Газ, світло та тепло здорожчають в рази? Названо можливі строки підвищення тарифів в Україні

Тарифи на газ, світло і тепло в Україні занижені у 2,5-3 рази порівняно з ринковими цінами. Експерти кажуть: рано чи пізно це доведеться змінити — і МВФ, і ЄС вже про це прямо говорять.

"Телеграф" розбирався, коли це може статися, наскільки виростуть ціни й чи врятують субсидії.

"Це буде дуже скоро": чому про тарифи заговорили знову

За словами Олександра Харченка, директора Центру дослідження енергетики, і МВФ, і ЄС вже прямо кажуть українській стороні: штучні тарифи доведеться скасувати. Відкласти це не вийде.

Йдеться про газ, електрику і тепло одночасно. Натомість тим, хто справді не може платити ринкову ціну, держава має запровадити адресні субсидії. Харченко нагадує: у 2014-2015 роках ця модель вже працювала.

Який розрив між тим, що ми платимо, і реальними цінами

Поточні тарифи — не ринкові. Це визнають усі експерти, кого "Телеграф" запитував.

• Електроенергія. Населення платить 4,43 грн за кВт·год. Для бізнесу ціна у 2,5 раза вища — і саме вона є ринковою.
• Газ. "Нафтогаз" продає газ населенню по 7,96 грн за кубометр. Імпортний газ коштує 30 грн за кубометр. Різницю компанія фактично покриває зі збитків.
• Тепло — схожа картина: населення платить близько 8 грн за кубометр, тоді як ринкова ціна втричі вища.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі "Телеграфу" підтвердив:

Формально низькі тарифи існують через ПСО — покладені спеціальні обов'язки. Це механізм, за яким держава змушує постачальників продавати енергоресурси населенню нижче ринкової вартості.

З одного боку, це захищає людей від різкого зростання цін. З іншого — система тримається на збитках компаній і прихованому субсидіюванні.

Сергій Макогон, ексголова "Оператора ГТС України", пояснює: "Тарифи у нас тримаються вже 6 років незмінними. Аналогічна ситуація складається і з газом, і з опаленням. Власного газу, щоб задовольнити всі потреби населення та ТКЕ, не вистачає. Частину газу потрібно імпортувати, а цю частину для населення "Нафтогаз" продає собі у збиток".

Питання логічне: а як цей збиток покривати? Макогон відповідає так: "Якщо з бюджету, то чи є там кошти на це? Зараз там вже діра 400 млрд грн для потреб оборони".

МВФ нічого не "вимагає" — але є нюанс

Тут важливо розрізнити реальність від маніпуляцій. Омельченко звертає на це увагу окремо:

"МВФ ніколи нічого не вимагає. Весь план для отримання грошей з МВФ пропонується виключно українським урядом", — каже він. За словами експерта, саме уряд погоджує заходи для макроекономічної стабілізації — МВФ лише дивиться, чи погоджується з ними.

Тобто тезу "МВФ вимагає підняти тарифи" Омельченко називає маніпуляцією.

Але є інший вимір — євроінтеграційний. Нещодавно ухвалений закон про об'єднання ринків України та ЄС передбачає перехід на систему market coupling (об'єднання ринків електроенергії різних країн, при якому ціна та обсяги постачання визначаються автоматично, як на єдиному ринку, — Ред.). Це означає, що комерційні умови на українському ринку мають відповідати європейським — а отже, ціни для населення потрібно підтягувати до ринкового рівня.

Чи є мораторій — і що він захищає

Важливий контекст: зараз в Україні діє мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення. Він діє до кінця війни й шість місяців після її завершення.

"Захищені" від зростання:

• газопостачання та розподіл газу
• теплопостачання (опалення)
• гаряче водопостачання

На що мораторій не поширюється:

• електроенергія — тариф може зростати
• холодна вода та водовідведення
• вивезення побутових відходів
• обслуговування прибудинкової території (квартплата)

Геннадій Рябцев, експерт з енергетики, нагадує: рішення щодо теплопостачання, квартплати та прибирання території приймають не в Кабміні, а в місцевих радах. "Вартість послуги з централізованого теплозабезпечення — це повноваження органів місцевого самоврядування. Всі інші складники комунальних послуг — від обслуговування будинків до вивезення сміття — теж", — каже він.

Тому зміни у платіжках можливі ще до кінця війни — залежно від того, яке рішення ухвалить конкретна міська рада.

Коли й що може зрости першим

Рябцев прогнозує, що зміни у платіжках можливі вже з початком наступного опалювального сезону — через рішення органів місцевого самоврядування.

Щодо глобального перегляду тарифів — тут думки розходяться.

Рябцев посилається на підписані меморандуми: "У тих меморандумах, які було підписано з МВФ, наголошувалося на необхідності ухвалення дорожньої карти для ринків електроенергії та газу. Терміном ухвалення встановлювалося плюс шість місяців після завершення війни".

Омельченко звертає увагу на план інтеграції з ринком ЄС:

Водночас він застерігає від ілюзій: "Це не перший раз і не другий, що приймаються якісь закони й рішення, але нічого не виконується".

Хто постраждає найбільше і чи врятують субсидії

Якщо тарифи зростуть, найбільший удар отримають малозабезпечені родини і пенсіонери — ті, для кого комуналка і зараз з'їдає суттєву частину доходів.

Омельченко каже: "Держава буде планувати компенсувати це через адресні субсидії для малозабезпечених".

Макогон уточнює:

Харченко нагадує, що ця система вже показала ефективність: у 2014-2015 роках, коли ціни різко зросли, субсидії реально допомогли людям. Питання — чи вистачить бюджету і чи буде система достатньо адресною цього разу.

"Альтернатив немає": що кажуть експерти

Чи є взагалі варіант не підвищувати тарифи? Омельченко відповідає коротко: "Думаю, ні".

Макогон пояснює:

Питання не в тому, станеться це чи ні. Питання — коли й наскільки болісно.

При цьому жодного офіційного плану підвищення тарифів уряд наразі не оголосив. Омельченко зазначає, що коментувати наміри влади складно, поки такого документа немає: "Тільки коли план буде опублікований, тоді можна буде щось коментувати. Поки — нема чого".

Рябцев підтверджує:

Підсумок: платити більше доведеться, але не завтра

Експерти одностайні: питання не в тому, чи зростуть тарифи, а в тому, коли й наскільки боляче це відбудеться. Різкого стрибка найближчим часом не чекають — але і збереження нинішньої ситуації назавжди не обіцяє ніхто.

• Мораторій діє, але не захищає від усіх можливих зростань цифр у платіжці.
• Ринковий тариф у 2,5-3 рази вищий за поточний.
• Різке підвищення найближчим часом — малоймовірне, але поступове зростання окремих складників уже відбувається.
• Субсидії є — але їх охоплення і обсяг залежатимуть від рішень уряду.
• Горизонт змін — приблизно 2026-2028 роки, якщо говорити про системний перегляд.

За словами Макогона, поступово ціни потрібно приводити до обґрунтованого рівня. Інакше система просто не витримає.