Трампу загрожує катастрофа, він поділив гроші з Путіним, – Безсмертний про війну в Ірані, Віткоффа в Києві і кредит ЄС

Політика Трампа може призвести до масштабної політичної кризи в США. Таку думку в інтерв'ю "Телеграфу" висловив політик і дипломат Роман Безсмертний. Чи можливий вихід Штатів з НАТО і що чекає на Україну після виборів в Угорщині. Про це – далі в матеріалі.

Трамп хотів нафту Ірану, але потрапив в капкан

– Пане Романе, поговоримо про так зване перемир'я на Близькому Сході. Між США та Іраном наче як були досягнуті домовленості, які зірвалися, і бойові дії продовжуються. Як ви бачите подальший розвиток ситуації?

– Присутність фігури Дональда Трампа робить подібні проблеми нерозв'язуваними. Якщо подивитися на історію розвитку подій на Близькому Сході, у Південній Азії, то подібні питання вирішувалися тільки шляхом створення великих коаліцій — від півтора десятка до тридцяти дев’яти країн, як це було під час проведення операцій в Іраку, Афганістані.

Для США, хоч і потужної у військовому плані держави, це питання непідйомне. І те, що Трамп розпочав операцію, серйозно не обговоривши її і не провівши підготовку з партнерами по НАТО, — це вже свідчило, що він йде хибним шляхом.

Мета-мінімум була — нанести якнайбільшу шкоду мілітарній системі Ірану, а максимум — спричинити внутрішній підйом опозиції і зміну системи. Створення світської держави Іран. Мінімальна мета була досягнута, і на цьому необхідно було зупинитися. Однак Трамп, очевидно, перед собою ставив за мету дістатися до нафтових запасів Ірану. Він легко отримав їх у Венесуелі, і йому здавалося, що вдасться зробити це і в Ірані. Однак ситуація повернулася у зовсім іншому напрямку. Це стало зрозуміло, коли Іран почав обстрілювати сусідні держави. От до цього не слід було доводити.

Трамп одразу почав апелювати до союзників по НАТО. Але ти ж з ними не обговорював це питання. Раніше він не звертався за допомогою до цих держав. Але, потрапивши в капкан, він почав шукати винного. Ну, а хто винний? Найближчий партнер, з яким він не збирався нічого проговорювати.

Для Трампа це може завершитися його особистою політичною катастрофою. Я вже не кажу, що це може бути катастрофа і самих США. Ми можемо стати свідками унікального явища — політичної кризи в США. І, схоже, до цього все і йде.

Чим може завершитися? Треба розглядати декілька варіантів, починаючи з того, що треба повертатися до теми формування коаліції для проведення операції. Хто це буде ініціювати? Це могли б робити європейці: Макрон, Стармер, Мерц, Мелоні. Відпрацьовувати всі складові операції, погоджувати і працювати разом з Ізраїлем і Україною. Бо без цих двох учасників уже не обійтися, тому що, окрім України й Ізраїлю, мало хто має досвід розуміння ситуації. Але самооцінка і зверхність, з якою Штати ставляться до всього світу, зокрема і до України, не дає їм можливості зробити крок назустріч і попросити допомоги. А її треба вже просити. Тому присутність Трампа робить фактично нездоланним цей бар’єр.

Про вихід з НАТО

– У цей час Трамп, навпаки, загострює ситуацію з партнерами. Від чиновників його адміністрації звучать слова про вихід США з НАТО. Буквально нещодавно була жорстка розмова з Генсеком НАТО Марком Рютте, де Трамп накинувся зі звинуваченнями. Тож чи існує вірогідність, що США вийдуть з Альянсу?

– Важко говорити, яка за змістом була розмова, адже вона була закритою, але після зустрічі, коли Рютте давав інтерв’ю CNN, він був дуже знервований. Мабуть, чи не вперше я його таким бачив. Тобто було зрозуміло, що розмова була важкою. Те, що вони не вийшли на спільну заплановану прес-конференцію, якраз і говорить про те, що розмова була складною і сказати їм нічого.

Трамп ще під час першої каденції дихав тим, щоб розірвати відносини з НАТО. Але! Трамп може вчиняти виконавчі дії: виводити війська з Європи, військові частини, але він не може прийняти рішення про вихід з НАТО одноосібно, тому що Конгрес приймав рішення. Конституція США цими повноваженнями наділяє винятково Конгрес: створення, вступ і вихід з міжнародних військово-політичних союзів. Ба більше, у Вашингтоні зберігаються оригінали ратифікаційних грамот усіх учасників НАТО. Він свого роду банк первинної інформації, відіграє роль нотаріального центру, який акумулює цю документацію. Обкласти європейців податками, щоб йому платили Трамп теж не може. Військові бази — на території Європи. То хто кому має платити? Європа США чи Штати за оренду баз в Європі?

