Весняний шок для валюти: що коїться з доларом і чого чекати в березні

Тиск на курс роблять одразу кілька факторів

Курс долара в Україні на початку весни продовжує коливатися, встановивши новий рекорд — 43,45 грн станом на 4 березня. Це відбувається одразу з кількох причин — зростання цін на нафту, події на Близькому Сході та залежність країни від імпорту та електроенергії. Але чого варто очікувати українцям упродовж березня?

Що потрібно знати:

• Зростання цін на нафту: робить долар дорожчим і збільшує внутрішній попит на валюту
• Курс євро падає через слабку реакцію ЄС на зовнішні виклики
• Згідно з прогнозами експертів, можливі три сценарії на березень

Економічні експерти пов’язують це із глобальною ситуацією на світовому ринку нафти, геополітичною напруженістю та внутрішніми економічними чинниками. Детальніше про це вони розповіли у коментарях "Телеграфу".

Що відбувається з доларом та євро у березні та чому

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин називає основним чинником — події на Близькому Сході, де продовжується напруженість та збройні конфлікти. За його словами, Нацбанк України має свою стратегію курсоутворення — він використовує її насамперед для основної мети – для зменшення рівня інфляції. Тобто є певна стратегія уповільнення інфляційних процесів, особливо зараз.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко розповідає, що поточна ситуація на валютному ринку безпосередньо пов’язана з війною на Близькому Сході. І подібні спекулятивні ігри є нормальним явищем.

Щодо падіння курсу євро, експерт пояснює, що справа у співвідношенні євро-долара.

Кандидат наук з державного управління, економічний експерт Юрій Гаврилечко розповів "Телеграфу", що зростання курсу долара — це досить довгострокові наслідки американської політики, зокрема збіг кількох факторів — від тарифних воєн, які розпочав американський президент Дональд Трамп і на які відреагували дзеркально ЄС і Китай.

Ще один важливий момент – геополітична напруга та загострення ситуації на Близькому Сході, війна проти Ірану. Побоювання щодо можливих ракетних ударів роблять інвесторів обережними: гроші шукають безпечних місць для вкладень, куди загроза не долетить. У такій ситуації багато вкладень йдуть у США — це вважається "тихою гаванню". Крім того, Федеральна резервна система США тримає високі відсоткові ставки, що робить вкладення в американські облігації ще привабливішими.

Щодо євро, його курс падає з кількох причин. По-перше, є ті ж чинники "тихої гавані": інвестори бояться ризиків, пов’язаних з Іраном та країнами, що набули конфлікту. По-друге, Європа реагує на кризи повільніше, тому що ЄС не є єдиною державою і бюрократія уповільнює рішення. Економіка Європи відстає від США щодо зростання та можливостей швидко реагувати на зовнішні події.

Інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса в той же час вважає, що ситуація з доларом є простими коливаннями. Тому, за його словами, значного коливання зараз і значного зростання немає.

Прогноз курсу долара на березень 2026

За словами Олега Пендзина, ключовим фактором залишаються події на міжнародній арені, зокрема війна у Перській затоці.

Зростання цін на нафту на світовому ринку веде до додаткових прибутків для російського глави Володимира Путіна. Тоді він матиме змогу більше витрачати гроші на війну. І це однозначно спричинить посилення військових дій в Україні. Це, на думку експерта, безпосередньо відбивається на внутрішній економіці країни.

Водночас Олександр Охріменко також додає, що все залежатиме від війни в Перській затоці. Якщо вона скоро закінчиться, то курс може навіть повернутися до рівня 43 грн або навіть буде нижчим.

Юрій Гаврилечко каже, що будь-які значні коливання курсу ймовірні десь у період півроку. За його словами, валюта наразі веде себе непередбачувано: з одного боку, Нацбанк та уряд намагаються утримувати курс, використовуючи державні облігації та інші інструменти, щоб гривня різко не падала. З іншого боку, Україна дуже залежить від імпорту та електроенергії, а частина заводів зупиняє виробництво, що уповільнює економіку.

Експерт виділяє три базові сценарії розвитку курсу:

• Невеликі коливання в межах 1-2%, які Національний банк здатний згладжувати.
• Затяжна американо-іранська війна, можливе залучення інших країн (Північна Корея, Китай) — стрибок курсу може становити 5–10%.
• Помірно ризикований сценарій : активізація бойових дій в Україні, продовження конфлікту на Близькому Сході та затримка зовнішніх кредитів ЄС — курс може просісти на 3–5%.

Експерт вважає, що найбільш вірогідним є саме третій варіант.

Тим часом, Сергій Фурса припускає, що в березні поточного року значних коливань не буде.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про найгірший спосіб зберігання заощаджень під час війни. Важливо знати, де безпечніше зберігати свої кошти — на банківських картках, готівкою чи, можливо, варто звернути увагу на криптовалюту.