Це образливе слово добре знають у Львові та Європі, але не зрозуміють у Дніпрі

З цим словом варто бути обережнішими у західних регіонах

В українській мові є деякі незвичайні слова, які можна використовувати як образливі. Проте, далеко не в усіх українських регіонах його розуміють. До таких можна віднести "анальфабет".

Що потрібно знати:

• Грецька analphabetos — "той, хто не знає ні альфи, ні бети"
• У Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях слово часто використовують у мовленні
• Мешканці Дніпра, наприклад, і сусідніх областей часто не розуміють слово одразу, у розмові їм звичніше "невук"

Слово "анальфабет" давно увійшло до європейських словників і описує неосвічену людину, невук. Про це йдеться у словнику "Лексикон львівський".

Слово походить від давньогрецького analphabetos, буквальне значення: "Той, хто не знає ні альфи, ні бети". Це синонім нашого вираження "не знає ні а, ні б". До нас слово потрапило не безпосередньо з грецької, а через європейські мови (ймовірно, через німецьку – Analphabet або французьку – analphabète).

У Львівській, Тернопільській чи Івано-Франківській областях "анальфабет" часто використовують у мові, щоб наголосити на неосвіченості людини: "Ти що, анальфабет, не можеш прочитати, що там написано?".

Однак, наприклад, жителі Дніпра та центральної України часто сприймають "анальфабет" з подивом або не відразу розуміють сенс, тому що в місцевій промові найчастіше використовують вислови на кшталт "невук".

Використання слова у реченнях:

• "У математиці, фізиці, хемії я був комплєтний анальфабет"
• "Вузький спеціаліст, навіть сягаючи вершин у своїй галузі, але залишаючись анальфабетом у всьому іншому, не може бути визнаний інтелігентом. (з газети)"
• "Товариш Вовчик, звичайно, не погодився з цим твердженням i сказав, що Дмитрiй все-таки анальфабет і не розумiє, що таке фiлософiя. (М. Хвильовий)"

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, яке просте українське слово має особливе звучання та значення.