Без патрулів ТЦК, але з примусом для ухилянтів, — дізналися, що зміниться в мобілізації

Концепція законодавчих змін стосовно мобілізації, яку було доручено розробити міністру оборони Михайлу Федорову, за інформацією "Телеграфа", вже була представлена депутатам. Як у Міноборони планують відстежити ухилянтів, змінити бронювання та реформувати ТЦК — далі в матеріалі.

Підтримка Зеленського

"Міністерство оборони потрапляє в мої руки з двома мільйонами українців, які перебувають у розшуку", — сказав 14 січня з трибуни Верховної Ради Михайло Федоров, заступаючи на посаду міністра оборони.

Володимир Зеленський, який зазвичай не надто охоче коментує питання мобілізації, тоді одразу ж дав Федорову завдання: "Потрібні значно масштабніші зміни в процесі мобілізації".

Відтоді нова команда Міноборони занурилася в тему ТЦК, перевірок, оповіщення, СЗЧ.

— У Міноборони для напрацювання змін було створено більше ніж 10 робочих груп за різними напрямками. Кожна така група має свій таймлайн, — каже "Телеграфу" співрозмовник у комітеті ВР з нацбезпеки і оборони.

Втім, законодавчі напрацювання Міноборони досі не оприлюднені. Вакуум у ЗМІ в цей час заповнювали депутати, які розповідали про ідеї "справедливої мобілізації", що озвучуються в стінах комітету з нацбезпеки.

У середині березня Зеленський повідомив, що заслухав доповіді Федорова щодо апгрейду мобілізації, але вони "не ідеальні, щоб їх реалізувати". У самому ж міністерстві казали, що от-от про все розкажуть, просто поки реалізується data-driven підхід і "краш-тест" рішень (щоб це не означало), тому треба чекати.

У підсумку інформаційний простір розжарився настільки, що наприкінці березня в ЗМІ все частіше стали з’являтися повідомлення про те, що, мовляв, з 1 квітня в Україні вже стартує реформа мобілізації. У Міноборони цю інформацію спростували, знову наголосивши, що план змін готується, але буде презентований пізніше.

А от депутатам його вже презентували. Як стало відомо "Телеграфу", днями в парламентському комітеті з нацбезпеки і оборони відбулося закрите засідання, де представники Міноборони виклали народним обранцям своє бачення розв’язання проблем із мобілізацією.

— Міністр зазначив, що має підтримку своєї концепції від президента, тобто Верховного головнокомандувача, — каже "Телеграфу" джерело в депутатському корпусі.

Що ж пропонують у Міноборони?

Зміни в бронюванні

— По бронюванню в Міноборони навіть є окрема робоча група, яка аналізує кількість заброньованих працівників, їхній статус, потребу в такій кількості працівників. Ця робоча група має надати свої висновки, аргументи і пропозиції, — зазначає співрозмовник видання в комітеті з нацбезпеки.

І, судячи з коментарів, депутати давно вже готові переглянути підходи до бронювання.

— "Критичні" [підприємства] — це не торгові центри, а виробничі потужності. Інакше це виглядає як "економічне бронювання", за яке парламент не голосував, — казала "Телеграфу" членкиня комітету від "Голосу" Соломія Бобровська.

Пошук ухилянтів

Тобто робота з тими двома мільйонами чоловіків, які радикально залягли на дно.

— Тут будуть нові механізми і принципи. Федоров бачить цю проблему як нелінійне застосування примусових заходів до всіх ухилянтів. Після злиття реєстрів будуть дуже ретельно вивчати всю інформацію про тих, хто сьогодні рахується порушником законодавства про військовий облік, — каже член комітету.

У що може вилитися це ретельне "вивчення інформації"? На це нам уже натякала Бобровська.

— Усі користуються інформаційними, електронними та фінансовими послугами й операціями, — казала депутатка.

Що ж стосується концепту застосовувати до порушників обліку такі самі обмеження, як до неплатників аліментів, то тут узгодженої позиції немає.

— Ця історія не нова. Під час розробки змін до законодавства про мобілізацію у 2024 році подібні пропозиції вже були, як-от блокування банківських рахунків і застосування до тих, хто порушує військовий облік, тотожних норм, як до неплатників аліментів. Та на етапі підготовки законопроєкту до другого читання ці норми були прибрані. Чи будуть ці ініціативи знову вноситися Міноборони? Можуть вноситися, а можуть і ні. Все залежить від того, з чого саме почне Міноборони. Якщо буде акцент на примусі, замість формування мотиваційних пакетів, то такі норми будуть достатньо проблематичними для проходження в сесійній залі, — підкреслила в коментарі "Телеграфу" членкиня комітету з нацбезпеки і оборони, нардепка від "ЄС" Ірина Фріз.

