Війну можна закінчити за рік, Трамп нічого не розуміє, — євродепутат про Путіна і вихід для України

Війну в Україні можна зупинити протягом року, але для цього європейцям потрібно сформувати власну переговорну команду й не розраховувати на США. В інтерв’ю "Телеграфу" депутат Європейського парламенту від Фінляндії Пекка Товері пояснює, чому ключова проблема — відсутність чіткої стратегії, а не ресурсів.

Сигнал для Москви

— Після зміни влади в Угорщині кредит ЄС для України не за горами. Йдеться про близько 60 мільярдів на оборонні потреби. Як вважаєте, чи достатньо цього Україні, щоб зупинити російські атаки й досягти просувань?

— Проблема Європи в тому, що у нас немає стратегії, як зупинити цю війну.

Ми говоримо, що будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. На мою думку, це не є стратегією — хіба що вона полягає в тому, щоб дозволити вашій державі повільно стікати кров’ю, що, звісно, є поганим планом.

Натомість нам слід розробити стратегію, як зупинити війну протягом року — а це цілком реально.

І під це потрібно виділити ресурси, адже справа не в грошах, а в політичній волі. Знайти її в Брюсселі надзвичайно складно. Тут багато політиків, але дуже мало державних діячів — чоловіків чи жінок — готових ризикнути своєю кар’єрою заради того, щоб щось змінити.

Кредит у 90 мільярдів — це крок у правильному напрямку. Ці гроші плюс обіцяна підтримка у розмірі понад 30 мільйонів від країн ЄС та інших партнерів означають, що Україна має фінансування на два роки. Сам як старий стратег знаю: що довший горизонт планування, то ефективніше можна використовувати гроші.

Це також сильний сигнал для росіян, чия економіка перебуває у складному становищі. Вони починають розуміти, що перемогти не вдасться: Україна отримуватиме підтримку і зможе продовжувати боротьбу.

Рано чи пізно тиск на Путіна та його оточення стане достатнім, щоб вони усвідомили: краще почати переговори. Або ж там відбудеться зміна влади, і нове керівництво зрозуміє це.

— Кошти ЄС допоможуть Україні впоратися і з непередбачуваністю допомоги з боку США. Віцепрезидент Венс днями заявив, що пишається тим, що Сполучені Штати більше не витрачають гроші на нас… 

— Венс та Трамп не розуміють ані інтересів безпеки США, ані взагалі нічого. Нам слід просто забути про Сполучені Штати.

Останнім часом були інші позитивні сигнали: Франція передала Україні систему протиповітряної оборони SAMP/T для тестування та розвитку (для потенційного збиття балістики — Ред.). Берлін уклав угоду з Києвом щодо розробки ракетних систем.

Якщо поєднати європейські кошти та промисловий потенціал з українським ноу-хау — особливо здатністю оперативно й дешево реалізовувати рішення — ми зможемо швидко створити необхідні Україні оборонні спроможності як заміну американським.

Поки триває війна з Іраном, ресурси США сильно обмежені. Вони просто не можуть виробляти достатньо озброєння для України, навіть якщо на це є кошти. Тому важливо, щоб Європа брала на себе більшу роль.

Переговори з Росією за посередництва Сполучених Штатів — це повна втрата часу. Люди, яких Трамп відправляє на переговори, або знаходяться "в кишені" у Москви, або абсолютно не розуміють ситуації й не мають уявлення про Росію та Україну. Тож це марна справа.

Ми повинні взяти на себе цю роль — як партнери України в переговорах і як ті, хто зрештою надасть вам гарантії безпеки.

Союзникам потрібна своя переговорна команда

— Тобто Європа має виступити посередником або навіть самостійно контактувати з Росією?

— По суті, саме ми будемо платити за все. Україна потребує гарантій безпеки, яких Сполучені Штати надавати не збираються.

Коли дійде справа до відбудови після війни, маємо використати російські заморожені активи. Але, звичайно, знадобиться більше, ніж це.

Тож чому ми маємо дозволяти Сполученим Штатам ухвалювати рішення щодо ключових питань, якщо саме нам нести основні витрати та відповідальність?

— Ви згадали, що американці не розуміють контексту війни. Джаред Кушнер і Стів Віткофф планують приїхати до України. Чи може це щось змінити у їх розумінні? Є багато прикладів, коли західні політики бували в Україні, бачили звірства Росії і змінювали думку.

— Зазвичай так. Але не з цими людьми. Вони працюють на Трампа, і для них найважливіше — це лояльність.

