Депутатам Європейського парламенту не заборонені візити до РФ.
В Європі досі чимало політиків, які симпатизують режиму Володимира Путіна та поділяють відверто антиукраїнські настрої. Детальніше про таких діячів розповідає "Телеграф".
Виправдання російських злочинів
Рівно рік тому Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо повернення українських дітей, яких Росія примусово вивезла на свою територію.
Парламент рішуче засудив насильницькі дії Москви та співучасть Білорусі у жорстокому поводженні з українськими дітьми, зокрема вбивства, депортацію, незаконне усиновлення, сексуальне насильство, примусову русифікацію та мілітаризацію.
Документ підтримали 516 депутатів, проти проголосували три, ще 34 утрималися. Тобто злочини щодо дітей — найстрашніші у цій війні — не викликали жодного співчуття з боку 37 парламентарів.
Серед них — незалежний депутат від Кіпру Фідіас Панайоту.
У своїх соцмережах він стверджував, що резолюція щодо дітей "перебільшує" масштаби проблеми й насправді спрямована на те, щоб "ще більше демонізувати Росію".
"Так європейські політики будуть мати більше аргументів, щоб переозброїти Європу, що дуже погана ідея, адже не принесе мир на континент. Навпаки є ризик більшої війни — ще більше дітей ризикують втратити їхні сімʼї, дім чи навіть життя", — пояснював кіпрський депутат.
У коротких відео політик-блогер просуває наративи про те, що Україна завжди поставала розділеною державою, і нібито жителі Сходу "були переважно російськомовними та проросійськими". Тому єдиний вихід врахувати думку кожної з частин країни — провести референдуми щодо майбутнього курсу.
Через інтервʼю з експертами-однодумцями Панайоту ширить інформацію про те, що саме розмови про членство України в НАТО спровокували російське вторгнення, що допомога Києву лише шкодить ЄС, а європейські столиці роблять помилку, коли не розмовляють з Путіним.
Минулого року кіпріот вирушив до Москви — це сталося напередодні російського Дня перемоги. Він стверджував, що основна мета його візиту — просувати дипломатичне врегулювання війни як єдиний правильний варіант. Мовляв, ЄС має припинити поставки озброєння Києву й фокусуватися на діалозі.
Панайоту з групою колег навіть ходив до Держдуми, де жалівся на перепони для "прихильників зближення з Росією".
"Час робити кроки назустріч один одному", — казав він. Принагідно стверджував, що кіпрський та російський народи обʼєднує "православна релігія".
Звісно ж, у лютому євродепутат проголосував "проти" резолюції з нагоди четвертої річниці вторгнення РФ, в якій парламент висловив беззаперечну підтримку Україні.
"Україна — маріонетка Брюсселю"
Так само зробив і болгарський представник ультраправої групи "Європа суверенних націй" Петар Волгін. У виступах з трибуни парламенту він часто звинувачує керівництво ЄС в русофобії.
"Замість того щоб обманювати український народ, європейські чиновники мають сказати правду. А вона полягає в тому, що зброя замовкне лише тоді, коли Україна стане нейтральною державою, а не русофобською маріонеткою, якою керує Брюссель", — заявив він під час нещодавньої промови.
Інші меседжі Волгіна ціклом перегукуються з російською пропагандою. Він розкачує теми корупції, утисків в Україні та "войовничої політики" Європи.
Мовляв, гроші європейських громадян "осідають у кишенях українських та брюссельських корупціонерів", Київ незаконно переслідує священнослужителів Української Православної Церкви, а переозброєння європейських держав — знов-таки помилка, адже РФ не становить жодної прямої військової загрози для них.
"Головною перешкодою для досягнення миру в Україні є не люди в Кремлі, а високопоставлені брюссельські бюрократи", — стверджував він.
Природно Волгіна часто цитують російські державні ЗМІ. Для Кремля такі політики — зручний інструмент просування власних думок. Їхні заяви дозволяють Москві створювати враження, ніби навіть у самому ЄС дедалі більше голосів виступають за чи проти того, що потрібно їй.
Агітація на візити до РФ
Наприклад, днями російський диктатор Володимир Путін заявив, що відкритий до діалогу з європейцями, якщо ті зроблять відповідні перші кроки. Напередодні цього правий люксембурзький євродепутат Фернан Картайзер запустив цілу кампанію із залучення своїх колег до поїздки в Росію.
У минулому політик був виключений із політичної групи "Європейські консерватори та реформісти" якраз за візит до країни-агресора. Програма Картайзера, яку той поширив серед євродепутатів, передбачає особисту зустріч з депутатами російської Держдуми на полях Петербурзького економічного форуму в червні. Там же з промовою виступатиме і Путін.
Цей форум традиційно використовується Кремлем як майданчик для демонстрації "відкритості" російської економіки та спроб нормалізації міжнародних контактів попри триваючу війну проти України та санкційний тиск з боку Євросоюзу.
Водночас депутати Європарламенту не підлягають покаранню за особисті контакти з росіянами або поїздки до РФ. Що робить їх "корисними ідіотами", які підігрують цілям Москви.
Візьмемо словацького євродепутата, частого гостя до РФ Любоша Блаха — на батьківщині він входить до правлячої партії Smer.
Блаха публічно вибачався перед російським народом за "витівки" своїх колег і дякував за "свободу від фашизму" в роки Другої світової війни… З трибуни парламенту прославляв Радянський Союз "за мир і свободу". На урочистих заходах носив георгївську стрічку…
Політик критикує ЄС, натомість РФ вважає "красивою, мудрою та передовою" країною. Україна в очах Блахи — корумпована держава, в якій президент живе в "кокаїновій реальності".
