Пенсії частини українців не підвищують через абсурдні схеми: Гетманцев про те, як виправити ситуацію

Відверта розмова про те, чи наважиться влада нарешті переглянути спецпенсії та де знайти мільярди на підвищення

Мільйони українських пенсіонерів щороку чекають на індексацію — і щороку отримують те саме. Сума не змінюється, бо держава однією рукою підвищує пенсію, а іншою — забирає доплату.

Про те, чому пенсійна система потребує не косметичного ремонту, а повного перезавантаження, "Телеграф" поговорив з головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

— Чому пенсіонери з мінімальними виплатами фактично виключені з індексації, і чи планується зміна цього підходу?

— Я як голова фінансового комітету не відповідаю за сферу соціальних платежів. Але для мене важливо, щоб ті кошти, які держава збирає в якості податків, працювали максимально ефективно. І одним з найбільших напрямків, куди спрямовують кошти, є соціальна сфера. Тож все більше занурююся в її аспекти. І розумію, що там багато років ніхто нічого не робив.

Щодо пенсій: За законом мінімальна пенсія не може бути нижчою за прожитковий мінімум. Пенсія спочатку розраховується за стажем і заробітком. Якщо ця сума менша, держава доплачує до мінімального рівня. Індексація застосовується лише до розрахованої суми власне пенсії, а не до доплати. У більшості випадків навіть після індексації розмір основної пенсії залишається нижчим за прожитковий мінімум. Тому, уряд збільшує "тіло" пенсії, але одночасно зменшує суму дотяжки до прожиткового мінімуму. І в результаті фактично людина отримує ту ж саму суму — пенсію в розмірі прожиткового мінімуму. Такі пенсії зростають не через індексацію, а лише тоді, коли підвищується прожитковий мінімум. Вважаю цю схему абсурдною за своєю логікою, яку, на жаль, уряд роками практично не змінює.

Тому треба або запровадити базову соціальну частину пенсії на рівні фактичного прожиткового мінімуму або змінювати правила індексації. Пенсія не може бути нижчою за рівень виживання.

— Чи справедливо, що люди з однаковим стажем отримують різні суми лише через різний час виходу на пенсію?

— Звичайно, що несправедливо. Тут важливо уточнити, що розмір пенсії залежить не лише від стажу, а й від рівня заробітку (тобто скільки було сплачено ЄСВ протягом цього стажу). Тому за однакового стажу, але різних зарплат, різні пенсії є логічними. Але якщо стаж і рівень заробітку однакові, пенсія також має бути однаковою. Сьогодні цього немає. У солідарній системі різниця між пенсіями, призначеними в різні роки, може досягати 70 відсотків. Ще більший розрив існує між звичайними та спеціальними пенсіями і це за однакових внесків. Окремою проблемою стало масове встановлення різного роду доплат до певних розмірів. Така ситуація потребує змін. Розв'язати проблему можна лише через повноцінну пенсійну реформу, яка вже критично на часі. Уряд дуже затягує з цією реформою.

— Чи розглядається механізм автоматичної індексації саме базової частини пенсії, а не доплат?

— Формально механізм автоматичної індексації діє з 2017 року. Але той формат індексації, який сконструювали — абсолютно недолугий, що проявилося з практикою використання

Пенсії щороку індексуються в березні за формулою, що враховує інфляцію та зростання заробітних плат, що визначено законом. Уряд мав лише затверджувати коефіцієнт на підставі статистичних даних. Але ця формула вже багато років не забезпечує достатній рівень для мінімальних пенсій. Багато розрахованих пенсій постійно виявляються нижчими за прожитковий мінімум. Через це різні уряди, замість вирішувати проблему комплексно, почали масово застосовувати різні доплати. Саме

доплати, а не розрахована за стаж пенсія, стали основним елементом виплат для значної частини пенсіонерів. Пізніше виникла потреба в індексації таких доплат. У результаті автоматичність індексації основного розміру пенсії нівелювалась. Тому і формула пенсії, і підхід до індексації потребують перегляду. Це можливо лише через законодавчі зміни, які має підготувати уряд.

Про доплати замість базових пенсій

— Чому держава робить ставку на тимчасові доплати, а не підвищення основного розміру пенсії?

— Бо це виглядає як простіше рішення. Такі рішення ухвалювалися на рівні уряду, а не через зміни до закону, бо це швидше. Але це латання дір, які тільки далі поглиблюють кризу і несправедливість в пенсійній системі. Додатковим чинником стала фактична заморозка прожиткового мінімуму в останні роки. Підтягуючи пенсії до мінімального рівня, уряд створив різних доплат настільки багато, що система стала складною та незрозумілою. Для багатьох також несправедливою. Виникла "зрівнялівка". Пропорційно підвищити всі пенсії держава не може, бо це потребує дуже великих коштів. Водночас очевидно, що подальші рішення через доплати вже не працюють.

