Чугуїв стоїть над Сіверським Дінцем уже майже чотири століття
Чугуїв — не просто точка на карті Харківщини. Це ім'я, яке впродовж століть несе в собі одразу кілька смислів: прикордоння, козацька звитяга, військова суворість, мистецька чутливість і сьогоднішня прифронтова стійкість.
"Телеграф" розповість про місто і його назву детальніше. Воно лежить за приблизно 30–40 км на південний схід від Харкова, входить до Харківської агломерації і є адміністративним центром Чугуївського району та Чугуївської міської громади.
"Чугуїв": місто, в якому сама назва звучить як фортеця
Походження назви "Чугуїв" достеменно невідоме, але більшість дослідників сходяться на тому, що ойконім має давнє тюркське коріння, уже пізніше "вмонтуване" в українське мовне середовище. Сама назва міста, як і його історія, не зводиться до однієї легенди — навпаки, навколо неї нашарувалося кілька популярних версій.
- Одна з найпоширеніших версій пов’язує "Чугуїв" із тюркським або татарським словом "чуга" — верхнім одягом, своєрідним вузьким каптаном; нібито в цьому регіоні жили люди, які носили саме такий одяг, і територію почали називати "Чуга", а згодом — Чугуїв.
- Інша версія апелює до особового імені Чуга/Чугай: припускають, що назва могла піти від імені воєначальника або хана (зокрема згадують половця Чугая), з яким пов’язували давнє городище на місці сучасного міста.
- Є й інтерпретації, які виводять назву від тюркських слів зі значенням "межа", "кордон", що добре лягає на прикордонне розташування Чугуєва і його історичну роль фортеці на рубежі степу.
- Українська народна етимологія поєднує ці підходи, співвідносячи "Чугуїв" зі словами "чуга", "чугаїна" — назвами верхнього теплого одягу у східноукраїнських говірках, що перегукується з "одежною" тюркською версією.
Від фортеці над Дінцем до повноцінного міста
Офіційно місто народилося 10 серпня 1638 року, коли чугуївські козаки під проводом гетьмана Якова Остряниці заклали фортецю над Сіверським Дінцем. Московський цар дозволив втікачам з Речі Посполитої закріпитися тут, щоб захищати південні рубежі від татарських і польських нападів. Відтоді Чугуїв виріс у сотенне містечко Харківського полку, а згодом — у повноцінне місто.
Місто-військове поселення
У XIX столітті Чугуїв став одним із головних центрів системи військових поселень, де армійська служба поєднувалася з обов'язковою сільськогосподарською працею. Саме тут 1819 року спалахнуло повстання проти жорстоких порядків "аракчеєвщини" — жорстоко придушене, але вписане в історію як символ протесту проти нелюдських імперських експериментів. Унікальні квартали регулярної забудови тієї епохи збереглися в центрі міста досі.
Місто Рєпіна
Окремий вимір Чугуєва — мистецтво. Тут народився Ілля Рєпін, і сьогодні його родинний будинок є художньо-меморіальним музеєм. Саме це доповнення робить образ міста об'ємнішим: сувора фортечна історія сусідить із тонкою художньою оптикою.
Прифронтове, але незламане
Після початку повномасштабної російської агресії назва "Чугуїв" знову зазвучала у новинах — вже як ім'я прифронтового міста, яке пережило ракетні удари й руйнування, але не зникло з мапи.
Раніше "Телеграф" розповідав про найдавніше місто Львівщини, якому понад тисячу років. З 2001 року воно та його околиці мають статус державного історико-культурного заповідника.