"Страшні діагнози і куля в голову". Чому застрягла справа одіозного одеського військкома Борисова

Захист намагався зняти з Борисова електронний браслет, а коли отримав відмову, заявив черговий відвід прокурора та судді.

"Телеграф" дізнався, як діагнози гальмують правосуддя та чи визнає фігурант гучного скандалу бодай частину провини.

На Сейшели після бойового поранення в ОВА

До весни 2023 року ім’я Євгена Борисова, який на той момент очолював Одеський центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), знали хіба що в місцевих кулуарах. Проте розслідування журналістів про шикарну віллу та офіс в іспанській Марбельї, автівки преміумкласу, записані на членів родини, не просто поставило крапку в кар’єрі Борисова, а запустило перевірки та кадрові зміни в системі комплектування. Минуло три роки, за які історія перетворилась на виснажливий судовий марафон.

Усі обвинувачення проти ексвійськкома можна умовно розділити на два блоки. Перший – військовий – охоплює самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 ч. 5 Кримінального кодексу України) та ухилення від виконання обов’язків військової служби шляхом обману (ст. 409 ч. 4 КК України). В цій же групі – епізод з привласненням бойових виплат на підставі підроблених документів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період (ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 та ст. 114-1 КК України).

Йдеться про події перших днів повномасштабного вторгнення. 6 березня 2022 року у приміщенні Одеської ОВА Борисов дістав кілька кульових поранень ніг. Стріляв радник голови адміністрації та легендарний комбриг 24-ї ОМБр Валерій Гудзь (позивний "79"), який за кілька днів загинув у боях на Луганщині.

Тим часом військовий комісар Борисов, за версією слідства, запустив ланцюжок фальсифікацій. А саме завдяки тиску на комісію з розслідування інциденту домігся визнання поранення бойовим. Це дало йому підстави оформити документи про непрацездатність та отримати майже 370 тис. грн виплат (183 тис. грн – допомога на лікування, 193 тис. грн – додаткова винагорода). А головне, що завдяки статусу "постраждалого у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" Борисов отримав перепустку для виїзду за кордон.

У грудні 2022 року військком спочатку просто не з’являвся на робочому місці у ТЦК протягом двох тижнів, що кваліфіковано як "самовільне залишення частини". Аби "прикрити" цей прогул посадовець згодом надав документ про перебування на лікуванні в денному стаціонарі, проте в прокуратурі його вважають сумнівним.

Пізніше Борисов обманом отримав направлення на лікування до Іспанії. Ніби тільки там йому могли надати кваліфіковану допомогу в лікуванні поранених ніг. Проте географія "реабілітації" виявилась значно ширшою: транзитом через Молдову та Туреччину Борисов дістався Сейшельських островів. Причому за версією слідства, для перельотів між країнами військком використав паспорт іншої людини.

Усі ці розрізнені епізоди з січня цього року об’єднані в одне провадження. Фінальний обвинувальний акт було зачитано наприкінці березня у Приморському районному суді Одеси, де тепер факти, зібрані слідством, мають отримати юридичну оцінку.

Куля в голову та команда з Києва – версія захисту

Попри значний масив матеріалів у 40 томах – від можливих махінацій з документами до подорожей за чужим паспортом – Євген Борисов своєї провини не визнає. Навпаки, під час виступів у суді колишній військком наполягав, що є "постраждалим". Як доказ він наводить деталі фатальної стрілянини: загрозу отримати кулю в голову, пошкодження підколінної артерії, втрату двох літрів крові та тромбофлебіт, що розвинувся після поранення.

Адвокат Борисова Олександр Маковецький у розмові з "Телеграфом" підкреслив: захист має докази, що спростовує версію слідства. За його словами, на момент інциденту Борисов мав відповідні бойові розпорядження, що чітко визначали його обов’язки в Одесі.

- Він перебував на місці як керівник при виконанні, тому будь-яке застосування проти нього вогнепальної зброї автоматично розцінюється як поранення під час захисту Батьківщини, – наполягає Маковецький.

