"Енергетичне перемир’я" без підтверджень: що стоїть за російськими вкидами

Наскільки вкиди є правдивими, стане зрозуміло протягом кількох днів

З ранку 29 січня в українських соціальних мережах поширюються російські повідомлення про початок так званого "енергетичного перемир’я", в рамках якого ані Москва, ані Київ не можуть завдавати ударів по критичній інфраструктурі один одного. І хоч для України, енергетична система якої значно потерпає від російських обстрілів, перспектива такого процесу здається більш ніж необхідною, правдивість таких повідомлень ставиться під значний сумнів.

"Телеграф" розповість все, що відомо про черговий раунд "перемир’я", а також повідомить, чи дійсно воно можливе в умовах, які склалися.

Що таке енергетичне перемир’я

За повідомленням російських джерел, яке поширювали їхні воєнкори, для Збройних сил РФ нібито була введена заборона на завдання ударів по будь-яким об’єктам у Києві та Київській області, а також по будь-яким об’єктам інфраструктури на всій території України. Пізніше з'явилися заяви про те, що така ж заборона діє і на удари по території РФ.

Обмеження нібито почали працювати із сьомої години ранку за московським часом – для України це – шоста.

Наразі жодна сторона – ані представники влади України, ані росіяни – не підтвердили або не спростували цю інформацію офіційно. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на питання журналістів заявив, що наразі не може коментувати це питання.

Тим часом Олексій Кулеба, міністр розвитку громад та територій України, повідомив, що Україна очікує на новий масований обстріл – всі служби, зокрема ДСНС та ЗСУ, готуються до початку сильних морозів, коли, ймовірно, і буде завданий удар.

При цьому, віцепрезидентка Єврокомісії Кая Каллас у четвер, 29 січня, заявила, що росіяни несерйозно ставляться до переговорів, які відбуваються в ОАЕ, і на яких і мали би бути досягнуті домовленості щодо цього припинення вогню. Вона також наголосила, що росіяни лише вдають залученість, поки завдають ударів по критичній інфраструктурі з метою "заморозити українців".

"Станом на зараз я не бачив будь-яких офіційних коментарів з боку України, що ми досягли такого перемир'я. І, ба більше, я навіть не чув, що до нього готуються, що ми в якомусь процесі. Були плітки. Але не більше. Від наших посадовців, що ми готуємося, що буде угода, такого не було", – говорить "Телеграфу" Іван Ступак, військовий аналітик, ексспівробітник СБУ.

Як пояснює експерт, існує чимало припущень щодо мотивів появи таких вкидів: розслабити українців, а потім завдати удари, коли ніхто не буде цього очікувати; або зробити так, щоб Сили оборони України порушили це перемир’я, після чого їх можна буде звинуватити в недотриманні угоди.

Інакшої думки дотримується військовий експерт Дмитро Снєгирьов. Він вважає, що поява цієї інформації може бути контрольованим вкидом, який потрібен для заміру громадської думки та політичних сил щодо такого перемир’я.

"Сам факт можливості енергетичного перемир'я свідчить про продовження перемовного процесу. На останніх зустрічах в Абу-Дабі вирішувався досить цікавий спектр питань. Це, в першу чергу, припинення вогню і питання, пов'язані з верифікацією порушення режиму припинення вогню.

Тобто, факт нелокального перемир’я, енергетичного, хлібного, можна називати їх як завгодно – обговорюється. І саме це енергетичне перемир’я буде лакмусовим папірцем, який демонструватиме готовність обох сторін до продовження мирного діалогу", – пояснює він "Телеграфу". Крім того, експерт вважає, що цей момент могли спровокувати американські партнери в момент продовження перемовного процесу та політичного тиску на обох його учасників – Росію та Україну.

Чи можливе таке перемир’я зараз

Очевидно, Росія успішно виконує своє завдання зі зруйнування критичної інфраструктури України – лише в Києві екстрені графіки відключення світла, пов’язані з важкими наслідками обстрілів, діють з середини січня. Тож незрозуміло, чи дійсно Москва в таких умовах готова відмовлятися від ударів по критичній інфраструктурі?

Іван Ступак вважає, що це навряд корелюється з реальністю. В Санкт-Петербурзі та Москві немає проблем з опаленням, а кризу, пов’язану з дефіцитом палива, росіянам вдалося подолати.