Потрібні законодавчі зміни і перегляд самої формули пенсії, щоб розмір виплат знову залежав від стажу і заробітку та зберігав диференціацію. Нам потрібно відійти від тимчасових обіцянок, до стабільної пенсійної системи. Чим більше розбираюся з цими проблемами, тим більш очевидним стає, що фрагментарні косметичні зміни не допоможуть. Треба перезавантажувати всю систему.

— Чи не створює система доплат залежність пенсіонерів від політичних рішень, а не від чіткої формули?

— Так, така залежність уже існує. Сьогодні понад половину пенсіонерів отримують доплати до пенсії. У результаті розмір виплат усе менше визначається законом і формулою. Він дедалі більше залежить від поточних рішень уряду. Це підриває довіру до пенсійної системи. Люди перестають вірити, що їхня пенсія справді залежить від стажу і внесків. Це також знижує мотивацію працювати легально і сплачувати ЄСВ. Такий підхід потрібно змінювати. Тому пенсійна реформа є назрілою.

— Чи планується "вшивати" нинішні доплати у базову пенсію, щоб уникнути знецінення?

— Проблему слід вирішувати ширше, ніж просте перенесення доплат у базову пенсію. Потрібно переглянути сам підхід до розрахунку пенсій. Що я б пропонував: формула має враховувати реальні можливості економіки та демографії, а також надходження від ЄСВ. Вона повинна забезпечувати чітку різницю між пенсіями залежно від стажу і заробітку. Це дозволить відійти від зрівнялівки, яка виникла через масові доплати. За такого підходу частина нинішніх доплат автоматично зникне. Вони будуть поглинені новим, більш справедливим розміром пенсії.

Правила обчислення пенсії повинні стимулювати людей сплачувати внески, тобто працювати за "білу" зарплату. Людина повинна чітко усвідомлювати, що якщо вона сплачувала внески і пропрацювала все життя, вона отримає прогнозовану гідну пенсію.

Базова пенсія має бути гарантією від держави для всіх, хто працював, на виплату фактичного прожиткового мінімуму, без винятків. Такий підхід дозволить забезпечити і мінімальні гарантії від держави і врахувати особистий вклад людини через чесний розподіл страхової частини пенсії.

Про справедливість і стаж

— Чи буде переглянуто коефіцієнт вартості одного року стажу, який давно не відповідає реаліям?

— Проблему низьких пенсій за великого стажу не можна вирішити одним показником. Просте підвищення вартості одного року стажу навряд чи дасть відчутний результат, і точно не вирішить проблему маленьких пенсій. Це буде крок назад до точкових рішень. Потрібен комплексний підхід. Він має забезпечити справедливий мінімальний розмір пенсії, який би дорівнював чи наблизився у видимій перспективі до фактичного прожиткового мінімуму і в подальшому чесну диференціацію між пенсіями і трудовим вкладом пенсіонерів. Я вже описав, як я це бачу.

— Як держава планує вирівнювати пенсії людей з великим стажем, але низькими виплатами?

— Проблема великих стажів ще й полягає в тому, що охоплюється період радянських часів, відомостей за який часто немає, або недостатньо, або взагалі мова йде про трудодні тощо. За таких умов складно забезпечити справедливий розрахунок пенсії лише за формулою. Саме тому нам потрібна універсальна пенсійна виплата, яка б забезпечувала гідний мінімальний рівень пенсії. Наприклад, експерти вже давно говорять про необхідність базової пенсії чи базової виплати. А вже поверх цієї виплати додавати іншу частину — страхову, яка залежить від сплаченого ЄСВ.

— Чи справедливо, що 40 років стажу не гарантують пенсію вище фактичного мінімуму?

Ні, це несправедливо. Великий стаж має забезпечувати відчутно вищу пенсію. Сьогодні цього не відбувається. Але не можна забувати і про легальну зайнятість, сплату ЄСВ. Пенсійну виплату формує не лише стаж. Саме тому потрібна комплексна пенсійна реформа. Вона повинна гарантувати гідні виплати за тривалий стаж. Водночас вона має зберегти різницю між пенсіями залежно від заробітку, стимулювати до легальної зайнятості та сплати внесків.

Про фінансування і пріоритети

— Які саме "неефективні державні програми" можуть бути скорочені для підвищення пенсій?

— Проблему потрібно вирішувати системно, як кажуть "дивись в корінь". Я, звісно, не відповідаю за цю сферу, але, вникнувши в пенсійні питання і також розуміючи, як загалом влаштована система фінансів в нашій державі, пропоную наступне: першочерговим рішенням повинна бути пенсійна реформа. Вона має чітко розмежувати фінансову відповідальність. Базова пенсійна виплата повинна фінансуватися з державного бюджету. Страхова частина має залежати від стажу та реально сплаченого ЄСВ. Такий підхід одразу показує, де шукати кошти.

