Хто після Макрона. Вибори у Франції можуть змінити усе для України

До наступних президентських виборів у Франції — майже рік. Однак Брюссель вже зараз занепокоєний, що до влади можуть прийти ультраправі сили, і наслідки цього відчує не лише Європа, а й Україна.

Детальніше розповідає "Телеграф".

Молода зірка французької політики

Еммануель Макрон не має конституційного права висуватися на третій термін. Усі соціологічні дані свідчать про суттєву перевагу в першому турі ультраправого популіста Жордана Барделли. 30-річний лідер партії "Національне обʼєднання" набирає в опитуваннях до 38%. Тож його місце у другому турі практично гарантоване.

Потенційно балотуватися може і його наставниця Марін Ле Пен — якщо це дозволить суд. 2025 року політикиню визнали винною у справі про нецільове використання коштів Європейського парламенту.

Гроші, призначені для оплати роботи помічників депутатів парламенту, фактично використовувалися для потреб її партії у Франції.

Вирок включає заборону обіймати державні посади та балотуватися на виборах протягом певного періоду. Однак вже в липні апеляційний суд може переглянути це рішення.

Ле Пен тричі намагалася стати президенткою. Двічі — у 2017 та 2022 роках — виходила до другого туру проти Макрона, де врешті програвала. Та з кожними виборами популярність "Національного обʼєднання" зростала, що перетворило її на одну з головних політичних сил країни.

Цікаво, що у французькій політиці десятиліттями існувало негласне правило, яке часто називають "республіканським фронтом" (front républicain). Його суть полягала в тому, що помірковані партії — від лівоцентристів до правоцентристів — об’єднувалися, аби не допустити приходу до влади крайніх сил.

Однак дедалі більше французів перестають вважати ультраправих політичним табу. Традиційні партії втратили популярність, існує неабиякий суспільний запит на зміни.

Харизматичний Барделла цілком відповідає цьому запиту. Він значно м’якший за стилем, ніж старше покоління ультраправих — що вже робить партію привабливішою для молодих виборців.

Барделла звертався до Зеленського

Порівняно з Ле Пен, яку називали "подругою Путіна" через багаторічні політичні та фінансові звʼязки з РФ, Барделла не встиг заплямувати свою репутацію прихильністю до Москви.

"Я засудив, і "Національне об’єднання" засудило без найменших двозначностей російську агресію проти України", — заявляв він в інтерв’ю BBC.

2024 року політик сказав, що не дозволить "російському імперіалізму поглинути союзну державу, таку як Україна". Пообіцявши підтримку Києву, але одночасно — уникнення ескалації з Росією.

Він виступав проти постачання далекобійних ракет та розміщення французьких військ в Україні. Його потенційне президентство може суттєво змінити роль Парижа у коаліції країн, готових надати поствоєнні гарантії безпеки.

"Росія сьогодні є багатовимірною загрозою для низки європейських інтересів, — сказав Барделла журналістам на початку року. — Але Росія є ядерною державою, і… у світі, який ми знаємо, ніколи не є добрим, коли дві ядерні держави дивляться одна одній в обличчя".

На запитання, чи він буде дотримуватися зобовʼязань щодо підтримки України, підписаних президентом Макроном, ультраправий лідер відповів, що підтримує "деякі з них".

Жордан Барделла — чинний депутат Європейського парламенту від групи "Патріоти за Європу". Якщо подивитися на його голосування там, ситуація неоднозначна.

Він голосував "проти" рішень на підтримку кредиту для Києва на 90 мільярдів євро, який закриє нагальні потреби держави на найближчі два роки. 24 лютого утримався від голосування за резолюцію щодо четвертої річниці російської агресії проти України.

Тоді парламент закликав Росію негайно припинити військові дії, вивести війська з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, звільнити ув’язнених осіб і повернути депортованих цивільних, зокрема дітей. У тексті резолюції йшлося і про те, що майбутнє України — в Європейському Союзі.

Барделла взяв слово під час позачергової сесії у Брюсселі, на якій онлайн був присутній Володимир Зеленський. Ця промова варта окремої уваги.

Політик засудив Володимира Путіна, який "не просто порушив кордони — а кинув виклик засадам європейського порядку" про те, жодна нація не може бути підкорена силою.

Він описав всі випробування, які витримують українці — "бомбардовані міста, розпорошені родини, діти, вирвані зі свого звичного життя, методично знищена інфраструктура".

"Тим, хто заперечував її ідентичність, Україна відповіла мужністю; тим, хто передрікав її крах, — витривалістю.

Європейська історія позначена моментами, коли народам доводилося виривати свою свободу з імперських амбіцій. Наш континент знає ціну незалежності, і саме тому українська справа не є для Європи чужою. Вона торкається самого ядра того, ким ми є", — говорив він.

Барделла визнав, що Україна повинна мати змогу вистояти і вести переговори з позиції сили. А Європа має "сприяти її здатності до опору через логістичну та гуманітарну підтримку". Утім, підтримувати Київ треба, "не послаблюючи власні нації".

Він виступив проти кредитів, "які ніколи не будуть повернуті", а також — прискореного членства України в ЄС. Згадав і про французьких фермерів, які бояться "чергової недобросовісної конкуренції" та "ризику зникнення".

Єдиним можливим виходом із цієї війни є мир, досягнутий шляхом переговорів, сказав політик.

"Мир, до якого ми прагнемо, не буде ані відмовою від України, ані безкінечним продовженням війни на виснаження. Цей мир передбачає сильніші європейські держави, здатні самостійно забезпечувати свою оборону, впливати на дипломатичному рівні щодо Путіна, не залежачи від настроїв Вашингтона.