"Так, Бєлгород замерзає, Брянськ замерзає. Але навіть якщо 90% Росії буде замерзати, це впливати взагалі не буде. Для них більш ситуація приваблива, бо замерзає Київ – столиця, тут і дипломатичні установи, і органи влади, і взагалі для них це просто неймовірний подарунок. Як на мене, їм взагалі не з руки зупиняти атаки по енергосистемі", – говорить він.

Єдиним можливим аргументом, який може зупинити росіян – атаки українських дронів по "тіньовому флоту", по Чорному та Балтійському морю з метою блокування можливостей вивезення російської нафти.

"Тоді, дійсно, це може бути болючим аргументом. Бо удари по російських НПЗ не приносять жодних результатів. Був період, коли в середині літа ці атаки поновилися, і потім був вересень зі страшенними чергами у росіян, і в Криму, і про "20 літрів в одні руки", а потім це все зникло. Вони дійсно переорієнтували свої виробничі потужності і палива зараз більш ніж достатньо. І наші удари, на жаль, не приносять того ефекту, на який ми розраховували", – підсумовує він.

Дмитро Снєгирьов натомість наголошує на тому, що сукупність відомих даних говорить про те, що сторони намагаються шукати алгоритм подальших дій щодо припинення фази активних бойових дій.

"І це стосується якраз можливості зупинки обстрілів критичної інфраструктури. А для російської сторони це – удари українських БПЛА по нафтопереробних підприємства і підприємствах газо- і нафтовидобутку", – говорить він.

Показовим експерт називає і той факт, що українська делегація під час останніх перемовних процесів ставила питання якраз щодо енергетичного перемир’я з аргументами про те, що через критичний стан енергетики, цей терор використовується Росією як елемент військово-політичного тиску.

А хто слідкуватиме?

Навіть за можливості офіційного початку такого перемир’я, сліпо довіряти росіянам означатиме ставити себе в хитке становище, адже за досвідом попередніх подібних ініціатив, українці добре розуміють "надійність" таких домовленостей. Відповідно, для надійності варто залучати міжнародний моніторинг. Дмитро Снєгирьов стверджує, що він існуватиме в будь-якому разі.

"Він існує, враховуючи сукупну супутникову компоненту і наших європейських партнерів і Сполучених Штатів. В умовах глобального світу неможливо пуск аеродинамічних чи аеробалістичних засобів уражень. Це все відслідковується в будь-якому разі в режимі онлайн. І будь-які порушення можливого перемир'я будуть свідчити про недоговороспроможність конкретної зі сторін. А це потягне за собою подальший тиск з боку американських партнерів", – вважає він.

Якщо порушення будуть зафіксовані з російської сторони, то цілком ймовірним можна вважати посилення економічного тиску – подальші операції щодо "тіньвого флоту", обмеження можливостей банківського сектору країни-окупанта.

"Там низка факторів, які впливають на настрої американської сторони і, головне, там є дієві інструменти тиску на Російську Федерацію, про що свідчить дефіцит бюджету на рівні 2,6% від ВВП, зростання витратної частини бюджету більш ніж на 6%. Ці фактори свідчать про те, що сукупність дій української і американської сторони досить чутливо вдарили по російській економіці. Тому ми можемо говорити про те, що моніторинг буде відбуватися і будуть відбуватися подальші вже дії з урахуванням моніторингу можливих порушень", – підсумовує він.

Натомість, Іван Ступак вважає, що навіть із застосуванням зовнішнього моніторингу довіряти Росії з будь-яким перемир’ям не варто.

"Буде зовнішній моніторинг, окей, скажуть, що щось залетіло з території Росії. Росіяни скажуть: "Це не ми, це українці. Це все була провокація". Вони ж виводять все в ранг абсурду. Тому якимось чином притягнути їх до відповідальності, жодних аргументів дійсно немає", – говорить він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Інститут вивчення війни у своєму останньому звіті повідомив про просування українських військ у районі Покровська. Бої за місто тривають із жовтня 2025 року — Росія зосередила на цьому напрямку понад 140 тисяч військових, що становить близько чверті всього її угруповання в Україні. Наприкінці листопада Кремль заявляв про нібито захоплення Покровська, однак цю інформацію спростували українські Сили оборони та незалежні аналітики.