У Трампа зайняті іншим? Чи тиснуть США на Україну щодо виборів та яка позиція Європи

У французькому Страсбурзі пройшла сесія Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, а на його полях — діалог щодо демократичного врядування та, зокрема, поствоєнних виборів в Україні.

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко анонсував "Телеграфу": перший драфт технічного законопроєкту щодо виборів може бути готовий у першій половині цього року.

Адміністрація Трампа зайнята іншим

З січня тривають засідання робочої групи щодо підготовки законодавчих ініціатив. Вона розділена на сім підгруп за основними проблемними питаннями. Наприклад, безпека під час виборів, забезпечення голосування військовослужбовців, участь ВПО або громадян, які перебувають за кордоном тощо.

У Раді Європи цього разу говорили про те, як попередити втручання у вибори з боку Росії, а також — як регулювати роботу медіа, зокрема передвиборчу агітацію, якої традиційно багато в ЗМІ.

Нагадаємо, що в лютому 2026 року, коли переговорний процес щодо завершення війни в Україні набрав обертів, американські партнери почали все активніше говорити про необхідність проведення виборів — і бажано якомога швидше.

Як повідомляло видання Financial Times з посиланням на власні джерела, Київ нібито готувався до проведення президентських виборів та референдуму щодо мирної угоди з РФ після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа поставила ультиматум: голосування має відбутися до 15 травня, інакше гарантії безпеки для України можуть бути переглянуті.

Сам Трамп публічно стверджував, що Україна — більше не демократія, а керівництво держави "використовує війну", аби не проводити вибори.

"У цій ситуації, коли в Україні весь час триває воєнний стан, й лідер цієї країни, за рейтингом схвалення, вже впав до 4%… Я думаю, що якщо сідати за стіл, то тут й український народ вже вирішить, що давно не було виборів. Це не Росія каже Україні, що треба вибори, це об’єктивна ситуація", — сказав Трамп кілька місяців тому.

Президент Володимир Зеленський у відповідь зазначив, що американський лідер став "жертвою російської дезінформації". Врешті українська сторона наполягала, що для виборів потрібна відповідна безпекова ситуація, яку гарантувати ніхто не зможе.

"Зараз я думаю, що тиск навряд чи якийсь на нас чиниться саме щодо виборів. Ви бачите, що в переговорному процесі відбувається… Президент це коментує щодня в онлайн-режимі. Там інший тиск, на жаль (щодо територій — Ред.)", — сказав Олександр Корнієнко у коментарі "Телеграфу".

Попередити втручання росіян

Натомість він назвав європейські держави та інституції головними партнерами щодо підготовки відповідного виборчого законодавства.

"Це бенчмарки, це Венеційська комісія (яка аналізує законопроєкти — Ред.). Абсолютно все ми будемо враховувати. Ведемо з Брюсселем дуже серйозну роботу щодо спостереження.

Тому що в нас є достатньо жорсткі вимоги по участі місії ОБСЄ в цьому процесі. Враховуючи, що вони можуть містити представників дружніх до країни-агресора держав, які їй допомагають. Треба тут бути дуже обережними", — сказав заступник голови ВРУ.

Він додав, що після виборів в Молдові та Румунії Україна приділяє підвищену увага боротьбі з дезінформацією — з цим і не тільки зможе допомогти Рада Європи.

Для довідки: Рада Європи — це міжнародна організація, створена 1949 року для захисту прав людини, демократії та верховенства права в Європі; до її складу входить 46 країн, і Україна є її повноправним членом з 1995 року.

Відмовитися від ВЦА?

Як зазначила у коментарі нашому виданню новообрана президентка Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Гунн Маріт Хельгесен, важливо, аби при плануванні виборчого процесу проходили консультації з керівниками на місцях.

Водночас наголосила на необхідності продовження реформи децентралізації влади в Україні.

"Зараз важливо демонструвати нашу солідарність і підтримку у ситуації, в якій перебуває Україна. Під час зустрічі з українським колегами я сказала, що потрібно мати план на довгострокову перспективу. Коли діє воєнний стан — це тимчасовий режим.

Колись потрібно буде відійти від усіх тимчасових рішень і перейти до постійної системи, зокрема й у правовій сфері. Ми допомагатимемо на всіх рівнях настільки ефективно, наскільки зможемо", — сказала президентка.

У резолюції, яку Конгрес затвердив на своїй 50-ій сесії, йдеться: війна накладає серйозні обмеження на автономію та стабільність місцевих органів влади, особливо на територіях, де тривають бойові дії, тимчасово окупованих або суміжних. Багато громад наразі перебувають під військово-цивільною або військовою адміністрацією.

У документі зазначається, що для майбутніх виборів будуть потрібні надійні виборчі списки — оновлений Державний реєстр виборців — що відображатимуть значні демографічні зміни, спричинені війною. Мова про внутрішньо переміщених осіб, біженців за кордоном та тих, хто проживає на окупованих територіях.

Також необхідно оцінити готовність територіальних виборчих органів — окружних та дільничних виборчих комісій — і, у деяких випадках, підвищити її, як у частині інфраструктури, так і у частині навичок працівників.

Водночас саме місцеві органи влади відіграють центральну роль в цьому, наприклад, сприяючи уточненню даних про виборців. Регіональні органи можуть допомогти з необхідними адміністративними та територіальними реформами.

Як додає французька політикиня Веронік Бертоль, позиція Конгресу та Ради Європи полягає в тому, що вибори мають відбутися, лише коли дозволять умови.

"Ми не наполягаємо на їх проведенні поспіхом. Ми чудово розуміємо, що це не найкращий час — мати вибори під час війни. Однак, якщо цивільне управління зможе поступово заміщувати військове там, де це можливо, це вже буде хорошим знаком", — сказала Бертоль "Телеграфу".

Тож для європейських партнерів пріоритетом залишається не термін проведення виборів, а створення умов, за яких вони будуть вільними, прозорими та безпечними.