П'ятий рік великої війни: названі 6 викликів для Україні у 2026 році

Чимало експертів згадали про проблеми мобілізації та не лише

У вівторок, 24 лютого, виповнюється чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кожен з цих років був не схожим на попередні. Перед нашою державою вставали нові виклики.

"Телеграф" запитав у експертів, якими викликами для України, на їхню думку, ознаменується п'ятий рік російсько-української повномасштабної війни.

Ризик втрати суб’єктності на міжнародній арені

Аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук основним викликом на цей час вважає ризик втрати Україною суб'єктності.

"Головний ризик для України – втрата суб'єктності та перетворення на об'єкт торгу в "великій угоді" між глобальними гравцями", – стверджує він.

З ним погоджується публіцист, військовослужбовець та громадський діяч Євген Дикий. За його словами, зовнішнє випробування для України – це "страшенний тиск з боку адміністрації 47-го президента США і, на жаль, союзника Володимира Путіна Дональда Трампа".

"Нас будуть дуже жорстко нагинати на капітуляцію. Формально, звичайно, закамуфльовану під нібито мирну угоду, але ми всі чудово розуміємо, що ті умови, які готова підписати Росія – це не мирна угода, а це саме наша капітуляція", – каже експерт.

"Мінськ-3" та доля Донбасу

Майор ЗСУ та кандидат політичних наук Назар Крицкалюк наголошує, що, попри явний тиск США та Росії, Україні потрібні не "Мінськ-3" і нова "формула Штанмаєра", а справжні гарантії безпеки та система міжнародного контролю над РФ за для не допущення агресії у майбутньому.

Тому українцям треба готуватися не тільки, до миру та "примарної демобілізації", а до можливого нового продовження битви за Донбас, в центрі якої можуть опинитися Слов’янська або Костянтинівська агломерації.

"Одним з найочевидніших та найбільш ймовірних викликів буде розв'язання територіального питання Донбасу та інших ТОТ та загалом питання завершення активної фази російсько-української війни", – каже Крицкалюк.

Питання мобілізації та СЗЧ

Дикий вважає найбільшим і найстрашнішим внутрішнім викликом проблему мобілізації. На його думку, якщо держава не розв'яже це питання впродовж першого півріччя, перспективи у війні будуть дуже поганими.

"Ми здатні все це витримати тільки за однієї ключової умови, що у ЗСУ буде достатнє поповнення", – зазначив він.

За словами військового, сюди ж треба включати й проблему СЗЧ (самовільного залишення частини), бо це дуже пов'язані між собою питання. Хоча головне – мобілізація, бо розв'язання питання СЗЧ – це про повернення тих людей, які вже і так були в формі.

"А нам треба все ж таки налагодити постійний перетік людей зі статусу цивільних в статус військових. І тільки тоді ми зможемо, по-перше, поповнювати втрати", – пояснив Дикий.

Також це дозволить нарешті відпустити додому багатьох, хто воює вже п'ятий рік та забезпечити нормальні ротації, провести часткову демобілізацію.

"Ну, і зрештою ми зможемо забезпечити формування резервів. Це те, без чого взагалі, не воюється. Воювати без резервів – це дуже погана історія", – каже експерт.

Він розповів, що коли Ілон Маск відключив росіянам Старлінки та в них обвалився зв'язок та управління військами, це була фантастична перевага, через яку Україна могла переломити хід війни. Але для цього не було резервів. Тому Україна використала цей момент суто для оборонних цілей.

На думку Крицкалюка, проблема мобілізації стала системною і потребує комплексного перезапуску. У 2026 році критично важливо:

• реформувати роботу ТЦК та змінити регламент їхньої діяльності;
• забезпечити правовий захист як громадян, так і військовослужбовців;
• провести інформаційну кампанію проти російського впливу в інфопросторі;
• покращити умови в навчальних центрах та грошове забезпечення інструкторів.

Своєю чергою, Барчук вважає, що проблеми набору людей у військо та СЗЧ вирішить рекрутинг. За його словами, посадовці вже заявляють про підготовку змін в принципах долучення до війська.

"Кількість СЗЧ серед мобілізованих військових вищий, на відміну від добровольців, котрі долучились до Сил оборони через процес рекрутингу", – пояснює він.

Енергетична безпека та політичний шантаж

Енергетика залишається одним із найуразливіших напрямків. Попри часткові домовленості, РФ продовжує використовувати удари по енергетичній інфраструктурі та політичний тиск через європейських політиків, зазначає Крицкалюк.

Скандали кінця 2025 року вплинули на імідж України (йдеться про справу Міндіча та подальшу серію вручення підозр і зняття з посад), але кадрові зміни у провідних державних органах, явно позитивно вплинули на довіру зі сторони партнерів.

У 2026 році Україні необхідно посилити захист енергетичних об’єктів та виробити антикризову політику проти енергетичного шантажу.

Масштабування ВПК та технологічна перевага як основа стратегії

Ставка на технологізацію та дрони продовжує бути безальтернативним шляхом до створення асиметричної відповіді на чисельну перевагу ворога, вважає Барчук. Наразі понад 60% уражень на лінії зіткнення виконуються саме безпілотниками — котрі залишаються основною зброєю для наших Сил оборони, та є напрямком, що потребує масштабування.

"У 2026 році Україна планує виробити понад 7 мільйонів дронів. Якщо у 2024-2025 роках безпілотні технології дозволили створити зону ураження глибиною до 20 км, то мета на 2026 рік – розширення цієї зони до 100 кілометрів для ударів по російських об'єктах в оперативній глибині", – зазначає він.

Також йдеться про дрони-перехоплювачі, наземні роботизовані комплекси, дальні засоби ураження тощо.

Дикий впевнений, що 2026 рік стане роком не просто наших масованих дронових атак по Росії, а масового льоту "Фламінго" та "інших різних подібних пташок".

"Побачимо, чи це буде "Гром-Сапсан", чи це буде щось від Firepoint, чи це буде взагалі щось третє, про що не було поки ніяких зливів. Ми побачимо, коли воно полетить, коли почуємо волання з-за поребрика", – спрогнозував він.

Військовий експерт, історик та журналіст Михайло Жирохов теж робить ставку на розвиток ВПК та масштабування ракет.

"Очевидно, що у Генерального штабу на цей весняно-літній період, як і в минулі роки, є і план наступальний, і план оборонний. Але не очевидно, що до якихось наступальних дій. Скоріш за все, все обмежиться вʼялотекучою війною, масштабуванням ракет, розвитком оборонної промисловості, в тому числі і за рахунок експортних надходжень. Але якихось проривних моментів я особисто не очікую", – каже він.

Протидія модернізованим атакам РФ

Україна стикається з викликом російських ударних дронів великої дальності, зауважив Барчук. РФ модернізує та масштабує їхнє застосування: діє щонайменше 15 пускових майданчиків для "Шахедів", частину з яких торік оновили, що дає змогу під час однієї атаки запускати понад 800 дронів і скорочувати час підготовки. Самі БпЛА також удосконалюють — зокрема оснащують інфрачервоними прожекторами та пристроями для транспортування і запуску FPV.

У відповідь Україна перебудовує роботу ППО в регіонах, активно застосовує дрони-перехоплювачі та розробляє нові технології, зокрема "антидроновий купол", який, за даними ЗМІ, належить до класу лазерної зброї.

Раніше ми розповіли, які прогнози дають нардепи на п'ятий рік великої війни з Росією. За словами одного з них, треба готуватись до гіршого.