаний, що частина показників навіть не дотична до вартості квитків.

Своєю думкою Юрій Гаврилечко поділився в коментарі "Телеграфу". За його розрахунками, ціни на квитки мали б не підійматися, а суттєво знизитися.

Які фактори вплинули на ціну: пояснення КМДА

У столичній адміністрації стверджують, що заклали у вартість квитків витрати на енергоресурси, паливо, ремонт рухомого складу і конкурентну оплату праці працівників

За даними КМДА, аналіз цих витрат свідчить про суттєвий ріст окремих показників:

• витрати на оплату праці та нарахування за електроенергію у столичному метро зросли на 61,7% та 66,9% відповідно;
• витрати КП "Київпастранс" на паливно-мастильні матеріали збільшились на 74,8%, а на ремонт і техобслуговування інфраструктури та рухомого складу – на 63,3%.

При цьому обсяги перевезень комунальних транспортних підприємств зменшилися в середньому на 42% порівняно з показниками 2018 року.

Також у столичній адміністрації опублікували інфографіку з пʼятьма економічними показниками, зростання яких враховувалося під час ціноутворення: загальний індекс споживчих цін, мінімальна зарплата та середня зарплата по Києву, вартість електроенергії та дизельного пального.

Три критерії не мають стосунку до собівартості

Економічний експерт Юрій Гаврилечко розкритикував надане в КМДА обґрунтування нової ціни на проїзд. За його словами, з п'яти вказаних критеріїв, три – взагалі не дотичні до собівартості продукції.

"Бо загальний індекс споживчих цін – це взагалі ні про що. Я не говорю навіть про те, що Держстат його рахує зі стелі. І, відповідно, він жодним чином до реальності не прив'язаний. Я кажу про те, що середній показник збільшення індексу споживчих цін, нічого спільного немає із розрахунком собівартості послуг", – пояснив фахівець.

Гаврилечко стверджує, що немає жодного документа, який би дозволяв використовувати цей показник саме в розрахунку собівартості, адже він створюється за видатковим принципом.

"Далі зростання мінімальної заробітної плати. Знову ж таки, ні до чого. Бо при розрахунках беруться зміни заробітних плат, тобто видатків на оплату праці, перепрошую, дотичних до виробництва послуги. Мінімальна зарплата якимось чином дотична до виробництва послуг сама по собі? Ні", – сказав економіст та додав, що те ж саме стосується показника середньої заробітної плати в Києві.

За словами експерта, таким чином залишається лише два показники, що дійсно впливають на собівартість проїзду. Це зростання вартості палива і електроенергії.

Яка економічно обґрунтована вартість проїзду в Києві

Гаврилечко зауважив, що з 2018 року, коли в останнє підвищувалася ціна проїзду у Києві, видатки на оплату праці зросли менш ніж на 70%, а на паливо та електроенергію приблизно на 74%.

"А ось підняти тарифи, вони планують в чотири рази. Тобто на 300%. Дивним нічого не здається?", – запитує економіст.

Щодо зниження обсягу перевезень на 42% експерт поставив питання, за рахунок чого це сталося.

"А зменшився він насамперед за рахунок того, що інтервали руху транспорту втричі, щонайменше, збільшилися", – пояснив Гаврилечко.

Він наголосив, що послуг стали надавати втричі менше, а кількість споживачів послуг зменшилася лише на 40%. Таким чином прибуток збільшився в півтора раза.

"Відповідно, беремо обидві частини рівняння та намагаємося якось між собою поєднати. Отже, прибуток збільшився в три рази, тобто на 200%. Видатки збільшилися на 70%. Тобто це що? Це третина зростання прибутку", – підрахував економіст.

На його думку, економічно обґрунтований тариф має бути вдвічі менше, ніж зараз – 4 гривні.

"Це економічний обрахунок. Це собівартість. Ми ж про собівартість мову ведемо. Відповідно, середня собівартість в Києві проїзду в транспорті 4 грн з врахуванням того, що вони намалювали в себе. Це їхні цифри, я ж не беру свої, а беру їхні", – сказав експерт.

Він уточнив, що додав тільки показник зменшення частоти руху, який легко перевіряється. У 2018 році середній інтервал між поїздами метро був близько 1,5 хвилини, а зараз 5. Теж саме стосується й інших видів комунального транспорту.

Камбек у 2018 рік: що сталося із зарплатами водіїв та машиністів

Гаврилечко нагадав, як під час підняття тарифів у 2018 рік році у КМДА говорили, що всі ці гроші мають піти на заробітні плати працівникам метрополітену та "Київпастрансу".

"Можете взяти фінансові звіти "Київпастрансу", подивитися на валовий дохід і на видатки на фонд оплати праці. І потім зі здивуванням побачити, що збільшення тоді вартості проїзду мало б призвести до збільшення заробітних плат до щонайменше 39 000 грн. Ви десь бачили в "Київпастрансі" у 2018 році такі заробітні плати? Їх і зараз немає", – зауважив експерт.

Раніше "Телеграф" порівняв ціни на проїзд у Києві, Варшаві, Берліні та Празі. З’ясувалося, що навіть після липневого підвищення тарифів у Києві разовий квиток буде найдешевшим. Водночас проїзні будуть значно дорожчими, ніж у європейських столицях.