Головний ідеолог Трампа: хто такий Стівен Міллер та що він думає про Україну

Політик входить до близького кола президента США.

Джерела "Телеграфу" на Капіталійському пагорбі описують: навколо президента США Дональда Трампа завжди багато людей, які діляться із ним ідеями щодо внутрішніх та зовнішніх політичних кроків, однак прислухається він далеко не до всіх. Серед тих, чий голос справді має вагу для американського лідера — Стівен Міллер.

У минулому — спічрайтер Трампа, а зараз — заступник керівника апарату Білого дому з питань політики та внутрішньої безпеки. Він поруч із Трампом ще з 2016 року, і на відміну від багатьох соратників президента, які врешті покидали його команду через конфлікти чи незгоду з політикою адміністрації, 40-річний Міллер роками зберігає посади та вплив.

Що важливо знати:

• Міллер критикував Байдена за допомогу Україні
• Політик вірив, що лише Трамп може закінчити війну
• І Міллер, і Трамп критикують Індію через купівлю нафти в РФ

"Відголоски ідей Міллера можна почути навіть у публічних заявах Трампа. Венесуела, Гренландія і не тільки", — пояснює на умовах анонімності обізнаний співрозмовник. Дехто називає його "правою рукою" президента, хтось — "впливовим гравцем", інші ж — "головним ідеологом" чинної адміністрації.

Яка ж його позиція щодо України?

Дипломатія, а не зброя

Варто розуміти, що Міллер — один із найпалкіших прихильників ідеології "Америка передусім". У минулому він неодноразово критикував адміністрацію Джо Байдена та Камали Гарріс за "величезні чеки для України".

Мовляв, пріоритет США — боротьба з нелегальними мігрантами, захист демократії вдома та насамперед безпека та добробут американців — а не порятунок інших націй.

"Американці чіпляються за дахи й залишаються тонути та вмирати. Ви не змогли евакуювати чи врятувати цих громадян. Можливо, якби вони жили в Україні чи Гаїті, наш уряд би їх врятував", — писав Міллер у вересні 2024 року, коли на Штати обрушився ураган Гелен.

"Сенат щойно проголосував за те, щоб надати Україні 60 мільярдів доларів. Це в 15 разів більше річного бюджету на депортації для ICE (Міграційної ти митної правоохоронної служби США — Ред.). 15 разів" — обурювався Стівен Міллер два роки тому.

Він не упускав можливості заявити, що "категорично проти" військової допомоги Києву, натомість — "за" мирне врегулювання конфлікту.

Фактично ця теза знайшла своє відображення у чинній політиці Вашингтона — США більше не надають зброю чи фінансову допомогу Україні, лише продають озброєння союзникам по НАТО, аби ті передавали його Києву. Фокус американської сторони — на дипломатії та "закінченні кровопролиття".

"Війна в Україні є проксі-війною США з Росією — величезною державою з потужним ядерним арсеналом — і передусім пов’язана з питанням розширення НАТО", — писав Міллер у своєму профілі в Х 2023 року.

Він стверджував, що на відміну від ситуації з Ізраїлем, в Україні — "не війна геноциду з метою знищення релігії, племені чи народу".

"Натомість ця надзвичайно трагічна війна є побічним продуктом ширшого протистояння між Росією та Заходом, яке потребує дипломатії, розрядки та державницької мудрості", — писав політик.

Слабка Росія

Як і Трамп, Міллер стверджував, що політика Байдена щодо Росії може призвести до Третьої світової війни, і лише республіканець здатний закінчити "війну в Європі" за 24 години.

При цьому симпатій до РФ Міллер не мав — радше вважав її слабкою та блідою тінню Радянського Союзу. Як і багато інших посадовців чинної адміністрації, Міллер розглядає Китай як провідну загрозу для Штатів. Зокрема, називав Пекін "глобальним архітектором економічної агресії".

Після повернення Дональда Трампа до влади у січні минулого року, Міллер повторював: війна в Україні — не війна США, і що насамперед європейці мають бути зацікавлені в її мирному врегулюванні.

Наряду з цим критикував Індію за купівлю російської нафти та фактичне фінансування війни.

"Трамп сказав дуже чітко: для Індії неприпустимо продовжувати фінансувати цю війну, купуючи нафту в Росії", — заявив Міллер… "Люди будуть шоковані, дізнавшись, що Індія фактично знаходиться на одному рівні з Китаєм за обсягами закупівлі російської нафти. Це приголомшливий факт", — сказав він в ефірі Fox News у серпні 2025 року.

Цьому передувало введення Штатами 25-відсоткового мита на індійські товари через закупівлю країною військового обладнання та енергоносіїв у Росії. Адміністрація Трампа погрожувала додатковими санкціями, якщо Нью-Делі продовжить закупки в Росії.

За всіма показниками, після цього імпорт російської нафти до Індії дійсно скоротився.

Днями історія отримала продовження. 2 лютого Дональд Трамп повідомив, що премʼєр-міністр Індії Нарендра Моді погодився припинити купувати російську нафту, і натомість купувати набагато більше енергоносіїв у Сполучених Штатах і, можливо, Венесуелі.

"Це допоможе припинити війну в Україні, яка триває зараз і в якій щотижня гинуть тисячі людей!" — написав президент США.

Та оголосив про досягнення торговельної угоди між США та Індією, яка набирає чинності негайно. Згідно з угодою, Штати знизять взаємні тарифи з 25% до 18%.

"США — наддержава"

Як описують американські медіа, Міллер постає архітектором жорстких міграційних рейдів у містах США; а також — серії ударів Штатів по венесуельських човнах, які нібито перевозили наркотики.

"Ми живемо у світі, в якому можна скільки завгодно говорити про міжнародні ввічливості та все інше… Але ми живемо у світі, у реальному світі, який керується силою та який керується владою", — стверджував сам Міллер в інтерв'ю CNN на тлі операції США із захоплення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро.

"Ми — наддержава. І за президента Трампа ми будемо поводитися як наддержава", — додав Стівен Міллер.

В тому ж інтервʼю посадовець зробив украй контроверсійну заяву щодо Гренландії — автономної території у складі Данії, яку Трамп погрожував взяти під контроль США. Міллер стверджував, що вкриті кригою території за правом належать Штатам:

"Ніхто не буде воювати зі Сполученими Штатами через майбутнє Гренландії", — сказав він.

Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі Трамп нарешті виключив застосування військової сили для захоплення острову. Натомість — погодився на угоду щодо арктичної безпеки, в якій Вашингтон відіграватиме провідну роль. Та поки обриси угоди виглядають доволі примарними, немає жодних гарантій, що Білий дім не повернеться до небезпечної риторики щодо союзників по Північноатлантичному альянсу.

До теми НАТО: за даними нашого видання, саме Міллер стояв за промовами Трампа, коли той критикував європейських союзників за недостатні інвестиції в оборону під час першого президентського строку.

"Міллер завжди дотримувався жорсткої лінії щодо європейських союзників США, що ситуація, коли Штати роблять набагато більше за інших та несуть весь фінансовий тягар на собі, не може тривати далі", — описує один зі співрозмовників "Телеграфу".

Політика адміністрації Трампа щодо України, Росії та союзників чітко відображає пріоритети, які активно відстоює Стівен Міллер.

Хоча політика важко назвати прихильником України, його підхід вирізняється прагматизмом: у центрі — інтереси США. Та хіба не в їхніх інтересах забезпечити мир у Європі, послабити Росію та, зрештою, зміцнити власну позицію у світі?