Трамп тисне на Україну виборами: що означає відповідь Зеленського і до чого тут "мирний план"

Заява Дональда Трампа про необхідність проведення президентських виборів викликала чергову суперечку щодо можливості реалізації такої ідеї під час війни. На заклик американського колеги вже відповів президент Зеленський, який сказав, що Україна буде готова протягом 60-90 днів до проведення голосування.

Однак глава держави назвав головну умову: безпеку, яку він попросив забезпечити саме Сполучені Штати та європейських партнерів. І навіть звернувся до Верховної Ради із закликом підготувати законодавчі ініціативи. "Телеграф" поспілкувався з політологами Володимиром Фесенком та Ігорем Рейтеровичем про те, наскільки взагалі можливе проведення виборів під час повномасштабної війни.

Головна умова для голосування

Експерт стверджує: не відповісти на заяву Трампа Зеленський не міг, оскільки американський президент згадав його прямо. Заяву ж самого лідера США він називає не просто несправедливою, а аморальною.

"З його боку прозвучало звинувачення, що нібито Україна спеціально продовжує війну, щоб не проводити вибори. Це дуже серйозне звинувачення. І тому Зеленський мав відповісти, тому він зробив цю заяву для журналістів, щоб показати, що він не боїться, що він вже і раніше про це казав, йому треба було посилити цю риторику. Він сказав: "Ну, добре, якщо ви так кажете, я готовий провести вибори під час війни, але має бути обов’язкова умова – безпека"", – пояснює експерт.

Саме поняття "безпеки" для виборів Володимир Фесенко пояснює так: як мінімум, має йти мова про припинення вогню у повітрі. Щоправда, існуючих прецедентів проведення голосування під час бойових дій такого масштабу пригадати неможливо.

Ігор Рейтерович каже, що вважає згоду Володимира Зеленського на проведення виборів під час військового стану своєрідним перекиданням м’яча на полі Трампа:

"Бо, зважаючи на все, це пункт точно буде в "мирній угоді"", — заявляє політолог.

Американці мають стати спостерігачами

Політолог пропонує вихід для пошуку відповіді на це питання: пропозицію до американських посадовців – представників адміністрації Трампа, Сенату, Палати працівників Конгресу США – приїхати до України та провести дослідження ситуації "boots on the grounds" – аби разом відпрацювати формат проведення цих виборів та отримати рекомендації щодо того, як це зробити.

"Хай їдуть до Харкова, до Херсона, до Нікополя, Дніпра, та навіть в Києві, де світло не з’являється понад 10 годин на добу. Це додасть реалізму в оцінках проведення виборів. І щобільше, щоб не просто приїхали разово, а щоб саме вони стали спостерігачами на таких виборах. Просто як запрошення – давайте, ви виступаєте за це, ми не проти, але розкажіть, як це зробити за таких умов, як зараз", – говорить Фесенко.

Крім того, політолог наголошує на організаційній та технічній підготовці – як мінімум, на організацію голосування потрібно 6 мільярдів – за умови, якщо йдеться лише про вибори президента.

"В будь-якому випадку, зараз потрібне рішення Верховної Ради. Потрібна оцінка ситуації з боку Центральної виборчої комісії, чи можливо провести вибори в нинішніх умовах. Я вже не кажу про зміну законодавства, закону про воєнний стан", – пояснює експерт.

Саме закон Володимир Фесенко називає одним з головних рішень, які потрібні зараз. І навіть якщо ЦВК скаже, що проводити вибори зараз можливо, питання "як це зробити?" нікуди не зникає.

"То якщо так наполегливо американці піклуються про стандарти демократії, хай представники США приїжджають та разом з нами готують цей закон про вибори під час війни. Саме під час війни, тому що тут купа складних процедур, починаючи від того, як мають працювати виборчі комісії під час повітряних тривог, де тримати виборчу документацію – а що як дрон влучить в місце розташування комісії?", – говорить він.

Ігор Рейтерович зазначає, що внести зміни щодо президентських виборів все ж таки може Верховна Рада, Конституція України цього не забороняє. У разі ж, якщо на це не підуть, доведеться чекати на закінчення воєнного стану.

Військові, біженці та закони: головні перепони для виборів

Ще одна проблема, яку згадує експерт: організація голосування військових. І хоч приблизні механізми проведення такого дійства є, все одно залишається купа питань. А ще одним слабким місцем та давнім питанням є виборці за кордоном, яких з початку повномасштабного вторгнення явно стало більше.

За таких умов, ЦВК має пояснити: яка ситуація з реєстром виборців, скільки часу потрібно на його оновлення. Володимир Фесенко говорить, що чув різні оцінки – від декількох тижнів до декількох місяців. І це лише на оновлення реєстру, щоб з’ясувати – хто де знаходиться. І потім спланувати, як проводити вибори за кордоном. І, відповідно, щоб людина могла перереєструватися.

"Наприклад, колишній мешканець Бахмута, який може бути десь в Києві, або Франківську, або в Іспанії, або в Німеччині. Він має повідомити ЦВК, що знаходиться у відповідному місті. І далі вже ЦВК планує, скільки виборців, де вони перебувають, як забезпечити їхню участь в голосуванні", – пояснює експерт.

І таких складних технічних та організаційних питань є дуже багато, для проведення виборів їх всі треба вирішити. Адже це не надто простий процес – проведення позачергових виборів – навіть у мирний час, попри те, що Україна має досвід організації голосування за 60 днів. Зараз, навіть за умови проведення післявоєнних виборів, ситуація буде зовсім іншою.

"За думками наших експертів і фахівців, думки представників ЦВК, на підготовку повоєнних виборів після завершення війни потрібно близько пів року. Якщо швидко діяти, надзвичайно швидко. Можливо, чотири місяці", – говорить Фесенко.

Крім того, як наголошує він, суть заяви Дональда Трампа полягає навіть не в самих виборах – це примус України до миру на російських умовах, примус до погодження на так званий "мирний план", який фактично передбачає поступки Росії.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у президента США Дональда Трампа є одразу три напрямки по Україні, які він не зможе зупинити. І причини цього криються над геополітиці, а його власних інтересах.