Ресурс для базової пенсії — перегляд неефективних державних програм, наприклад "Національний кешбек". Ресурс для страхової частини — легалізація тіньової зайнятості, зарплат "в конвертах". Сьогодні всі ці кошти зведені в один бюджет Пенсійного фонду. Через це навіть знайдений ресурс легко розчиняється в ньому, зокрема й на виплати спеціальних пенсій, з якими також потрібно розібратися.

Не варто забувати і про поштовх для накопичувальних пенсій. Наприклад, ми могли б вже сьогодні зафіксувати на законодавчому рівні, що через 2–3 роки після завершення воєнного стану військовий збір трансформується у внесок на накопичувальні пенсії.

Якщо сьогодні військовий збір виконує критично важливу функцію фінансування оборони, то після війни він міг би природно перетворитися на джерело довгострокових інвестицій у відновлення країни та майбутні пенсії громадян.

— Чи є розрахунки, скільки коштів реально можна перерозподілити без шкоди для економіки?

— Зараз Уряд працює над комплексною пенсійною реформою. Наскільки відомо, вони здійснюють фінансово-економічні розрахунки. Найближчим часом вони стануть доступними. Вже від реальної потреби і від тих напрямків, які будуть закладені в реформу, слід відштовхуватися. Але якщо переглянути усі схеми, в яких "губляться" податки і неефективні програми, як національний кешбек, то ми зможемо акумулювати необхідні 150 — 200 млрд на підвищення пенсій.

Чи розглядається прогресивне оподаткування високих пенсій або спецпенсій?

— Згадався вислів: "Так це вже було!". Раніше вже були спроби запровадити податок на високі пенсії. Сьогодні Уряд вводить обмежувальні коефіцієнти для окремих спеціальних пенсій, які сягали дуже високих сум. Але судова практика здебільшого визнає такі рішення проблемними. У результаті виплати часто повертаються до попереднього рівня. Тому це питання не можна вирішити точковими заходами чи простими обмежувальними рішеннями. Потрібна комплексна реформа, зокрема перегляд системи спеціальних пенсій. Одним із рішень може бути професійне пенсійне забезпечення. Тобто для окремих категорій мають сплачуватися додаткові внески. Спочатку формуються кошти з урахуванням можливостей економіки, а вже після цього здійснюються виплати з накопичених ресурсів. А не навпаки, як сьогодні, коли роками роздавали обіцянки спецпенсіонерам, а виявилося, що грошей на їх виплату немає.

Про майбутнє пенсійної системи

— Коли очікувати реальну пенсійну реформу, а не точкові рішення?

— Пенсійна реформа вже давно назріла, і це стало очевидним у ході всієї дискусії. За інформацією уряду, підготовка реформи триває. Законопроєкт, за словами урядовців, перебуває на фінальній стадії. Тому його поява очікується найближчим часом. Важливо, щоб реформа не обмежилася косметичними змінами. Вона має забезпечити гідні мінімальні (базові) пенсії для всіх. Водночас вона повинна бути справедливою і більше винагороджувати тих, хто чесно працював і протягом тривалого стажу сплачував внески.

— Чи можливе запровадження єдиного прозорого принципу "скільки сплатив — стільки отримав"?

— Так, це один із ключових напрямів пенсійної реформи. Йдеться про поєднання двох принципів. Перший — гарантований мінімальний рівень пенсії для кожного. Другий — чітка залежність розміру пенсії від сплачених внесків понад цей мінімум. Такий підхід має замінити нинішню систему численних доплат. Він зробить пенсійну систему зрозумілою і передбачуваною. Є довіра до пенсійної системи — є сенс до легальної зайнятості, до сплати внесків у систему. А побічний ефект — ще й додаткові податкові надходження.

Як держава захистить пенсії від інфляції у воєнний та післявоєнний період?

— Наша мета — провести реформу на тих засадах, як проговорили вище: достатня базова виплата, справедлива диференційована страхова виплата, замість спецпенсій — професійне пенсійне забезпечення, стимулювання пенсійних накопичень. Це означає створити багатокомпонентну прозору пенсійну систему, як це у більшості європейських країн. Вона чітко розмежовує джерела фінансування кожного складника, що дозволить правильно і в потрібний час спрямовувати необхідний ресурс для підтримання купівельної спроможності пенсійних виплат в тому числі і у післявоєнний період.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що не так з індексацією пенсії у 2026 році. Пенсійний фонд автоматично множить середню зарплату по Україні на коефіцієнт індексації і отримує нове "тіло пенсії".