При цьому я дуже скептично оцінюю їхню здатність впливати на президента США та його рішення. Трампу просто подобається Путін — нічого з цим не вдієш.

Він розчарований Європою. Бо [у випадку з Іраном] сказав нам "стрибати", а ми відповіли: "Чому ми маємо стрибати? Це ваша клята війна. Ви навіть не проговорили це з нами. Тож гарного дня".

Трамп може змінювати думку щодня. Очевидно, що його когнітивні здібності досить швидко погіршуються.

Щодо Кушнера — він не дурний та зміг заробити багато грошей завдяки своєму тестю. Не думаю, що він ризикуватиме своїми відносинами з Трампом, намагаючись змусити його зробити те, чого той не хоче.

— Існують припущення, що США можуть вийти з переговорів влітку через підготовку до проміжних виборів. Якщо це станеться, як Європа може підсилити свою роль у такий критичний момент?

— Я б сказав, що нам потрібно сісти разом: ЄС, Велика Британія, можливо, Канада та Норвегія. Створити механізм. Визначити, хто саме буде вести переговори. Йдеться про тих, хто найкраще розуміє Росію та Україну.

Далі сформувати переговорну команду, яка представлятиме всі союзні країни.

— Умовно, визначити спеціального посланця щодо переговорів з Росією?

— Приблизно так. Людей, які матимуть мандат вести переговори від імені Європи з цих питань.

Паранойя в РФ загострюється

— А Росія погодиться вести переговори з представниками Європи? Вони не показують жодної готовності завершувати війну.

— Наразі Путін не хоче завершення війни. Він досі живе у своїй "бульбашці", і ніхто не наважується сказати йому, що насправді Росія цю війну не виграє.

Ситуація на фронті погіршується. Їхня економіка занепадає, попри війну в Ірані й зростання ціни на нафту.

Нафтові санкції США знову набрали повної сили. Плюс українські "кінетичні санкції" (удари по обʼєктах в РФ — Ред.).

Тиск усередині країни зростає. Люди роздратовані тим, як все це впливає на їхнє повсякденне життя — і економічно, і через загострення безпекового становища. Еліти та силовики ервують.

Проблема в тому, що ми не знаємо, як саме ситуація розвиватиметься далі. Як казав Черчилль, боротьба за владу в Кремлі — це як бійка двох бульдогів під килимом: ти бачиш рух, але не розумієш, що насправді відбувається.

Путін може залишатися при владі ще три роки. А може втратити її вже наступного тижня.

— Напруження дійсно зростає. Кремль заблокував месенджер Telegram, наприклад.

— Так, Путін стає дедалі більш параноїдальним.

— Що ж, добре, що Росія принаймні втратила Угорщину як партнера в ЄС.

— Це був серйозний удар по Путіну і його можливостях розколювати Європу.

Тому що Петер Мадяр — чітко проєвропейський. Він не готовий витрачати угорські гроші на підтримку України, але не проти європейських зусиль щодо допомоги.

Також він підтвердив, що кредит на 90 мільярдів погоджено. "Тиса" не заперечує проти санкцій щодо Росії тощо.

Ми зможемо продовжити роботу й над євроінтеграцією — відкривати переговорні кластери й рухатися далі. Мадяр сказав, що не бачить можливості для прискореного вступу України. Але не думаю, що ця заява щось змінює.

Є кілька держав-членів, які мають таку ж позицію: Україна може вступити до ЄС, коли виконає всі вимоги. Найважливіше — можливість проводити необхідні реформи.

— Як вважаєте, чи з’являться інші "проблемні" гравці на кшталт Віктора Орбана в ЄС? Наприклад, той же премʼєр Словаччини Роберт Фіцо.

— Є і Фіцо, і прем’єр Чехії Бабіш. Та поразка Орбана стало для них серйозним сигналом.

У Чехії та Словаччині більшість населення не є проросійським. Коли люди в Будапешті скандували "росіяни — геть", це теж сигнал.

Крім того, в ЄС були дуже серйозні обговорення і підготовка: якщо Орбан спробує сфальсифікувати вибори, будуть застосовані заходи. Стаття 7 Договору про ЄС — із позбавленням права голосу. Продовження замороження фінансування тощо.

Фіцо та Бабіш бачать: у Європи вичерпується терпіння щодо таких політиків.

Кремль, безумовно, тиснутиме, мовляв, треба продовжити "добру справу Орбана". Але не думаю, що вони настільки дурні, щоб спробувати це зробити. Якщо так, то ми з цим розберемося.