Він передбачає Європу націй, здатну захищати свої кордони, своє сільське господарство і свою промисловість", — сказав лідер ультраправих.

Врешті — Барделла звернувся до президента України.

"Боротьба українського народу не є непоміченою і ніколи не буде знецінена чи забута. Але справжня солідарність полягає не в оплесках і не в обуренні.

Вона полягає в тому, щоб брати на себе довгострокові наслідки своїх рішень. Саме над цією новою європейською архітектурою ми повинні працювати, і саме до цього миру ми повинні прагнути", — підсумував він.

2027 рік, коли Барделла може прийти до влади, вважається ключовим для євроінтеграції Києва. За амбітним задумом, українська сторона планує закрити всі переговорні кластери до того часу й мати на руках чернетку Угоди про вступ.

Аграрний сектор у цьому контексті — одна з найскладніших тем. Україна вже зараз дуже великий експортер зерна та іншої агропродукції до ЄС.

Саме через це в Європі є побоювання конкуренції: українська продукція часто дешевша, бо виробництво масштабніше і менш затратне. Це особливо чутливо для фермерів у тій же Франції.

Очевидно, що Барделла ставитиме французькі національні інтереси на перше місце, і своєрідний патронаж Парижа над Києвом швидко закінчиться…

Це створить виклики й для Європейського Союзу.

Чому в Брюсселі занепокоєні

"Прихід до влади у Франції ультраправого президента буде значно більшою проблемою, ніж угорський премʼєр Віктор Орбан будь-коли міг бути", — описує ситуацію Фабіан Зуліг, виконавчий директор Центру європейської політики.

Франція — друга найбільша економіка блоку. Єдина ядерна держава ЄС. Історично разом з Німеччиною вона формує політичний курс блоку у питаннях безпеки, фінансів та зовнішньої політики.

Позиція Парижа часто визначає, чи зможе Євросоюз досягти компромісу щодо санкцій, оборонних ініціатив, підтримки України або реформ усередині блоку. Без підтримки Франції ухвалення масштабних рішень у ЄС значно ускладнюється.

На щастя, на відміну від Ле Пен, Барделла не підтримує ідею Frexit — себто виходу країни з ЄС. Натомість прагне збільшення впливу Французької Республіки. Політик анонсував: у разі обрання президентом, його першою закордонною поїздкою стане візит до Брюсселя. Мета — зменшити надмірний вплив… Німеччини на інституції ЄС.

При цьому останні троє президентів Франції — Ніколя Саркозі, Франсуа Олланд та Макрон — обирали Берлін для свого першого офіційного закордонного візиту, підкреслюючи франко-німецьку дружбу після Другої світової війни. Президентство Барделли стало б чітким розривом цієї традиції з першого дня.

За словами Барделли, його бачення — це "сильна Європа, але інша", здатна відповідати на головні виклики XXI століття — штучний інтелект, технології та космічні дослідження — водночас захищаючи "національні суверенітети" держав-членів.

"Багато економічних гравців вважають, що Європейський Союз — це насамперед додатковий шар бюрократії, який нас послаблює", — стверджує він.

Один з європейських дипломатів у розмові з "Телеграфом" висловлює занепокоєння щодо впливу потенційного президентства Бардели на масштабну програму ЄС з переозброєння.

До 2030 року Європа має бути готова відбивати будь-яку атаку на суші, у воді, повітрі та навіть космосі з боку Росії чи іншої ворожої держави.

Ультраправе "Національне обʼєднання" — "за" сильнішу армію, але лише на французьких умовах. Мовляв, рішення щодо безпеки мають ухвалюватися в Парижі, а не Брюсселі.

Як відомо, Макрон роками просував протилежні ідеї зміцнення європейської оборони — від спільних закупівель до багатонаціональних програм виробництва озброєння і навіть залучення союзників до французького ядерного стримування.

Через це на рівні ЄС все більше розмов про зміну підходу до ухвалення рішень, аби жодна країна — ані маленька, ані велика — не стала гальмом на шляху до потрібних змін.

"Ми маємо дуже обмежене політичне вікно можливостей. Після виборів у Франції багато речей можуть стати неможливими.

Ми повинні думати не лише про те, як ухвалити необхідні рішення до цього моменту, але й про те, як убезпечити нашу демократію від неліберальних сил, які набирають вагу", — вважає Фабіан Зуліг.

Є зовсім поганий сценарій

Звісно, рано прогнозувати результати вибору французького народу. У правоцентристському таборі найміцніші позиції має колишній прем’єр-міністр Едуард Філіпп — 55-річний лідер партії "Горизонти", нині мер міста Гавр. Згідно з кількома останніми опитуваннями, він є одним із небагатьох політиків, здатних перемогти Барделлу у другому турі.

Лідер ультралівого руху "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон вже оголосив про висування своєї кандидатури на виборах наступного року. Він відомий різкою критикою НАТО, ЄС і США, а в минулому — контроверсійними ідеями на кшталт "надійного партнерства" з Росією.

Попри те, що Меланшон назвав Путіна "небезпечним лідером", він перекладав на Північноатлантичний альянс провину за війну в Україні.

Високопоставлений співрозмовник нашого видання родом із Франції гірко жартує: найгіршим буде сценарій, за якого до другого туру виборів вийдуть Барделла та Меланшон. Однак у поміркованих сил все ще є шанси такого не допустити.