Путін переляканий по життю, - Безсмертний про війну, неправильну мобілізацію і Буданова з пасками

Заявами про "незначні територіальні розбіжності" Кремль стимулює Трампа активніше тиснути на Україну. Про це в інтерв'ю "Телеграфу" каже відомий дипломат та політик Роман Безсмертний.

Чому Віткоффа треба усунути з переговорного процесу, чи буде "парад перемоги" в Москві, та що з того, що росіяни стали менше довіряти Путіну. Про це – далі в матеріалі.

Без зміни політики чоловіки не повернуться

– Пане Романе, днями президент закликав повернутися з-за кордону чоловіків мобілізаційного віку, мовляв, ЗСУ на них дуже чекають. Ми ж пам’ятаємо, що у нас було Міністерство єдності і інші подібні ініціативи. Ви бачите перспективи для повернення цієї категорії громадян?

– Зафіксуємо дві речі. Перше: війна йде тринадцятий рік! Частина людей уже давно соціалізувалася [за кордоном]. Друге: подивіться праці українського соціолога, філософа Олега Покальчука, який говорить абсолютно правильну річ: страх — річ, притаманна кожній людині. І втеча людини від війни — річ абсолютно зрозуміла, пояснювальна і правильна.

Але армія дійсно потребує того, що на військовій термінології називається man power, тобто чоловічого людського потенціалу. Не можуть ті, хто в 2014 році був призваний, воювати безкінечно. Чому в нинішній ситуації Україна як сталь тримається і стоїть? Ми тримаємося на двох речах: на наших священниках і наших учителях. Вони за 30 років незалежності виховали покоління, яке нині тримає оборону України.

Візьмемо категорію тих, хто знаходиться за кордоном. Треба об’єктивно оцінити ситуацію, а не кричати, що там пів країни. Три чверті з тих, хто за кордоном, — це діти і жінки. Що складає одна четверта? Там абсолютно різні ситуації. І з цієї однієї четвертої більша частина все одно ніколи не буде призвана до лав ЗСУ. Тобто, врешті-решт, треба з’ясувати якусь цифру. Міністерство єдності, МЗС, коли зіткнулися із цією статистикою, то зрозуміли, що компанійщина в цій ситуації не працює. Витрати будуть великі, а результат отримати ні з чого.

Чи є механізми, щоб працювати з тими, хто виїхав і є мобілізаційного віку? Це невелика частина, і це треба розуміти. До того часу, поки українська дипломатія не стане, по-перше, українською, а по-друге, посольства не перетворяться із фортець на центри комунікацій [працювати буде неможливо]. Наприклад, посольство США в Україні. Це вулик. А поїдьте за кордон і знайдіть аналогічну ситуацію в українському посольстві. Там у 99% випадків чутно, як муха літає. Тобто посольства — це не центри комунікацій, це фортеці. Це, називається, пострадянська модель дипломатії.

Ще гірша ситуація в консульствах. Консульства — це ті установи, які відповідають за спілкування, цивільні, майнові права. Ситуація там ще гірша. Тому кардинально необхідно змінити підходи до роботи посольств і консульств. Однією з ключових функцій дипломатичного представництва є комунікація з українцями за кордоном. Те, як наші фортеці ставляться до цієї функції, потребує кардинального перегляду. Кардинального!

Окремо виділю питання рекрутування. Воно в Україні просто провалене. А познайомтеся з історією, як в Україні впродовж століть вирішувалося це питання. І чи було так, як зараз це робиться? Ніколи так не було! Так рекрутувати до армії недопустимо. Це нарощує конфлікт: спочатку між державою і суспільством, а потім між ЗСУ і суспільством.

Ми одним махом швидко не розв’яжемо це питання. Для цього треба, починаючи від священика, учителя, вести цю роботу. Треба подивитися, а як в історії України рекрутовані особи проходили підготовку, скільки ця підготовка тривала, як провадилася, як забезпечувалися ці люди.

"Ділянки" України

– Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков нещодавно заявив, що "територіальні розбіжності" Росії та України полягають "у лічених кілометрах", і Зеленський може видати наказ, щоб ЗСУ покинули цю територію, і це призвело б до "зупинки бойових дій". Що це за сигнал? Раніше в Москві так прямо не казали про "зупинку бойових дій", а лише про те, щоб віддали території.

– Це сказано не для українців і не для України. Це сказано для Дональда Трампа. Там же перекладуть, скажуть, що дійсно, ну що там залишилося — Краматорська агломерація і більше нічого. Ні! З точки зору норм міжнародного права є окупована територія і територія під контролем українського уряду.

У термінології Трампа немає поняття регіони, області. Він використовує поняття "ділянки". Він забудовник. І Москва давно змінила свою термінологію, коли говорить про війну, використовуючи сленг забудовників.

