До метра у висоту: як та чому українські роми печуть гігантські паски на Великдень (фото, відео)

Читать на русском
Автор
Ромський Великдень Новина оновлена 25 березня 2026, 11:57
Ромський Великдень. Фото Колаж Телеграфу

Секрети, прикмети і регіональні особливості святкування Великодня українських ромів

В Україні існує унікальна великодня традиція, яка належить саме ромській спільноті — йдеться про паски, висота яких може вражати навіть досвідчених господинь. Це не просто кулінарна особливість, а частина культурної ідентичності українських ромів.

Про неї розповіла дослідниця ромської культури Наталія Зіневич у випуску YouTube-каналу "Пороблено". За її словами, роми, які живуть в Україні, справді перейняли частину локальних звичаїв, однак трансформували їх відповідно до власних традицій — і саме так з’явилися ці незвичайні паски.

Найбільше таких випікають на Придніпров’ї. Їхня висота настільки велика, що стандартні духовки просто не підходять — для цього будують спеціальні печі. Їхній розмір — не для "вау-ефекта" — це практика, яка передається з покоління в покоління.

Ромський Великдень
Ромський Великдень. Фото: seedsandroots.net

Процес випікання має ще й символічне значення. У ромських родинах вірять: якщо паска добре піднялася — рік буде щасливим і стабільним. Якщо ж ні — це сприймається як тривожний знак. Тобто мова не лише про їжу, а про своєрідний індикатор майбутнього.

Розмір пасок також пояснюється традицією обміну. У великодній період роми відвідують усіх своїх родичів і обов’язково привозять із собою випічку. Цікаво, що навіть роми, які виїхали з України, намагаються зберігати ці традиції. Вони можуть змінювати технічні деталі, але не відмовляються від самого принципу.

паски ромів
Ромські паски. Фото: threads

В інших регіонах існують варіації. Наприклад, паски на винних дріжджах, які можуть залишатися свіжими до 40 днів. Це продумане рішення — з урахуванням тривалих святкувань і тих самих візитів до родичів.

Раніше, коли власних печей не було, роми випікали паски в монастирях. І, за словами Зіневич, це могло бути взаємним обміном — не лише простором, а й знаннями. Вона навіть припускає, що певні естетичні елементи ромської культури перегукуються з церковними традиціями православ'я, зокрема — золоті орнаменти у Монастирях.

Раніше "Телеграф" розповідав, у скільки років роми одружують дітей і навіщо їм потрібні ранні шлюби. Важлива умова шлюбу — наречена має бути цнотливою.