Цей статус, як пояснює адвокат, суттєво відрізняється від "поранення під час проходження військової служби", зокрема дає право на значно більші грошові виплати та пакет пільг. На додачу передбачає можливість отримати дозвіл на лікування за кордоном. Проте саме законність цих привілеїв для Борисова є ключовою претензією слідства.

- Борисову інкримінують вплив на комісію задля отримання "вигідного" статусу. Але голова цієї комісії й за посадою, і за званням вище Борисова. Тож як він, полковник, міг вплинути на генерала, у якого таких, як він – десятки, – ставить риторичне запитання адвокат.

Так само захист пояснює і скандальний виїзд Борисова за кордон. Адвокат наполягає: самовільно покинути країну чинний військовослужбовець такого рангу не міг. Маковецький підкреслює: для цього потрібен дозвіл "на найвищих рівнях, в тому числі на рівні центрального шпиталю в Києві".

А от на питання, чи дозволяв стан здоров’я ексвійськкома витримати багатогодинний переліт на острови, Маковецький не відповів прямо. Захисник лише зазначив: в матеріалах справи є документи, які згодом "дадуть усім зрозуміти" законність процедури. Також безпідставними захист вважає звинувачення Борисова у самовільному залишенні частини та ухиленні від військової служби, а особливо абсурдним називає інкримінування ст. 114-1 – перешкоджання діяльності ЗСУ.

– Ну як це можливо? Людину звільнили зі служби за станом здоров’я, і тепер закидають "перешкоджання" через те, що вона цю службу не проходить. Цей епізод ми теж не визнаємо і будемо доводити свою правоту, – наголошує Маковецький.

Браслет, доля застав та відводи прокурора і судді

Здавалося б, позиції сторін зрозумілі, а доказова база зібрана, проте розгляд справи гальмують різні процедурні "моменти". Зокрема, протягом минулого року судові засідання неодноразово переносились через стан здоров’я підсудного. Як наполягає адвокат, Борисов має реальні проблеми зі здоров’ям, натомість через жорстку позицію силовиків, прокуратури та суду позбавлений можливості повноцінно їх вирішувати.

– Борисов перебував разів 8-10 в різних лікарняних закладах, тому що в нього відкривалась кровотеча, його оперували, проводили відповідні маніпуляції. Однак з боку правоохоронних органів ми бачимо тільки "статичний підхід": вони не надавали можливості нормально лікуватися, забирали Борисова прямо з палати. У відповідь на це ми домоглися у київському суді внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про порушення з боку працівників ДБР, – говорить Маковецький.

Черговий етап медичного протистояння стався у суді 30 березня, коли захист наполягав на знятті електронного браслета. Аргументом для скасування використання цього пристрою контролю стали ураження шкіри ноги у Борисова через постійне носіння. Решту документів на підтвердження погіршення стану здоров’я підсудного оголошували в закритому режимі. Проте ці нові дані на суд не вплинули – запобіжний захід лишився без змін. У відповідь адвокати Борисова заявили відвід прокурору (суд його відхилив) та судді (передано на розгляд іншого суду).

Варто зауважити, що це не перша спроба захисту змінити хід процесу. Раніше адвокати Борисова наполягали на перенесенні розгляду справи з Одеси до Києва. Основний мотив – як свідки, так і органи досудового розслідування перебувають в столиці, тож це спростило б логістику та пришвидшило розгляд. Проте Верховний Суд ці доводи відхилив.

Окремим напрямом боротьби у справі Борисова стала ситуація з внесеними заставами. Після об’єднання справ т.зв. "військового блоку" виникла правова колізія, коли одночасно діяли два запобіжні заходи.

У січні 2026 року Приморський суд Одеси розв’язав цю суперечність: меншу заставу у 20,1 млн грн (вносило у жовтні 2025 року ТОВ "Евагрейн" і тепер отримало назад) скасував як надлишкову, натомість – лишив чинною більшу — у 44 млн грн (сплатили частинами група компаній та осіб, серед яких зокрема захисники президента-втікача Віктора Януковича – Віталій Сердюк та Олександр Бабіков).

