Європа сказала "ні" швидкому прийому України до ЄС: що сталося у Брюсселі
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Посадовці назвали новий дедлайн закінчення переговорів про вступ Києва
У середу, 4 березня, у Брюсселі відбулася вечеря послів ЄС, на якій розглядалася ідея щодо прискореного членства України.
За даними джерел "Телеграфу", посадовці повідомили Європейську комісію, що їхні столиці не підтримують модель "зворотного членства", яка теоретично могла забезпечити вступ Києва до 2027 року.
Як пояснювало раніше наше видання, "зворотне членство" передбачає швидкий політичний вступ країни після виконання набору ключових вимог, і вже потім — поступові реформи за кожним з секторів: агрокультурним, транспортним, енергетичним тощо. Кожен пройдений рівень реформ відкривав би нові права для країни в ЄС. Наприклад, можливість накладати вето на те чи інше рішення.
Ймовірно, 19 березня під час саміту в Брюсселі європейські лідери у фінальному комюніке підтримають підхід до вступу на основі заслуг (merit-based англійською) — традиційну модель, яка не змінювалася 40 років.
Вона фактично ставить хрест на швидкій інтеграції України та, наприклад, Молдови. А також — на надіях єврокомісарки з розширення Марти Кос, яка була головною архітекторкою інноваційного рішення про "зворотнє членство". Натомість публічно посадовці Європейської Комісії кажуть про іншу дату, коли Київ може успішно завершити реформи свого законодавства.
4 березня під час бізнес-форуму в Брюсселі директор з координації розширення, стратегії та інвестицій Генерального директорату Європейської Комісії Матьє Буске назвав Україну одним з лідерів процесу розширення.
"Виступати від імені Комісії досить складно, але я постараюся зробити все можливе. Країни, які вважаються так званими лідерами процесу [розширення ЄС] — демонструють найбільший прогрес. Це Албанія, Чорногорія, Молдова та Україна. Вони встановили дедлайни для завершення переговорів.
Чорногорія планує завершити переговори першою — до кінця цього року, тобто до 2026 року. Далі Албанія — наступного року, наприкінці 2027-го, потім Молдова — у 2028 році, і Україна також — наприкінці 2028 року. Такий нині стан переговорного процесу", — сказав Буске.
Він зазначив: коли переговори завершуються, підписується договір про вступ, після чого відбувається його ратифікація національними парламентами — і тоді країни-партнери стають державами-членами. При цьому Комісія чітко заявляє, що процес розширення залишається заснованим на заслугах.
"Це не лише питання принципу, а й питання успіху. Якщо країна приєднується до ЄС, вона стає частиною єдиного ринку, де діють потужні ринкові сили. До цього потрібно бути готовими. Тому країни-кандидати повинні проводити необхідні реформи, і ми дуже уважно за цим стежимо.
Також можна побачити, що попит на верховенство права в країнах-партнерах сьогодні значно більший, ніж раніше", — зазначив посадовець.
Буске додав, що для України існує чіткий план реформ, які потрібно реалізувати.
"Українці демонструють надзвичайну мужність, проводячи ці реформи у таких складних умовах. Проте для успішного членства в ЄС потрібно здійснити ще низку додаткових реформ.
Деякі з них можуть бути непопулярними, але всі нинішні держави-члени проходили через подібні складні реформи. Це одна з умов для вступу до Європейського Союзу", — наголосив він.
Таким чином, попри політичну підтримку України та визнання її прогресу, Європейський Союз наразі не готовий змінювати усталені правила. Перспективи швидкого приєднання Києва до ЄС, про які останнім часом активно говорили у Брюсселі, поки що залишаються радше політичною амбіцією, ніж реалістичним сценарієм. І це попри те, що членство України в Євросоюзі розглядають як одну з ключових гарантій безпеки у разі майбутньої мирної угоди.