Зʼїзд без депутатів? Що в "Слузі народу" кажуть про зміну голови партії

Партія "Слуга народу" 17 грудня планує провести з’їзд, на якому мають обрати нового голову політсили. Чинна очільниця партії Олена Шуляк обіймала цю посаду два терміни, а її повноваження спливають 14 грудня.

Водночас у самій фракції немає чіткого розуміння ані щодо підготовки з’їзду, ані щодо його порядку денного. Як з’ясував "Телеграф", частина народних депутатів не володіє інформацією про проведення заходу або ж фактично не бере участі у внутрішньопартійному житті.

Оновлено: Окреме джерело у фракції "Слуги народу" допускає, що під час з’їзду може розглядатися й альтернативна кандидатура на посаду голови партії. За словами співрозмовника, серед можливих варіантів називають Олександра Корнієнка, який очолював партію до 2021 року.

Водночас джерело зауважує, що потенційний вибір пояснюється не стільки внутрішньою конкуренцією, скільки обмеженим колом охочих брати на себе відповідальність за партійне керівництво.

Олександр Мережко у коментарі виданню зізнався, що інформація про можливий з’їзд стала для нього несподіванкою.

Прессекретарка чинної голови партії Анастасія Клімчук у коментарі "Телеграфу" підтвердила проведення з’їзду "Слуги народу" 17 грудня. Водночас вона не стала уточнювати місце проведення партійного заходу.

За її словами, питання переобрання керівництва пов’язане виключно зі спливом другого терміну повноважень очільниці партії.

"Олена була на посаді протягом двох термінів, і її другий термін спливає 14 грудня. Претензій немає, це демократичний процес", — зазначила Клімчук.

Що стосується можливих кандидатур на посаду голови партії, у пресслужбі повідомили, що наразі такою інформацією не володіють.

Водночас інші народні депутати, з якими поспілкувався "Телеграф", також не змогли підтвердити інформацію про проведення з’їзду. Частина парламентарів прямо заявляє, що не володіє жодними деталями і не чула про підготовку такого заходу ні з офіційних джерел, ні у внутрішніх чатах фракції.

Один із співрозмовників пояснив свою необізнаність тим, що вже тривалий час фактично не бере участі у партійному житті, формально залишаючись у фракції, але не будучи членом партії. За його словами, він не відвідує з’їздів, не залучений до внутрішніх процесів і не отримує запрошень на партійні заходи.

Лунають і більш скептичні оцінки: окремі депутати відверто визнають, що внутрішньопартійні з’їзди та кадрові рішення не викликають зацікавлення у значної частини фракції.

Ще одне джерело, обізнане з внутрішніми процесами у партії, звертає увагу, що проведення з’їзду наприкінці року формально вкладається у статутні норми. За його словами, відповідно до партійних документів, вибори керівництва мають відбуватися раз на два роки, тож сам факт скликання з’їзду не є чимось надзвичайним або несподіваним.

Водночас співрозмовник зазначає, що попередні кадрові рішення в партії мали радше формальний характер. За його оцінкою, у минулі роки виборчі процедури часто зводилися до затвердження заздалегідь визначеного рішення без реального обговорення альтернативних кандидатур.

Джерело також вказує на суттєве ослаблення партійної структури на місцях. За його словами, значна частина регіональних осередків протягом останніх років втратила активність або фактично припинила повноцінну роботу, що вплинуло на загальний стан партійної організації.

Окремо співрозмовник звертає увагу на те, що в попередні виборчі цикли всередині партії виникали труднощі з пошуком кандидатів, готових взяти на себе відповідальність за керівництво політичною силою. Це, за його словами, було пов’язано з кризовим станом партійного проєкту та невизначеністю щодо його подальшого розвитку.

"Вже було прийнято рішення, що на наступний політичний цикл явно буде ребрендинг. Тобто, ніякої уже цієї партії з такою назвою не буде. Я думаю, що багато чого нового буде", — поділилося джерело.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що проведення президентських виборів в Україні може обійтися дорожче, ніж раніше озвучені 6 млрд гривень. Основною причиною є зростання витрат на оплату праці членів виборчих комісій.