Саме внесення цієї суми дозволило Борисову вийти з СІЗО. Варто нагадати, що до цього моменту ексвійськкома затримували щонайменше тричі: щоразу, як за нього вносили гроші, ДБР вручало підозру прямо на виході з ізолятора. Проте наразі Борисов лишається на свободі, але під жорстким контролем.

Крім фінансового запобіжника у вигляді застави, згідно з останнім рішенням суду, Борисов має продовжувати носити електронний браслет. Також йому заборонено залишати межі Одеси та області без дозволу. Виняток – поїздки на суд до Києва. Колишній очільник ТЦК та СП також здав на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд, плюс зобов’язаний прибувати до суду на першу вимогу. Також підсудному заборонено спілкуватися із більш ніж 20 свідками у справі – серед яких, ймовірно, його колишні підлеглі та інші посадовці, що можуть фігурувати в епізодах із фальсифікацією документів. Обмеження діють до 11 травня 2026 року.

Майно під арештом, суди – в процесі

Паралельно з "військовим" процесом в Одесі у Києві триває розгляд "майнового блоку". Мова про незаконне збагачення Борисова на 188 млн грн та подальшу легалізацію цих коштів (ст. 368-5 та 209 Кримінального кодексу України). Фундаментом цих справ стали іспанські статки родини колишнього керівника ТЦК та СП:

• вілла площею 857 кв. метрів в Марбельї вартістю 3,7 млн євро (154 млн грн за курсом НБУ на час придбання),
• офіс площею 223,9 кв. метри за 510 тис. євро (21 млн грн),
• автопарк із преміальних Mercedes-Benz та Toyota загальною вартістю понад 15 млн грн.

Власницями майна значилися мати та свекруха ексвійськкома, лише офісне приміщення оформлене на дружину. Проте, за даними Нацагентства з питань запобігання корупції, їхні офіційні доходи за десятки років не покривали значної частини вартості покупок. До того ж обидві старші родички навіть не мали водійських посвідчень.

Борисов намагався пояснити здатність купити таку дорогу нерухомість та транспортні засоби позиками від третіх осіб. Однак перевірки НАЗК показали: "кредитори" фізично не мали таких грошей, а підписи на договорах були підробленими.

Згодом версію "про дружні позики" розбили матеріали ДБР. Слідчі не лише підтвердили фіктивність угод, а й простежили реальний шлях капіталу родини Борисова через низку закордонних банківських рахунків. Сума в цьому епізоді становить 142,9 млн грн – це та частина активів, за якою вдалось документально підтвердити процес "відмивання" коштів.

Наразі "майновий" блок претензій до Борисова розділений між двома столичними судами. Зокрема, справу щодо легалізації коштів уже розглядає по суті Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Провадження щодо незаконного збагачення нещодавно було передано з Печерського до іншого районного суду Києва, де воно перебуває лише на стадії підготовчого засідання. Такий підхід до розгляду представник Борисова вважає неправильним.

- Стаття 368-5 (незаконне збагачення) – це так званий предикатний злочин для статті 209 (легалізація). Тобто спочатку слідство має довести, що людина взагалі здобула ці гроші незаконно, а вже потім, що вона їх "відмивала". На мою окрему думку (бо інтереси в цих справах представляють інші адвокати), ці справи варто об’єднати, бо з одного боку в них фігурує багато документів, пов’язаних між собою. З іншого – якщо провадження розглядати окремо, у суду не може сформуватися чітке розуміння наявності чи відсутності складу злочину, – вважає Маковецький.

Поки юристи сперечаються про процедурні тонкощі, а суди повільно рухаються в бік вироків, майно Борисова лишається під арештом. Це стосується як квартир, будинків, земельної ділянки в Україні, так і вілли в Марбельї та автопарку. Закордонна нерухомість за рішенням суду передана в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), проте отримати кошти від їх реалізації стане можливо тільки у випадку обвинувального вироку, що передбачатиме конфіскацію майна.

"Телеграф" і надалі стежитиме за цією гучною історією і повідомлятиме про новини. Наразі відомо, що чергове засідання у справі по легалізацію коштів призначене на 15 квітня.