Кульгава лють і слон із навозної мухи: згадуємо культову програму "ПДС" на харківському радіо

"П’ятниця Дріб Субота" (ПДС) — це культова харківська радіопрограма на Radio 50, яка стала символом своєї епохи. Гумор на межі фолу, знущальні пародії на всесвітньо відомі хіти та розкута манера ведучих зробили "ПДС" популярною далеко за межами Харкова. Так, у Києві середини дев’яностих ходили з рук у руки касети із записами пісень і чутки про харківських хуліганів — українських "Монті Пайтонів", але в радіоформаті. А в самій першій столиці й досі згадують клубні заходи та концерти від ведучих "ПДС", які збирали "просунуту" молодь Харкова. "Телеграф" розкопав справжню історію легендарної радіопрограми та її творців.

Як усе починалося

"Эх, Гриша, а помнишь, как тебя хоронили?", "Я, между прочим, амиго горячий!" та інші жарти від "ПДС" і досі пам’ятають ті, хто вижив у культурних битвах дев’яностих. "Ми ночами сиділи біля радіоприймачів і реготали, мов божевільні", — ностальгійно згадують слухачі на форумах. Зустрічається й така думка: "ПДС" — це фактично перший і, мабуть, єдиний повноцінний представник харківського музичного постмодерну".

Архіви цих ефірів і досі можна знайти на торентах — так само, як і музичні альбоми з піснями, але сама історія програми та її учасників тривалий час була оповита туманом невідомості. Частково в цьому винні самі батьки-засновники, яким подобалося містифікувати, а то й просто морочити голову оточенню. Втім, настав час поговорити серйозно. Хоча немає нічого похмурішого за серйозну розмову про смішне.Отже, серпень 1994 року, Харків, перша незалежна радіостанція Східної України — Radio 50.

Батьки-засновники — це Алік Шеєв (Олег Кривошеєв), перший радіодіджей Східної України та колишній учасник гурту "Ку-Ку", де Алік співав і грав на бас-гітарі. Це програмний директор Radio 50 Антон Ковальчук (у мережі Radio 50 називають "одним із символів покоління пострадянських романтиків"). Валерій Промокан (Сазонов) — звукорежисер Radio 50 і музикант на усі руки. І, нарешті, Ігор Авдєєв — ведучий інформаційно-розважальних програм Radio 50.

Радіопрограму задумували як північний хіт-парад із п’ятниці на суботу (звідси й назва), але ідея хіт-параду випарувалася вже в перші місяці, згадує Ігор Авдєєв.

У цей період учасники програми, не обмежуючи себе радіоефірами, виходять "в народ": дають концерти в щойно відкритих харківських клубах під інструментальну мінусовку. Характерна деталь виступів тих років — незвичні авторські костюми від Ірини Авдєєвої.

Історія з каналізацією

Зрозуміло, колектив таких веселих й настільки розкутих людей рано чи пізно мав опинитися в епіцентрі якоїсь скандальної історії. Вона трапилася вже на другий рік існування радіопрограми.

Отже, 30 років тому, влітку 1995-го, Харків накрив каналізаційний апокаліпсис: після потужної зливи затопило Диканівські очисні споруди. Місцева преса назвала це "однією з наймасштабніших аварій ХХ століття": "за економічними масштабами те, що сталося, можна порівняти хіба що з Чорнобильською катастрофою. Величезними потоками стічних вод і бруду було загижено й без того хворі річки Харківщини, загроза зараження нависла над Донецькою та Ростовською областями. Санітарні лікарі лякали епідемією холери, а місцеві мешканці намагалися виїхати з Харкова. Відновлювали тоді Диканівську станцію всім світом — навіть військовий альянс НАТО надіслав унікальний насос. Фахівці стверджують, що надзвичайних ситуацій, подібних до цієї, не траплялося ні на одних очисних спорудах у світі, і що саме завдяки цій катастрофі в Україні було переглянуто підхід до фінансування очисних систем".

Ігор Авдєєв, як співробітник новинної служби, за службовим обов’язком опинився на брифінгу з чинним губернатором — потрібно було готувати сюжет для ефіру.

Загалом в ефір вийшло близько 200 радіопрограм.

Далі буде…

Раніше "Телеграф" писав, які телепрограми українці дивилися на Новий рік 20 років тому.