Ми з вами прекрасно розуміємо, що різниці між Краматорськом, Луганськом, Ялтою, Сімферополем немає. Це була Україна, є і буде. І ніхто нікому не збирається нічого віддавати. Все це буде повернуто, окупант буде вигнаний звідти, і це буде українська територія. Хай не мріють про те, що Україна буде покидати свою територію. Українська Конституція визначає українську територію як недоторкану. Тому ні президент, ні парламент, ні уряд, ні референдум не можуть нікому відтяпати ніякий шматочок чи ділянку землі. Це неможливо! І будь-які дії в цьому плані з боку певних осіб — це кримінальний злочин.

Що стосується окупованої території, то вона тимчасово окупована. Ніхто ніколи і ніде не підпише документ, ні передасть юрисдикцію. Це неможливо з точки зору Конституції.

США визнають [окуповані території російськими]? Якщо одна держава зі 194-х і визнає, це ще нічого не означає. Таким чином це робиться для того, щоб стимулювати Трампа тиснути на Україну. Не більше, не менше. Наслідків правових це ніяких немає ні для ООН, ні для Європи. Більше того, європейці тут на боці України. Є принцип територіальної цілісності, суверенності території. І тому ніхто не збирається ні сантиметра ні Донбасу, ні Криму нікому віддавати.

Росіяни внесли [територіальні] зміни в свою Конституцію? Ці зміни від початку внесення є нікчемними, тому що це територія іншої держави. Крапка!

Ці всі безграмотні дипломати по типу Віткоффа, які розказують про землі, ділянки… Він не знає, де Україна знаходиться на карті, а розказує, які там ділянки. Тому нема з ким говорити. Це просто безграмотні ділки, які тимчасово з бізнесменів перекваліфікувалися в дипломатів. Виходячи з принципів і змісту Статуту ООН, такі дії є нікчемними від самого початку. А те, що чинять Дональд Трамп, Віткофф і інші в США, такі дії є незаконними. Більше того, вони є підставою для того, щоб вимагати усунення подібних людей з переговорного процесу. Тому що вони діють у порушення норм міжнародного права і Конституції України.

Путін скасує парад?

– В російському інформаційному полі з’явилася інформація, що Путін може скасувати так званий "парад перемоги" на 9 травня в Москві, Санкт-Петербурзі через українські далекобійні ракети. На вашу думку, дійсно заради особистої безпеки Путіна таке рішення може бути прийняте в Москві? Тому що це ж ганьба для диктатора. Хоча я чув такі оцінки від аналітиків, мовляв, Путін зателефонує Трампу та попросить його, щоб той попросив Зеленського не бити по Москві та Санкт-Петербургу в цей день. Як ви оцінюєте ситуацію?

– Пам’ятаєте цей анекдот, коли главком другої армії у світі телефонує главкому першої армії у світі, щоб той наказав главкому дев’ятої чи десятої армії у світі не стріляти по ворогу. І смішно, і плакати хочеться. Те твердження, що ви озвучили, воно має місце. Більше того, по регіонах паради вже скасовані. Наприклад, параду військово-морських сил у Санкт-Петербурзі не буде.

Що стосується Москви, то я думаю, вони обійдуться якимись короткими програмами, коротким сюжетом. За цим чоловіком носять чемодани із фекаліями. Путін переляканий по життю. І тому він буде робити все, щоб скоротити [паради] до мінімуму. Путін прекрасно розуміє, що в Україні з кожним днем стає все більше потенціалу для того, щоб досягнути Москви. Тому він буде ховатися чи за скороченням часу, чи ще за якимись кроками, скажімо, без воєнної техніки, чи просто мирна демонстрація, бо він захоче людьми прикритися. Він же чудово розуміє, що ЗСУ не будуть бити по людях, незважаючи на все їхнє [росіян] паскудство і підтримку московського царя.

"Росія розсипається, але межі немає"

– Нещодавно російські соціологи заміряли рейтинг схвалення діяльності президента РФ, і він виявився на рівні 67,8%. І це найнижчий показник схвалення діяльності Путіна з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Ці цифри про щось говорять? Чи ні? Бо ми ж знаємо, що соціологія в тоталітарній державі така собі річ.

– В Росії можуть написати будь-яку цифру. І я тут погоджуюся з твердженням, що в тоталітарному суспільстві важко говорити про соціологію як науку. Однак деякі цифри можуть показувати тенденцію. Я пам’ятаю, коли рейтинг схвалення був 82%. Зараз він падає, і відбувається це зі зрозумілих причин. В економічному, бюджетному плані ситуація в Росії неприємна. Росія розсипається, але межі падіння в Росії не існує. Тому думати про те, що російське суспільство здатне на організований протест, — не варто.

– Чому ж?

– Російське суспільство здатне на бунт. Чим відома Росія? Повстання Пугачова, Степана Разіна. І то в серцевині цих бунтів були українські козаки. Але всі ці Пугачови, Разіни — це просто про бунт. А що таке бунт? Це неусвідомлений протест: без мети, визначених інструментів, без завдання. І безцільний бунт завжди дуже жорстокий. Тому і відповідь: посадили в клітку і возили по Московії, показували що Пугачова, що Разіна.