Однак у політичному сенсі, безумовно, це сигнал європейцям до автономізації.

По-друге, абсолютно хибне твердження Трампа, що НАТО існує для Європи. Назвіть приклад, коли в рамках НАТО США разом із європейцями діяли в інтересах Європи. Якщо взяти всю історію НАТО, то якраз європейські країни діяли в інтересах США де завгодно: в Африці, Азії, на Близькому Сході. Якщо брати Ірак, Афганістан, то на найскладніших напрямках завжди були британці, французи.

У нинішній ситуації, безумовно, напруга буде зростати і відбуватиметься автономізація європейської частини НАТО. А восени, коли відбудуться довибори до Конгресу, я думаю, що позиція Трампа взагалі втратить будь-який сенс. Очевидно, що в Палаті представників переможуть демократи і отримають більшість. Можливо, десь так буде і в Сенаті. І це покладе край життю Америки в умовах політики Дональда Трампа. Або загострить політичну ситуацію до внутрішньої кризи, чого Штати не переживали вже ой як довго. Але Трамп може принести спочатку політичну кризу в Штати, а потім хтозна-що.

Віткоффа і Кушнера не буде в Києві

– Ядерний тактичний удар США по Ірану. Це можливо уявити в нинішній ситуації?

– Коли йде мова про Трампа, то прогнозувати щось — це даремна справа. Ми знаходимося в умовах повної невизначеності. Тому і європейці себе так поводять. Вони не хочуть робити кроки, які зроблять їх заручниками, бо ж вони бачать поведінку Трампа.

– Днями очільник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що до Києва після Великодня можуть приїхати Стів Віткофф, Джаред Кушнер і сенатор Ліндсі Грем. Для чого, як вважаєте?

– Мене завжди вчили: коли готується зустріч, треба дати відповіді на декілька питань: де, з ким, коли і про що? Коли ви не отримуєте відповіді на ці питання, це означає, що така зустріч не відбудеться. Про що вони будуть говорити? Хто-небудь сказав, про що буде розмова? Хто буде зустрічатися? З українського боку хто буде? Президент, переговорна група чи вони будуть зустрічатися з політичним керівництвом: президентом, парламентом, урядом?

І що це за конфігурація? Грем — що, учасник переговорного процесу? Тоді про що розмова? Це конфігурація, яка завідомо говорить про те, що, очевидно, такої поїздки не буде. Ліндсі Грем може приїхати, він чоловік легкий на підйом. А от те, що стосується Віткоффа, Кушнера — маю величезні сумніви, що вони можуть з’явитися в Києві.

– В принципі, мої джерела в Офісі президента теж не дуже вірять, що такий візит буде. Але в чому логіка і чому виник такий інформаційний привід. Мовляв, дуже часто Віткофф катається до Москви, тому треба його напередодні чергової такої поїздки спочатку затягнути до Києва, щоб розказати про свою позицію.

– А затягнути щоб "що"? Прочуханки йому дати? Та він і так розуміє все чудово. Ви що думаєте, він не розуміє, що він заробляє гроші на цьому процесі, використовуючи його? Він більше нічого і не хоче.

Для Трампа, Віткоффа, Кушнера переговорний процес України і Росії є прикриттям їхнього бізнесу. Сюди ж — усі ці звільнення росіян від санкцій. Венс приїжджає до Будапешта і сварить європейців за те, що вони купують російські вуглеводні. А ви самі з кого знімаєте санкції?

Той танкер, який йшов з Усть-Луги до Куби, а по дорозі зайшов у Венесуелу, — про що це говорить? Це реалізація тієї чорної схеми, за якою працював весь тіньовий флот, коли у Венесуелі був Мадуро. Що вони робили? Вони на дві третини заповнювали нафтою Urals трюми танкерів. Потім виходили у відкрите море, до них підходили венесуельські танкери з венесуельською важкою нафтою, доливали третину в Urals і потім продавали індусам, китайцям та кому завгодно. Тепер венесуельською нафтою володіє мангеттенський монарх, король всєя Америки і Вашингтону Дональд Трамп. У російської нафти один власник — Путін. Тепер це їхній бізнес. Вони кораблик заповнили з двох частин і відправили до Куби. Трампа запитали: "А як же ембарго?" Він відповів: "Так я за те, щоб допомагали. Там же люди бідують, їм же треба допомогти". Поділили з Путіним гроші — і все, як задумувалося.