Реформа ТЦК

— Буде зміна функціоналу і повноважень ТЦК. Про це нам казав міністр оборони. І це потрібно буде закріплювати на законодавчому рівні, — каже співрозмовник у комітеті. — У Міноборони зосереджені на тому, щоб максимально прибрати людський фактор, коли ми постійно бачимо ці розслідування корупційних схем у ТЦК і на ВЛК. Я думаю, що це реально і можливо, коли функціонал і повноваження ТЦК буде змінено і переведено в більш технічний формат, зокрема щодо ведення реєстру. Якщо у ТЦК буде роль виключно технічна — ведення реєстру, то не буде потреби у військових патрулях. Та для цього потрібна і парламентська підтримка.

Про ідею забрати у ТЦК функції патрулювання та перевірок і передати їх поліції днями зазначав і член комітету, нардеп від "Голосу" Роман Костенко.

— Але до питання оповіщення має бути залучена не лише Нацполіція, а й, у тому числі, органи місцевого самоврядування. А я нагадаю, що у 2024 році "завдяки" позиції профільного комітету в парламенті була заблокована норма, якою на них покладалися повноваження щодо здійснення оповіщення. Все було звалено на військових, що є неправильним, — підкреслила Ірина Фріз. — Якщо б ТЦК було виведено з підпорядкування Сухопутних військ і Міноборони і вони стали б підпорядковані органам місцевого самоврядування (у вигляді окремих відділів), тоді функція військових полягала б у тому, щоб у навчальних центрах зосередитися на підготовці людей, що потрапили в центри по мобілізації. І представники різних родів сил мали б доступ до рекрутів, яких вони набирали б у свої підрозділи.

Коли це буде реалізовано?

Як зазначають нардепи з профільного комітету, зараз концепція Міноборони не знайшла втілення в конкретних законопроєктах Кабміну.

— Комітет поки нічого не розглядав, щоб нам дали якісь конкретні документи, які б ми вивчали, — каже "Телеграфу" член комітету, нардеп від монобільшості Юрій Здебський.

— Все, що стосується мобілізації, зараз на стороні Міноборони. Жодних пропозицій щодо законодавчих змін поки не надходило, — додає виданню інший член комітету від "Слуги народу" Єгор Чернєв.

Та коли ж це може статися?

— По термінах, які були зазначені в презентації Міноборони, ми до літа маємо побачити законодавчо оформлені пропозиції, — пояснює виданню джерело в комітеті з нацбезпеки.

Три проблеми

Однак зареєструвати законопроєкт — зовсім не те саме, що його прийняти.

По-перше, далеко не всі депутати вважають, що з законом про мобілізацію щось не так.

— Вже скільки років кажуть, що треба щось робити з мобілізацією, а треба просто виконувати закон. Все там чітко прописано: людина, яка не зареєструвалася, не прийшла в ТЦК, не оновила дані, не пройшла ВЛК — вона хто? І якщо він ухилянт, він притягується до адміністративної відповідальності, і ним повинні займатися правоохоронні органи. Тобто закон працює, а от у якій мірі його виконують — це вже інше питання, — коментує Здебський.

По-друге, в ситуації, коли монобільшість не може зібрати голоси навіть за вегетаріанську постанову про підтримку демократії, очікувати важких мобілізаційних рішень від "Слуги народу" було б наївно. А опозиція своїх голосів так просто не докине, бо має свої вимоги: терміни служби, ротації, підвищення зарплат військовим.

— Військові, що рядові, що офіцери, не мають створювати усілякі внутрішні "банки", скидатися з бойових і купувати все, що необхідно для захисту держави. Це ганьба. Тому треба починати не з примусових заходів, а з мотиваційних, — підкреслює Ірина Фріз.

По-третє, коли примус залишається основним методом залучення людей у військо (бо ж добровольці вже давно закінчилися), маневрувати між статтями Конституції в такому випадку міністру буде важко.

— Від тієї концепції, що була презентована депутатам, до завершального етапу деякі речі, озвучені міністром, можуть дуже сильно змінитися. Деякі речі, які озвучував міністр, йдуть урозріз із Конституцією. Як тільки вони намагатимуться це покласти на папір як законодавчу зміну, вони упруться у своїх же юристів, які скажуть, що так не можна писати закони і це не пройде. Тому одна річ — мати заряд на реформи, і зовсім інша — їх впроваджувати, — резюмував співрозмовник видання в комітеті.