Ми кардинально відрізняємося. Українці, коли протестують, вони одразу визначають мету — що ми хочемо досягнути, ну і відповідні завдання виробляють. Тому український протест завжди має прапор, символ, завжди має лозунги і завжди має мету. А ви бачили щось таке в Росії з точки зору мети? Вийшли, в крайньому разі, можуть винести якісь там партійні прапори, але за цими прапорами абсолютно нічого не стоїть. Це бунт! Тому годі й сподіватися на російське суспільство і здатність його до протесту. Нічого там не буде. Це просто людська маса, яка у зв’язку із знищенням етнічного коріння себе не самоідентифікує. А це означає, що вона принципово не здатна виробляти цілі.

В основі вироблення мети завжди знаходиться еліта. Вона продукує цілі. А для мене взагалі незрозуміло поняття, що таке російська еліта. Там може бути грузинська, українська, литовська, в кінці кінців дагестанська, татарська [еліти]. А що таке "російська еліта" — я не знаю такого поняття. Тому що стосується самого суспільства — воно ялове і в крайньому разі може сподобитися лише на бунт. А це безцільний протест, який ні до чого не приведе. І це в Кремлі добре розуміють. Тому політика Кремля базується не тільки на бажанні Путіна, його поглядах, орієнтації на кліку, що його оточує. А це кліка. Це класична формула того, що таке кліка: є вождь і є сатрапи, які знаходяться поряд. Вони із цього кола не випадають, потрапити туди дуже важко, бо треба прийняти правила гри цієї кліки. Це не масонська ложа, а просто кліка.

І ця кліка, захопивши Кремль, використовуючи силу (армію, поліцію), створила національні в’язниці, і в цих в’язницях добиває етнічні групи. Чому вони це роблять? Бо вони розуміють, що як тільки ямальці чи ненці прийдуть до тями, то одразу скажуть: "А що це там? Хто нами керує? Чого вони нами керують?" Тому їх треба тримати у цих національних в’язницях. І це, на жаль, вдається дуже успішно цій кліці на чолі з московським тираном (царем, диктатором, як завгодно, але він не президент по своїй природі). До того часу, поки етнічні групи не самоідентифікуються, вони не зможуть виділити ні свій істеблішмент, ні свою еліту. І це свого роду людська маса, якою можна дуже легко маніпулювати.

Про Буданова в храмі

– Пропоную повернутися в Україну і обговорити тему, яка мене зацікавила. Однією з медійно дуже помітних подій Великодня став прихід до храму з великоднім кошиком очільника Офісу президента Кирила Буданова разом із дружиною. Як на мене, трохи дивно це виглядає. Людина військова, навколо нього охорона, він приходить до храму, дає інтерв’ю. Це все схоже на якийсь політтехнологічний хід. Ви розділяєте цю думку? І якщо так, чи не зарано починають гратися у вибори?

– Це завжди була проблема для очільників української держави. Підходять Різдво, Великдень, і якось треба це означити. Україна — християнська держава, але між вірою істинною і модою чи виконанням функції є величезна різниця.

Функція посади, яку обіймає Кирило Буданов, вона не зобов’язує його ходити з кошиком до церкви. Більше того, в нинішній ситуації йому взагалі не рекомендовано бути в такому середовищі, бо невідомо, хто там знаходиться. Тому треба позбутися моди.

Тут є ще яскравіший приклад, коли Путін сам стоїть біля іконостасу, і йому там "єжепаки херувими", а людей поряд і близько немає. Це вже взагалі повний ідіотизм.

Як це в Україні робилося взагалі? Спілкування з Богом — це річ не для телебачення. Це особисті речі душі людської. І тому навіть в історично відомих в Україні родинах завжди вдома був іконостас чи куточок, де на такі свята, як Різдво, Великдень, вони сиділи і молилися, говорили якісь слова один одному. Іноді просто запрошували священника на певну годину, щоб він прийшов, зробив відповідний обряд і таке інше.

Можу сказати з власної практики, коли я працював в партійній структурі. Ми просто запрошували до себе священників і робили ці всі обряди: різдвяні і великодні. І це треба робити, нічого тут поганого немає. Бо я ще раз кажу: це річ для душі, для утвердження у вірі, для істинності віри. І якщо це так, то нема проблем.

А показатися перед телекамерами — з моєї точки зору, в нинішній ситуації абсолютно неправильно. Воно втрачає таїнство віри, душі. Бо у ці дні є про що говорити з Богом. У такі свята важливо, щоб людина сама відчувала цю потребу і дорогу до Бога проходила самостійно. Бо коли це все під софітами, камерами, ця дорога не веде до Бога. Це дорога політтехнологів, дорога виборчого процесу. Я точно знаю, що Буданов це робив не тому, що він буде кудись балотуватися. Це мода, яка, на жаль, чомусь утвердилася в українській системі.