А тепер уявіть, що Трамп добрався до іранської нафти. Взагалі в руках усі важелі. Він тоді зможе диктувати, зокрема і близькосхідним нафтовим монархам, умови на ринку вуглеводнів.

Всі говорять про те, що Трамп припинить війну, бо там гинуть люди. Трамп і емпатія — це несумісні речі. Цінністю Трампа є лише гроші, його кишеня. Все.

Про вибори в Угорщині

– Зовсім скоро в Угорщині пройдуть вибори. Підтримати Орбана в Будапешт приїжджав навіть віцепрезидент США Джей Ді Венс. Я чув таку думку від аналітиків, що в Орбана може все бути погано на цих виборах, але він владу так просто не віддасть. Ви погоджуєтеся, що такий сценарій можливий? Чи все ж таки в ЄС так не спрацює?

– Орбан дійсно може використати адміністративну машину. Вона 16 років ним будувалася і дуже серйозно підсаджена на голку корупції. Однак в Орбана немає можливості задіяти армію. І це серйозно послаблює його вплив на ситуацію. Адміністративна машина без силової компоненти може йому додати 3–4%. Більше не додасть.

Мій досвід управління виборчими процесами в умовах тоталітарних режимів говорить про те, що 2–3% можна здобути, а 4% — це вже проблема. А в цьому випадку, коли йде такий великий розрив, — це малоймовірно.

Силового варіанту бути не може — армія не підтримає Орбана. В історії Угорщини не було такого випадку, щоб армія пішла за диктатором.

– Але якщо Венс приїжджає в Угорщину, та ще й сипле звинуваченнями на адресу України, хіба це не сигнал про те, що США вірять у перемогу Орбана?

– У ситуації відносин між США і Орбаном є річ, про яку не прийнято говорити, але вона є. Орбан і його нафтова корпорація MOL Group фінансують Heritage Foundation. А Heritage Foundation — аналітичний центр, який обслуговує адміністрацію Трампа. І тут є певна фінансова залежність цих структур від Орбана. Тому приїзд Венса — це розрахунок з Орбаном.

Крім того, на другий день після приїзду там збиралася нарада, на яку приїхали правопопулістські сили не лише Угорщини, а й сусідніх держав. Їх інструктували щодо того, як треба руйнувати Європейський Союз. І в цьому випадку є речі, які зобов’язують США, Трампа, його оточення робити ці кроки.

Однак приїзд Рубіо (Марко Рубіо, Держсекретар США, — Ред.) і Джей Ді Венса мав абсолютно зворотний результат. Рубіо ще сяк-так в Європі сприймають, бо він вміє передати Трампові слова, але таким чином, що його будуть слухати. А Венс — чоловік із "іржавого поясу". Він не вміє говорити з іноземцями належною мовою, плюс видає себе емоціями. Тому очікувати, що приїзд Венса додасть голосів… Не додасть!

– Ви бачите якісь перспективи отримання Україною цього багатостраждального кредиту ЄС? Наприклад, голова дипломатії ЄС Кая Каллас, яка нещодавно була з візитом у Києві, казала, що гарних новин немає. Як ви бачите цю ситуацію? Тому що депутати кажуть, що біда буде з бюджетом.

– Що стосується цього кредиту, я ніяких проблем не бачу. Слова Каї Каллас стосувалися моменту, коли вона була в Києві. Все впиралося в позицію Орбана — і тільки в неї.

Умовно, якщо на виборах в Угорщині перемагає Петер Мадяр, він підтримає надання кредиту Україні, але Фіцо (Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Словаччини, — Ред.) буде проти. Але ж ні Словаччина, ні Угорщина, ні Чехія не беруть участі в цьому проєкті. Вони не роблять внесків. Тому яке відношення вони мають до цього кредиту? Тут мова йде про рішення країн, які беруть участь у цьому процесі. А ці три країни взагалі одразу відмовилися брати участь у формуванні фонду цього кредиту. Тому я не бачу ніяких проблем.

Інша справа, що із трьох рішень одне стосується внесення змін у бюджет. І тут ніби потрібне їхнє якесь рішення. Але до чого тут вони, коли гарантодавцями є інші країни, зокрема і не члени Європейського Союзу: Велика Британія, Норвегія. Вони не є членами ЄС, але вони беруть участь у формуванні фонду цього кредиту.

Я розумію європейців. Вони педанти, які хочуть, щоб все було так, як пише буква закону. Але в цьому відношенні не бачу проблеми, щоб ця вимога була виконана. Я переконаний, що вона і так буде виконана — бо немає шансів у Орбана перемогти на виборах. Зрозуміло, що він буде пручатися, він буде робити усілякі пакості, але він не переможе.