Політик просуває наратив про "лицемірність" Брюсселя: мовляв, які можуть бути санкції проти Росії, якщо Євросоюз не засуджує Ізраїль за "напад на Іран та геноцид проти палестинського народу"?
"Фон дер Ляєн ганебно заявила, що має розуміння до ізраїльської агресії, але у випадку Росії ніхто не хоче зрозуміти, що Захід військово наближався до кордонів Росії і що Росія була змушена захищатися. Що це за подвійні стандарти?" — заявляв він у парламенті.
Відбілювання російської агресії цими депутатами відбувається не через пряме заперечення факту війни, а через значно тонші інструменти. Вони рідко ставлять під сумнів сам факт вторгнення, натомість зміщують фокус — із відповідальності Росії на "контекст", "провокації" або "помилки, які робить Європа".
Небезпека "нейтральних" парламентарів
Були випадки, коли прихильні до країни-агресора європейські парламентарі намагалися потрапити до України — в складі делегацій, що зазвичай спілкуються з українськими високопосадовцями, відвідують військові обʼєкти та, по суті, отримують доступ до чутливої інформації.
Йдеться про політика Ганса Нойхоффа, який на Батьківщині представляє популярну "Альтернативу для Німеччини". У листопаді минулого року Нойхофф приїжджав до Сочі на симпозіум "БРІКС — Європа".
Після цієї поїздки він почав стверджувати, що будь-який мирний план між Москвою та Києвом має враховувати "першопричини, які призвели до російського вторгнення" — і що Києву слід завадити вступити до Північноатлантичного альянсу.
На його думку, Україна могла б стати "Швейцарією Сходу".
"Мирний план має насамперед враховувати причини, які призвели до російського вторгнення. Це означає: позаблоковість і нейтралітет України, відсутність членства в НАТО, відсутність військ країн НАТО на українській території та відсутність ядерного озброєння. Поки ці пункти не стануть ядром мирного врегулювання, Росія продовжуватиме війну", — казав німець.
Ці ж три вимоги просуває і Кремль. Буквально днями секретар Радбезу РФ Сергій Шойгу виступив із заявою, що Україна має повернутися до "позаблокових, нейтральних, безʼядерних основ".
У заяві для ЗМІ Нойхофф наголошував, що є "суворо нейтральним", а не проросійським чи проукраїнським. Водночас критикував підхід ЄС щодо перетворення України на "сталевого дикобраза", назвавши це "серйозною стратегічною помилкою", яка шкодить відносинам блоку з Москвою.
Подібно до згаданих вище колег, Нойхоффу притаманний меседж зменшення масштабів російської загрози:
"Припиніть залякувати людей у Європі дедалі новими історіями про загрози! Нарешті почнімо серйозний і конструктивний діалог — також і з Російською Федерацією", — заявляв він з трибуни парламенту.
Врешті, політик так і не отримав дозволу на вʼїзд на українську територію.
Деяким потрібна довідка лікаря
Цікаво, що по російських методичках грають і політичні діячі, які офіційно потребують психіатричної експертизи. Мова про скандальну румунську політикиню Діану Йованович-Шошоаке.
У березні 2025 року їй було заборонено вʼїзд до України строком на три роки. Євродепутатка відкрито підтримує російську агресію та навіть писала листа Путіну, в якому зазіхала на частину українських територій.
Вона публічно пропонувала анексувати землі, які вважає "історично" румунськими, а саме: Північну Буковину, міста Герца, Болград, Ізмаїл, Мармарощину та острів Зміїний.
У жовтні 2025 року, перебуваючи у Москві, Шошоаке погрожувала президенту України Володимирому Зеленському. Заявляла, що "переламає йому ноги", якщо той спробує виступити в румунському парламенті.
У рідній країні Йованович-Шошоаке звинувачується в 11 злочинах, серед них — заперечення Голокосту та пропаганда культу воєнних злочинців, зокрема, комуністичного диктатора Ніколае Чаушеску. Під час розгляду справи суд ухвалив рішення про проведення судово-психіатричної експертизи євродепутатки.
Натомість Генеральна прокуратура Румунії звернулася до Європейського парламенту із запитом про зняття депутатського недоторканності з Йованович-Шошоаке — врешті її позбавили імунітету.
Попри те, що такі політики залишаються маргінальною меншістю в межах цього складу Європарламенту, їхня присутність має непропорційний інформаційний ефект. Їхні заяви швидко підхоплюються російськими медіа, тиражуються в соціальних мережах та перетворюються на інструмент російського впливу.
Навіть поодинокі виступи створюють ілюзію альтернативної "європейської позиції". Це дозволяє Москві демонструвати нібито наявність внутрішньої опозиції курсу ЄС щодо підтримки України та підривати довіру до спільних рішень європейських столиць.
Небезпечно, що в таких політиків є своя база прихильників — передусім у соціальних мережах, де короткі емоційні відео й спрощені, часто спотворені пояснення складних геополітичних процесів отримують вкрай широке охоплення.
Яскравий приклад — публічна активність кіпрського парламентаря Панайоту: його відео під назвою "Чому кредит на 90 мільярдів євро для України — помилка" набрало майже пів тисячі репостів та 65 тис. переглядів в цілому. А ролик "Чому я поїхав до Росії" взагалі сягнув позначки в один мільйон відтворень.
Це створює паралельний інформаційний простір, де межа між критикою політики ЄС і повторенням російських наративів дедалі більше розмивається.