Вода за графіком — не критично. Названо місто, де може бути найскладніше
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Експерт з водопостачання дав поради, як підготуватися до вимкнень води
Окремі міста можуть повністю залишитися без води на місяці, а її подача по графіках — найбільш оптимістичний прогноз у випадку ударів по інфраструктурі водопостачання, про які раніше попередив президент Володимир Зеленський.
Про це "Телеграфу" розповів у бліцінтерв'ю Артем Шира — підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Насосні станції для великих міст виготовляються 6–12 місяців, в Україні їх не виробляють
- Одеса — місто з однією ниткою водопостачання і найвищим ризиком повного зневоднення
- Київ відносно захищений: кілька джерел і розгалужені мережі
- Мінімальний запас: 2 л питної води та 10–15 л технічної на людину на добу
Наскільки реальним є ризик масованих атак на системи водопостачання і яких наслідків очікувати українцям?
— Оцінити ймовірність таких ударів складно, це залежить від військових факторів. Є два типи атак: ракети та дрони. Дрони, на мою думку, не настільки небезпечні, як ракети, — адже мережі водоспоживання, як правило, прокладені під землею, і дроном їх важко знищити. Але якщо застосовуватимуть ракети, які здатні проникати в підземні споруди й руйнувати їх, — це критично.
У деяких містах є буквально одна точка входу. Якщо, наприклад, казати про Київ, то електричні мережі мають кілька входів, і з водопостачанням — те саме: кілька входів і розгалужені, пов'язані між собою мережі. Тобто Київ ризикує хіба що погодинною подачею води. Це, на мою думку, не критично.
А деякі міста мають один вхід — наприклад, Одеса: просто одна труба в одному місці. Якщо туди прилетить ракета в потрібне місце, проблеми можуть виникнути такі, що їх не вдасться вирішити місяцями.
Чи можливий сценарій, коли воду подаватимуть за графіками — як це було з електроенергією?
— Це оптимістичний сценарій. Заради нього навіть не варто витрачати ракети — це не проблема. Ми всі в 90-х роках жили за таким принципом, і нічого: жити можна. Вода по годинах — незручно, але не критично.
Найгірший сценарій — велике місто, яке повністю залишається без води на кілька днів або тижнів. Якщо нема навіть чим змити у туалеті — люди виїжджають. Варіантів немає.
Наскільки водоканали готові до таких загроз — чи є резервні системи та плани реагування?
— Якщо пошкодження можна усунути, умовно кажучи, за допомогою зварника — це займе дні. Але якщо об'єкт зруйновано так, що відновлення розтягнеться на тижні чи місяці, — це вже справжня проблема. На великих насосних станціях просто може не виявитись відповідних запчастин.
Найнебезпечніша точка — насосна станція водопостачання, якщо вона єдина і розташована в одному місці. Це приваблива ціль для руйнування, яку потім дуже складно відремонтувати, бо таких насосів просто немає. Якщо замовити зараз — буде готовий через 6–12 місяців, десь за кордоном, бо в Україні таких виробників не залишилось: у Радянському Союзі їх робили, зокрема на Сумському заводі — і їх більше немає.
Якщо електрику можна замінити генераторами — які альтернативи існують для водопостачання у разі атак?
— Зробити альтернативний водозабір — це не до літа і навіть не на найближчі місяці. Це довший процес.
На мою думку, головне зараз — знайти ці найуразливіші міста і місця, де є сенс вразити ракетою за кілька мільйонів доларів. Зосередитись на великих насосних станціях, де є лише одна станція в одному місці. І заздалегідь сформувати ремкомплекти для швидкого відновлення. Бо в цих містах, як правило, немає іншого джерела води — воно одне, і більше нічого.
Якщо місто опиняється у ситуації, коли нема навіть чим змити в туалеті, — люди виїжджають. У мільйонному місті підвозити воду бочками нереально.
Що варто зробити звичайним людям уже зараз, щоб підготуватися до можливих перебоїв із водою?
— По-перше, не факт, що взагалі будуть удари. Якщо й будуть — моє припущення, що б'ють по великих містах, і пріоритет номер один — Одеса. Там найбільш критична ситуація. Про інші міста я просто маю менше інформації щодо їхньої інфраструктури.
Звичайні поради: мати запас питної та технічної води на кілька днів, щоб був час зорієнтуватись. Питна вода — 2 літри на людину на добу, для санітарних потреб — мінімум 10–15 літрів. Кілька 20-літрових бутлів — це мінімум.
Також варто заздалегідь з'ясувати, чи є поблизу — у межах кілометра пішки — місце, де можна набрати хоча б технічну воду: свердловина, криниця, бювет, що не підключений до водопроводу. Якщо таке місце є — жити можна, нехай і з відром. Якщо ні — через кілька днів після вичерпання запасів залишається тільки виїжджати.
Чи існує загроза не лише водопостачанню, а й каналізаційній системі — і наскільки це небезпечно?
— З каналізацією ситуація інша. Наприклад, якщо не працює Бортницька станція аерації — ну і що? Десь нижче за течією Дніпро матиме неприємний запах. Нам це безпосередньо не загрожує. Рибу, звісно, шкода. Але нічого критичного.
Складніше з перекачувальними насосними станціями каналізації — не з очисними спорудами, а саме з перекачувальними. У місті є кілька таких станцій: каналізація з будинків потрапляє вниз, у резервуар, звідти насос качає її вгору — до очисних споруд. Зазвичай ці станції розташовані на глибині 5–10 метрів, тож вразити їх ракетою складно. Але якщо таке трапиться — каналізація зупиняється. Люди продовжують користуватися нею, резервуар заповнюється, переливається, і десь у місті починає формуватися, скажімо так, неприємне озеро. Потім це може почати виливатися на перших поверхах будинків.
Можна, звісно, кинути насосну МНС і направити потік у зливову каналізацію — але вона розрахована на воду, а не на більш щільні відходи. Це варіант, але обмежений.
Тому цей сценарій я ставлю на друге місце після ударів по водопостачанню. Він менш катастрофічний, але цілком реальний: одна перекачувальна станція обслуговує кілька будинків чи цілий район — і якщо її вивести з ладу, люди просто не зможуть там жити. У кожному конкретному випадку рішення шукатимуть окремо, але це завжди складно і завжди — час.
Нагадуємо, Україні загрожують не лише відключення електроенергії, а й ризик повного зникнення водопостачання в містах — про можливі атаки на цю інфраструктуру попередив Володимир Зеленський. Експерти наголошують, що "вотер-аут" може мати значно серйозніші наслідки, адже система водопостачання складна у відновленні, має вразливі точки та потребує завчасної підготовки як з боку держави, так і громадян.