Заправки можуть закриватися і скоротити години роботи: чи варто запасатися пальним

Читать на русском
Автор
Атака на бензоколонку
Атака на бензоколонку. Фото Колаж "Телеграфу"

АЗС можуть запровадити обмеження під час тривог

Під час повітряних тривог українці можуть залишитися без пального для своїх авто. А в гіршому разі — навіть без "залізного коня". Про це "Телеграфу" у бліцінтерв'ю розповів директор науково-технічного центру "Психея" Сергій Сапєгін.

Ключові факти з інтерв'ю:

  • Газові модулі атакують через їхню візуальну помітність і вибухонебезпечність
  • Дефіциту пального наразі немає, але локальні ризики зберігаються
  • АЗС мають запровадити три режими роботи залежно від рівня загрози
  • Безпекові вимоги держави не повинні знищити малий паливний бізнес

Які особливості ударів по АЗС зараз фіксують?

— Останні атаки мають ознаки цілеспрямованих ударів саме по газових модулях на заправках. Ймовірно, дрони орієнтуються на найбільш помітні елементи АЗС — відкриті газові конструкції, які добре видно з повітря. На відміну від резервуарів із бензином чи дизелем, вони не заховані під землею, тому стають легшою ціллю. Крім того, удар по газовому обладнанню підвищує ризик пожежі та масштабних пошкоджень.

Сергій Сапєгін Фото: Facebook/Сапегін

Яка справжня мета цих атак — дефіцит пального чи щось інше?

— Це спосіб тиску не лише на паливний ринок, а й на населення. Мета може полягати не обов'язково у створенні дефіциту пального, а в тому, щоб посіяти страх, змусити бізнес змінювати режим роботи, а людей — відчувати небезпеку навіть під час звичайної заправки автомобіля.

На цьому етапі підстав говорити про системний дефіцит пального немає. Повідомлялося, що непошкоджені АЗС у Харкові продовжують працювати, а кілометрових черг чи ажіотажу не спостерігається. Але локальні ризики зберігаються: окремі станції можуть тимчасово закриватися, графіки роботи можуть змінюватися, а навантаження на інші АЗС — зростати.

Як АЗС мають захищати персонал і резервуари з пальним?

— Головна відповідь на такі атаки — не паніка, а посилення захисту та організаційних заходів. Власникам АЗС варто фізично захищати найбільш вразливі елементи, передусім газові модулі, але не обмежуватися лише інженерними рішеннями, наприклад габіонами. Потрібні чіткі протоколи для персоналу: що робити під час тривоги, коли припиняти обслуговування, як виводити клієнтів із небезпечної зони, як не допустити скупчення авто біля колонок і як відновлювати роботу після відбою.

Габіони можуть бути корисними, але тільки за умови, що не блокують вентиляцію, пожежні проїзди, аварійну арматуру й роботу ДСНС. Будь-яке встановлення бар'єрів, екранів чи інших захисних конструкцій має проходити інженерну та пожежну перевірку. Окремо потрібні типові норми або рекомендації для таких захисних рішень з урахуванням воєнних ризиків.

Чи варто ховати або маскувати АЗС від дронів?

— З практичного погляду краще говорити не про "маскування" АЗС, а про управління візуальними ризиками. Повністю сховати АЗС неможливо: це великий об'єкт із дорогами, навісом, колонками, освітленням і постійним рухом авто.

Але можна зменшити візуальну помітність найуразливіших вузлів і не створювати додаткових маркерів біля газового обладнання. Головний принцип: не робити АЗС "невидимою", а зробити її менш уразливою й безпечнішою для людей.

Як саме має змінитися режим роботи АЗС під час тривог?

— Доцільно запровадити кілька режимів роботи.

  • Зелений режим — звичайна робота, але персонал знає маршрут до укриття, місця аварійного відключення й порядок дій.
  • Жовтий режим — повітряна тривога або підвищена дронова загроза. Нові авто не запускаються, обслуговування поступово згортається, персонал готується перейти в укриття.
  • Червоний режим — повідомлення про дрони поблизу або пряма загроза. Обслуговування припиняється, люди відходять від колонок і газового модуля, персонал і відвідувачі переходять у безпечне місце.

Важливо, щоб керівник зміни мав право зупинити роботу без очікування дозволу центрального офісу. У таких ситуаціях швидкість рішення може бути важливішою за комерційну безперервність.

Під час тривоги АЗС не має перетворюватися на місце очікування. Черга машин біля колонок або газового модуля — це додатковий ризик, бо в разі удару збільшується кількість людей і транспорту в небезпечній зоні. Тому під час загрози важливо не накопичувати автомобілі на території станції.

Чи потрібно вимикати освітлення на АЗС вночі?

— Повністю вимикати освітлення небезпечно: це може призвести до ДТП, травм і помилок персоналу. Оптимальний підхід — мінімально необхідне безпечне освітлення без зайвого підсвічування критичних вузлів.

На яких заправках безпечніше заливати пальне — великих мережах чи у маленьких дискаунтерів?

— Преміальні АЗС зазвичай мають більше ресурсів для інженерного захисту, централізованих інструкцій, навчання персоналу, мобільних застосунків і резервного живлення. При цьому із яскравим освітленням, великою територією та помітними газовими модулями можуть бути легшими для розпізнавання дронами як паливні об’єкти. Крім того, на таких заправках зазвичай більше людей через кафе й магазини.

Бюджетні АЗС менш помітні та мають простішу інфраструктуру, але їм складніше вкладати кошти в захист. Якщо держава запровадить дорогі вимоги до укріплення, частина невеликих заправок може закритися. Це призведе до меншої конкуренції, черг і можливого зростання цін на пальне.

— Що потрібно зробити, щоб АЗС були безпечними, але при цьому ринок пального не "зламався"?

— Тут важливо не перегнути в жоден бік: якщо закрутити вимоги занадто сильно, частина заправок просто не витримає витрат і зникне, а якщо нічого не робити — ризики для людей залишаться.

Логіка має бути проста: не всіх міряти одним стандартом. Великі АЗС із високим трафіком і газовими модулями — одна історія, маленькі заправки в регіонах — зовсім інша.

Для бізнесу критично, щоб безпека не перетворилась на фінансовий "обвал". Інакше виживуть лише великі мережі, а конкуренція зникне разом із доступними цінами.

У прифронтових областях ситуація ще складніша: там без підтримки держави — пільгових кредитів або компенсацій на захист — багато АЗС можуть просто закритися.

У підсумку завдання держави — не "перебудувати" ринок, а втримати баланс: щоб заправки залишалися і захищеними, і доступними.